Рішення

від 18.08.2016 по справі 904/6039/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.16р. Справа № 904/6039/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдніпрострой", м.Дніпро

до Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9", м. Дніпро

про стягнення 221 720 грн. 83 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 20.07.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2Б, дов. №б/н від 09.08.2016р.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдніпрострой" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9" заборгованість в розмірі стягнення 221 720 грн. 83 коп., з яких: 173 142 грн. 50 коп. - основний борг, 2 775 грн. 02 коп. - 3% річних, 8 568 грн. 21 коп. - інфляційні втрати, 37 235 грн. 10 коп. - пеня, відповідно до умов договору від 05.11.2015р. № Ф1-5.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що відповідача є неприбутковою юридичною особою, яка фінансується за кошти місцевого та частково державних бюджетів та не надає платні послуги, тому у зв'язку з неповним надходженням фінансування у відповідача виникла певна затримка у виплаті заборгованості, що склалася за наданими послугами позивача. Просив суд врахувати, відповідачем неодноразово направлялись листи до департаменту охорони здоров'я населення Дніпропетровської міської ради для вирішення питання з приводу фінансування, про що було попереджено позивача. Крім того, вказує, що відповідач не ухилявся від виконання договірних зобов'язань та має на меті здійснити оплату вартості підрядних робіт при найближчому надходженні грошових коштів. Просив в позові відмовити.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2015р. між Комунальним закладом "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдніпрострой" (підрядник) укладений договір № Ф1-5 (надалі -Договір), предметом якого є „Капітальний ремонт частини покрівлі будівлі Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9" амбулаторії №1, №3 по пров. Фестивальний, 1, м. Дніпропетровськ". Склад та обсяги робіт, які передбачені кошторисною документацією, будівельними нормами, правилами та підлягають виконанню підрядником (п.1.1 ОСОБА_3).

Згідно до п. 17.1 ОСОБА_3 в редакції додаткової угоди від 04.01.2016р. № 1 Договір набуває чинності 01.01.2016р. і діє 31.12.2016р., або до повного виконання зобов'язань сторонами.

За умовами до п. 2.1 ОСОБА_3 ціна договору визначається на основі кошторису, є динамічною та складає 673 264 грн. 00 коп. (шістсот сімдесят три тисячі двісті шістдесят чотири грн. 00 коп.) без ПДВ.

Підрядник зобов'язаний почати виконання робіт з 05.11.2015р. і закінчити їх виконання до 31.12.2015р. (п. 3.1. ОСОБА_3);

Відповідно п.3.2 ОСОБА_3 підрядник зобов'язаний виконувати роботи в розмірі підсумкової вартості та у строки, установлені договором.

Згідно до п.3.3 ОСОБА_3 підрядник зобов'язаний виконувати роботи у відповідності з кошторисною документацією, будівельними нормами та правилами.

Пунктом. 4.2 ОСОБА_3 визначено, що підрядник надає замовнику оцінку вартості виконаних робіт за відповідний місяць по формі № КБ-3, № КБ-2в з усіма необхідними підтверджуючими документами (акти на приховані роботи, сертифікати на матеріали, виконавчі схеми, креслення та інші) згідно з вимогами кошторисної документації, договору та ДБН.

Замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи після підписання форм № КБ-2в, у розмірі їх вартості (п.4.3 ОСОБА_3).

За умовами п. 13.1 ОСОБА_3 здавання-приймання робіт після їх закінчення здійснюється у відносності з чинним порядком і оформлюється за формою КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт).

На виконання умов ОСОБА_3 позивачем виконані ремонтні роботи на загальну суму 673 264 грн. 00 коп., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт на суму 500 121 грн. 50 коп. та на суму 173 142 грн. 50 коп., що підписані обома сторонами без зауважень 30.12.2015р. (а.с. 22, 23-27, 30, 31-36).

В порушення умов ОСОБА_3, відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних підрядних робіт у визначений ОСОБА_3 строк виконав частково, сплативши на рахунок позивача 500 121 грн. 50 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 20.11.2015р. № 1235 на суму 201 279 грн. 20 коп. та від 30.12.2015р. № 1417 на суму 298 142 грн. 30 коп., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 173 142 грн. 50 коп.

Із посиланням на норми ст. 886 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період з 07.01.2016р. по 18.07.2016р. в розмірі 37 235 грн. 10 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 8 568 грн. 21 коп. інфляційних втрат за період з січня по червень 2016р. та 2 775 грн. 02 коп. 3% річних за період з 07.01.2016р. по 18.07.2016р.

Заборгованість відповідача підтверджується: ОСОБА_3 з додатками, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актом приймання виконаних підрядних робіт, тощо.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за виконані роботи становить 173 142 грн. 50 коп. З урахуванням положень пункту 4.3 ОСОБА_3 строк оплати виконаних підрядних робіт є таким, що настав 30.12.2015р.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат порушень чинного законодавства не встановлено.

Перевіряючи виконаний позивачем розрахунок 3% річних судом встановлено, що в межах заявленого позивачем періоду до стягнення з відповідача підлягають 3% річних в сумі 2 753 грн. 25 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 37 235 грн. 10 коп. суд зазначає наступне.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі - Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Отже, Законом передбачено обов'язкове встановлення у договорі розміру штрафних санкцій за невиконання зобов'язань.

Сторонами у спірному договорі розмір санкцій, зокрема пені, що підлягає стягненню у разі порушення грошового зобов'язання замовником не визначено. Більш того, вказаний Договір взагалі не містить положень щодо відповідальності замовника за порушення його умов.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 37 235 грн. 10 коп. задоволенню не підлягають.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені ОСОБА_3, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних підрядних робіт, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_3 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 173 142 грн. 50 коп. основного боргу, 2 753 грн. 25 коп. 3% річних, 8 568 грн. 21 коп. інфляційних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи. Зокрема, щодо посилань відповідача на той факт, що основною причиною несвоєчасної оплати виконаних позивачем робіт є неналежне фінансування підприємства відповідача, як бюджетної установи, з Державного бюджету України, суд зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у даному випадку порушення грошового зобов'язання суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).(п.1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р.).

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 9" (49000, м. Дніпро, пров. Фестивальний, 1, код ЄДРПОУ 37899715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдніпрострой" (49089, м. Дніпро, вул. Новокримська, б.58, оф. 7, код ЄДРПОУ 39260322) 173 142 грн. 50 коп . (сто сімдесят три тисячі сто сорок дві грн. 50 коп.) основного боргу, 2 753 грн. 25 коп. (дві тисячі сімсот п'ятдесят три грн. 25 коп.) 3% річних, 8 568 грн. 21 коп. (вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім грн.. 21 коп.) інфляційних втрат, 2 766 грн. 96 коп. (дві тисячі сімсот шістдесят шість грн. 96 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя ОСОБА_4

Повне рішення складено - 16.08.16р.