Рішення

від 19.08.2016 по справі 904/5647/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.16р. Справа № 904/5647/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзарматура", м. Дніпро

про стягнення 102 065,00 грн штрафу

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 726 від 27.04.2016;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Союзарматура", м. Дніпро (відповідач) про стягнення 102065,00 грн штрафу за невірне зазначення в залізничних накладних адреси вантажоотримувача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою проо його вручення.

З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.

Аналогічна позиція викладена у п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 26.07.2016 була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту позовної заяви слідує, що у лютому 2016 року зі станції Новомосковськ-Дніпровський Придніпровської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзарматура" здійснило відправку вагонів №66373614, №67864371, №60898517, №66935263, №67170266, №60376563 та №65332462 згідно накладних №46567624, №46648606, №46648630, №46605473, №46605424, №46605515 та №46567590 відповідно на станцію Вільногірськ Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Вільногірське скло".

Відповідно до наведених залізничних накладних найменування, адреса та код одержувача зазначені відправником в графах 4 та 5 : "ТОВ "Вільногірське скло", Україна, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 1, код - 6870".

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України - залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

Згідно Правил перевезення вантажів, розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та Зареєстрованого Міністерством юстиції України 24 червня 2011 за № 765/19503, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "Одержувач" та в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Частиною 2 ст.24 Статуту залізниць України передбачено що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

По прибутті вагонів №66373614, №67864371, №60898517, №66935263, №67170266, №60376563 та №65332462 на станцію призначення Вільногірськ Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса, зазначена вантажовідправником у накладних №46567624, №46648606, №46648630, №46605473, №46605424, №46605515 та №46567590 не відповідає адресі вантажоодержувача - ТОВ "Вільногірське скло".

26.02.2016 зі станції відправлення Новомосковськ-Дніпровський на станцію призначення Вільногірськ надійшла телеграма №НР 123 щодо уточнення адреси одержувача у накладних.

На підставі телеграми №НР 123 та договору "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" на станції призначення Вільногірськ Придніпровської залізниці у накладних №46567624, №46648606, №46648630, №46605473, №46605424, №46605515 та №46567590 зроблено виправлення адреси одержувача з невірної: Україна, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Промислова, 1 виправлено на вірну: Україна, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ. вул. Промислова, 31.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Комерційні акти за виявленими порушеннями позивачем не складалися, складені лише 26.02.2016 акти загальної форми № 21, 22, 23, 24, 25, 26 та 27, в яких зазначено, що на адресу ТОВ "Вільногірське скло" код "6870" прибули вагони №66373614, №67864371, №60898517, №66935263, №67170266, №60376563 та №65332462 від відправника ТОВ "Союзарматура" код "5815" у перевізних накладних невірно зазначено адресу одержувача.

Враховуючи, що відповідачем було невірно зазначені адреси одержувача, позивач на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначені у перевізних документах адреси одержувача у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого у загальній сумі становить 102 065,00 грн (2 925 + 2 925 + 2 925 + 2 925 + 2 925 + 2 894 + 2 894) х 5, що і є причиною спору.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст. 23 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 1.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

За таких обставин залізницею було затримано вантаж та на підставі вищевказаної телеграми було проведено виправлення адреси одержувача. Вантаж було видано представнику одержувача. Таким чином, з свого боку залізниця виконала зобов'язання у повному обсязі.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. № 138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011р. за № 765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Обставини, зазначені в актах загальної форми, свідчать про те, що при заповненні комплекту перевізних документів, відповідачем невірно зазначено адресу одержувача, а тому позовні вимоги є правомірними та обгрунтованими.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно даних, зазначених у залізничних накладних:

№46567624 провізна плата становить 2 894,00 грн, відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати - 14 470,00 грн;

№46648606, провізна плата становить 2 925,00 грн, відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати - 14 625,00 грн;

№46648630, провізна плата становить 2 925,00 грн, відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати - 14 625,00 грн;

№46605473, провізна плата становить 2 925,00 грн, відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати - 14 625,00 грн;

№46605424, провізна плата становить 2 925,00 грн, відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати - 14 625,00 грн;

№46605515, провізна плата становить 2 925,00 грн, відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати - 14 625,00 грн;

№46567590, провізна плата становить 2 894,00 грн, відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати - 14 470,00 грн.

Відповідач будь - яких заяв чи заперечень не надав, позовні вимоги не оспорив.

Отже, враховуючи наявні у справі матеріали, наведені вище положення законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 102 065,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з підстав про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, витрати на оплату судового збору у сумі 1530,97 грн покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзарматура" (м. Дніпро, вул. Гаванська, 8, код 32341724) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, код 40081237) штраф у сумі 102 065,00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 530,97 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.08.2016.

Суддя В.Д. Воронько