Ухвала

від 16.08.2016 по справі 532/884/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/884/16-к Номер провадження 11-кп/786/700/16Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ч.1 ст.249 КК н.т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем - ОСОБА_5

з участю прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава провадження за апеляційною скаргою прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Кобеляки Полтавської області, громадянин України, не одружений, не працює,проживаючий в АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, в силу ст..89 КК України несудимий;

засуджений за ч.1 ст. 249 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Постановлено конфіскувати в дохід держави гроші за вилучену рибу вагою 24 кг. по накладній від 19.04.2016р. в сумі 90 грн.

Речові докази дві риболовні сітки лісковані розміром: одна довжина 45м., висота 1,5м., вічко 50мм; друга довжина 40м., висота 1,5м., вічко 35мм, що знаходяться на складі Полтаварибохорона в м.Кременчук, згідно приймального акту № 63 від 19.04.2016р.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області збитки в розмірі 4964 грн, зарахувавши їх до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища.

За вироком суду, 19.04. 2016 року в період часу з 06.00 год. по 16.00 год., ОСОБА_7 на Дніпродзержинському водосховищі в межах РЛП «Нижньоворсклянський» поблизу с. Орлик, Кобеляцького району Полтавської області, в порушення ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15 «Правил спортивного та любительського рибальства», встановивши у водоймі заборонені знаряддя лову - дві сітки лісковані, займався незаконним рибним промислом, в результаті чого добув рибу: карась - 30 шт., окунь 11 шт., краснопірка 11 шт., лин 1 шт., сом 1 шт., загальною вагою 24 кг.

Згідно Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення об`єктів тваринного світу, пошкодження чи знищення їх жител та споруд, місць перебування і розмноження, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 р., в результаті незаконного вилову риби, ОСОБА_7 заподіяв шкоду державі в розмірі 4964 грн., яка є істотною шкодою.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій, вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Зокрема, поза увагою суду залишилось те, що Законами України внесені зміни до Кримінального Кодексу України та виключено з санкції ст.249 КК України застосування конфіскації відповідного майна, яке було предметом, знаряддям злочину чи набуте унаслідок вчинення злочину.

Також, судом не застосовані норми, які передбачені ст..ст.96-1, 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації, а саме знаряддя і засобів промислу та все добуте внаслідок вчинення злочину.

Просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч.1 ст.249 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Застосувати ст.ст.96-1, 96-2 КК України та конфіскувати в рахунок держави знаряддя і засоби промислу та все добуте, а саме: дві риболовні сітки лісковані, одна довжина 45м., висота 1,5м., вічко 50мм; друга довжина 40м., висота 1,5м., вічко 35мм; кошти отримані від реалізації добутої риби 30 карасів, 11 окунів, 11 краснопірок, 1 лин, 1 сом в сумі 90 грн.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який апеляційну скаргу підтримав частково та просив вирок суду щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання змінити, застосувавши норми, передбачені ст.ст.96-1, 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації всього добутого, а також знарядь і засобів промислу, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, кваліфікація його дій за вказаною статтею та фактичні обставини вчиненого ніким з учасників провадження не оспорюються.

Не оскаржується фактично і вид та розмір основного покарання, призначеного ОСОБА_7 за ч.1 ст.249 КК України.

В той же час, доводи апеляційної скарги прокурора про незастосування судом вимог ст.ст.96-1 та 96-2 КК України щодо спеціальної конфіскації колегія суддів вважає слушними.

Відповідно до ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частино цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Пунктами 3 і 4 ч.1 ст.96-2 КК України визначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; а також були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Вищевказані вимоги кримінального процесуального закону суд першої інстанції при винесенні вироку щодо ОСОБА_7 врахував не в повній мірі, на що правильно вказує у своїй апеляційній скарзі прокурор.

Так, згідно вироку суд визнав речовими доказами дві риболовні сітки лісковані розміром: одна довжина 45м., висота 1,5м., вічко 50мм; друга довжина 40м., висота 1,5м., вічко 35мм, що знаходяться на складі Полтаварибохорона в м. Кременчук, згідно приймального акту № 63 від 19.04.2016р. і ухвалив рішення про їх знищення

В той же час вищевказані дві риболовні сітки є засобами та знаряддями вчинення злочину, у зв`язку з чим підлягають спеціальній конфіскації.

Також, суд першої інстанції прийняв рішення про конфіскацію в дохід держави грошей в сумі 90 грн. за вилучену рибу вагою 24 кг по накладній від 19.04.2016р., виданій підприємцем ОСОБА_9 , не урахувавши змін, внесених до ч.1 ст.249 КК України.

За таких обставин рішення суду про конфіскацію грошей, які були доходами від майна, одержаного внаслідок вчинення злочину в частині необхідності застосування положень закону про спеціальну конфіскацію підлягає уточненню з посиланням на вимоги ст.ст.96-1, 96-2 КК України.

Разом з тим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, оскільки ч.1 ст.420 КПК України визначає вичерпний перелік підстав для скасування вироку суду першої інстанції та постановлення свого вироку судом апеляційної інстанції і застосування спеціальної конфіскації у рамках даного кримінального провадження до таких підстав не відноситься, оскільки покарання, яке просить призначити прокурор за результатами апеляційного розгляду для ОСОБА_7 не може вважатися більш суворим.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції в частині застосування спеціальної конфіскації підлягає зміні, а апеляційна скарга прокурора частковому задоволенню.

В іншій частині вирок суду слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області задовольнити частково.

Вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 червня 2016 року щодо ОСОБА_7 змінити.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України конфіскувати в доход держави знаряддя і засоби рибного промислу, а саме: 2 сітки риболовні та гроші за вилучену рибу в сумі 90 грн., виключивши з мотивувальної та резолютивної частини вироку вказівку суду про знищення речових доказів.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у трьохмісячний строк.

с у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4