Рішення

від 17.08.2016 по справі 759/4066/16-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4066/16-ц

пр. № 2/759/2827/16

17 серпня 2016 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

Дочірнього підприємства «Авто-Київ»

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків, спричинених працівником, -

В с т а н о в и в :

ДП «Авто-Київ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила стягнути з відповідача матеріальні збитки, спричинені відповідачем як працівником в сумі 33 170 грн. 65 коп., посилаючись на ті обставини, що відповідно до наказу (розпорядження) №17-К від 15.04.2013р. ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ДП «Авто-Київ» на посаду комірника відділу сервісного обслуговування автомобілів. Оскільки його трудові обов*язки були пов*язані із доступом та роботою з товарно-матеріальними цінностями, 23.04.2013р. з ним був укладений письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. Протягом двох років відповідач належним чином виконував свої трудові обов*язки та забезпечував схоронність товарно-матеріальних цінностей, однак з 11.09.2015р. відповідач самовільно, без поважних причин припинив виконувати свої трудові обов*язки, та не з*явився на робочому місці більше двох календарних місяців. Адміністрація позивача вчиняла міри щодо розшуку відповідача, однак розшукати чи зв*язатися з ним у інший спосіб не вдалося. За ініціативою позивача було проведено інвентаризацію складу автозапчастин, яку відповідно до наказу №210915 від 21.09.2015р. було проведено в період з 28.09.2015р. до 30.09.2015р. Про час проведення інвентаризації відповідача повідомляли за місцем його проживання, вказаним в паспорті та документах при прийняття на роботу, однак останній на виклик не з*явився. За результатами проведення інвентаризації була складена Інвентаризаційна відомість №1 від 28.09.2015р., згідно якої нестача запчастин на складі становила 240 одиниць загальною вартістю 33 170 грн. 65 коп., на підставі якої були складені Протоколи №1 і №2 засідання робочої інвентаризаційної комісії від 02.10.2015р., які, також, були направлені відповідачу поштовим повідомленням. Позивач вважає, що відповідач як матеріально відповідальна особа повинен нести повну матеріальну відповідальність за збитки, спричинені ним як працівником ДП «Авто-Київ». Наказом №57-К (розпорядженням) від 16.11.2015р. ОСОБА_1 звільнено із посади комірника Відділу сервісного обслуговування автомобілів у зв*язку із прогулом на підставі пункту 4 частини 1 ст.40 КЗпП України. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 130, 132, 134, 135-1, 136 КЗпП України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на спричинення відповідачем збитків позивачу.

Відповідач в судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи за останнім відомим місцем реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 8 - копія паспорту, а.с. 91 - відповідь Адресно-довідкового бюро ГУДМС України в м.Києві) повідомлявся належним чином, що стверджується поштовим повідомленням (а.с. 90) і поштовим конвертом, повернутим за закінченням терміну зберігання (а.с. 96-97), заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи у відсутності відповідача, суд враховує положення ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», в якій дано визначення поняття реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів згідно частини 4 ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом вставлено, що відповідно до наказу (розпорядження) №17-К від 15.04.2013р. ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ДП «Авто-Київ» на посаду комірника відділу сервісного обслуговування автомобілів (а.с. 7 - копія наказу).

Оскільки його трудові обов*язки були пов*язані із доступом та роботою з товарно-матеріальними цінностями та його посада відповідала вимогам ст.135-1 КЗпП України (а.с. 11-14 - копія посадової інструкції комірника), 23.04.2013р. з ним був укладений письмовий договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 9-10 - копія договору).

Як вказував представник позивача, протягом двох років відповідач належним чином виконував свої трудові обов*язки та забезпечував схоронність товарно-матеріальних цінностей, однак з 11.09.2015р. відповідач самовільно, без поважних причин припинив виконувати свої обов*язки, та не з*явився на робочому місці більше двох календарних місяців. Адміністрація позивача вчиняла міри щодо розшуку відповідача, однак розшукати чи зв*язатися з ним у інший спосіб не вдалося.

Про підтвердження таких обставин справи позивач надав суду акти відсутності відповідача на роботі 11.09.2015р., 14.09.2015р., 15.09.2015р., 16.09.2015р., 17.09.2015р. (а.с. 15-19 - копії актів), лист, який відправлявся позивачем на адресу відповідача (а.с. 20 - копія листа, а.с. 21 - копія опису вкладення).

Відповідно до наказу №210915 ДП «Авто-Київ» від 21.09.2015р. в період з 28.09.2015р. до 30.09.2015р. було призначено проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, за збереження яких відповідав ОСОБА_1 (а.с. 22 - копія наказу), про проведення якої відповідач повідомлявся листом (а.с. 23 - копія листа, а.с. 24 - копія опису вкладення), однак, як зазначив представник позивача, відповідач на виклик не з*явився.

За результатами проведення інвентаризації була складена Інвентаризаційна відомість №1 від 28.09.2015р., згідно якої нестача запчастин на складі становила 240 одиниць загальною вартістю 33 170 грн. 65 коп. (а.с. 25-43 - копія), на підставі якої були складені Протоколи №1 і №2 засідання робочої інвентаризаційної комісії від 02.10.2015р. (а.с. 44, 45 - копії протоколів) та був виданий наказ №051015 від 05.10.2015р. про їх затвердження (а.с. 46 - копія наказу), які, також, були направлені відповідачу поштовим повідомленням (а.с. 47 - копія листа, а.с. 48 - копія опису вкладення).

Наказом №57-К (розпорядженням) від 16.11.2015р. ОСОБА_1 звільнено із посади комірника Відділу сервісного обслуговування автомобілів у зв*язку із прогулом на підставі пункту 4 частини 1 ст.40 КЗпП України (а.с. 49 - копія наказу), копія якого направлена поштою відповідачу (а.с. 50 - копія листа, а.с. 51 - копія опису вкладення).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, трудова книжка ОСОБА_1 залишається зберігатися в ДП «Авто-Київ», оскільки відповідач за її отриманням не з*являється.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

В статті 130 КЗпП України закріплені загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників, так, в частині 1 зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов*язків.

У відповідності до пункту 1) частини 1 ст.134 КЗпП України, у відповідності до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність в повному об*ємі збитків, спричинених з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією у відповідності до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за не забезпечення схоронності майна та інших цінностей, переданих йому на збереження або для інший цілей.

Стаття 135-1 КЗпП України закріплює правила укладення договорів про повну матеріальну відповідальність.

Постановою №447/24 від 28.12.1977р. «Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпустки), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність», роботи по прийому на зберігання, обробці, зберіганню, відпуску матеріальних цінностей на складах входять до Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їх для зберігання, обробки, продажу (відпустки), перевезення або застосування в процесі виробництва, про що вказано в Додатку №1 до вищевказаної постанови.

Тобто, в спірному випадку дотримано вимоги ст.135-1 КЗпП України.

Крім цього, відповідальність відповідача як комірника, передбачена в розділі ІV посадової інструкції, де вказано, що комірник несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов*язків, які передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, що визначені чинним законодавством України про працю (пункт 1); як матеріально-відповідальна особа за завдання матеріальної шкоди - в межах, що визначені чинним цивільним законодавством та законодавством про правцю України (пункт 3).

У відповідності до частин 1, 2, 3 ст.136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв*язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні належними доказами, відповідачем не спростовані, у зв*язку із чим є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 378 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 130, 134, 135-1, 136 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 56-60, 169 ч.4, 88, 212-215, 223-228 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації і проживання: АДРЕСА_1, на користь ДП «Авто-Київ» (03062, м.Київ, пр-т Перемоги, 67; код ЄДРПОУ 32312646) - 33 170 грн. 65 коп. збитків, спричинених працівником, 1 378 грн. судового збору, а всього: 34 548 (тридцять чотири тисячі п*ятьсот сорок вісім) грн. 65 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: