Постанова

від 17.08.2016 по справі 2а-8186/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № СК-876/9178/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Большакової О.О.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

представника відповідача Юрчака Ю.Ю.,

представника апелянта Ожог М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року за наслідками провадження за нововиявленими обставинами у справі за заявою державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року в адміністративній справі № 2а-8186/11/1370 за позовом приватного підприємства «Оліяр» до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року, позов приватного підприємства «Оліяр» (надалі - ПП «Оліяр») в адміністративній справі № 2а-8186/11/1370 було задоволено і скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (надалі - ДПІ у Пустомитівському районі) від 15 липня 2011 року № 0000153540.

21 березня 2014 року до ДПІ у Пустомитівському районі надійшов лист заступника начальника першого відділу КР Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області Лещука І.Я. та копія вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року у кримінальній справі № 320/5572/13-к.

У зв'язку із зазначеним 14 квітня 2014 року ДПІ у Пустомитівському районі звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року в цій справі.

Просила скасувати зазначену постанову в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі від 15 липня 2011 року № 0000153540 на суму 8 804 126 грн, в т.ч.: основний платіж 7 043 301 грн та штрафні санкції 1 760 825 грн, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами зазначено обставини, встановлені вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року у кримінальній справі № 320/5572/13-к стосовно ОСОБА_5, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205 КК України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду) та частиною першою статті 358 КК України (підроблення документів, тобто підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року заяву ДПІ у Пустомитівському районі про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року а адміністративній справі № 2а-8186/11/1370 за позовом ПП «Оліяр» до ДПІ у Пустомитівському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 липня 2011 року № 0000153540 залишено без задоволення.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив перший заступник прокурора Львівської області, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що потягло за собою ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення. Тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ДПІ у Пустомитівському районі про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року; вказане рішення скасувати та у позові ПП «Оліяр» відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що наявність нововиявлених обставин - фальшивість доказів - підтверджена вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на підставі рішення керівника ДПІ у Пустомитівському районі 15 липня 2011 року працівниками ДПІ у Пустомитівському районі було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Оліяр» з питань повноти формування податкового кредиту з ПДВ за взаєморозрахунками з ТОВ «Трейд Ойл», ПП «Софі плюс», ПП «ТКФ Юпітер», ТОВ «Магнітка 921», ТОВ «Паритет-Агро», ТОВ «Пека», ТОВ «Алгол-87», ТОВ «Трейд Агрохолдінг», ТОВ «Євротрейд-Холдінг», ПП «Тавріяагроойл-плюс», ТОВ «Вершина мрії», ПП ОСОБА_6, ТОВ «Шрек К», ОСОБА_7, ТОВ «Великдом», ТОВ «Апекс Груп 7», ТОВ «ТЦ Октавія», ТОВ «Вега-Експрес», ТОВ «Компанія «Агро-Люкс», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Бізнес Стандарт», ПП «Торг Трейд», ПП «Східна торгова компнія», ПП «ТД «Аветніс», ТОВ «Еліт-клас-груп», ТОВ «Волео-Трейд», ТОВ «ПФГ «К.Г.К.», ТОВ «ТД «Нові перспективи» за період з 01.01.2009 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 538/232/32461721 від 15 липня 2011 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно із Актом перевірки ПП «Оліяр» порушено вимоги п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.5, 201.6, ст.201 Податкового кодексу України та п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за період з 01.01.2009 року по 30.04.2011 року на загальну суму 43 143 562 грн.

Підставою для цього слугував висновок податкового органу про безтоварність операцій за договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами; що вказані угоди не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак такі є нікчемними.

Згідно наявної у податкового органу інформації встановлено відхилення значення податкових зобов'язань контрагентів позивача із ПДВ з показниками податкового кредиту позивача. Крім того, у вищенаведених контрагентів позивача відсутні виробничі потужності, основні фонди, зокрема складські приміщення, транспортні засоби та в достатній кількості штатні працівники і фахівці, окремі контрагенти позивача станом на час проведення перевірок за зареєстрованими адресами не знаходяться, що вказує на неможливість здійснення такими господарських операцій згідно угод, укладених з позивачем.

З урахуванням зазначеного, при формуванні податкового кредиту за перевірений період позивач безпідставно включив суми ПДВ з безтоварних операцій, начебто спрямованих на виконання угод з вищенаведеними суб'єктами господарювання, на загальну суму 43 143 562 грн.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень ДПІ у Пустомитівському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000153540 від 15 липня 2011 року, яким позивачу визначено зобов'язання з ПДВ на суму 52 165 880 грн, з яких: 43 143 562 грн за основним платежем та 9 022 318 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги ПП «Оліяр», суд першої інстанції, при первісному розгляді справи, посилався на те, що зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій з виконання договірних зобов'язань між позивачем та його контрагентами є лише припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів, при тому, що нікчемним є договір лише у випадках, прямо передбачених законом.

Також договори, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсним не визнавалися.

Відповідач не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження обставин, які б слугувати підставою для розцінення нікчемними договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, при тому, що товарність операцій позивача з його контрагентами та факт використання придбаної продукції у власній господарській діяльності підтверджується договорами купівлі-продажу, поставки та підряду, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Усі контрагенти на час укладення договорів та виконання робіт були як суб'єктами господарської діяльності, так і платниками ПДВ, а тому мали право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних.

Відсутність у суб'єктів господарювання транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилався відповідач, на переконання цього суду, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності такими суб'єктами, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі інших правочинів.

Окрім того, факт недекларування контрагентами позивача усіх належних сум зобов'язань з ПДВ чи несплата таких сум при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування.

На час прийняття цього рішення судом першої інстанції, а також на час його перегляду в судах апеляційної та касаційної інстанцій вироку у кримінальній справі, який відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду цієї адміністративної справи, ще не існувало, однак вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року у кримінальній справі № 320/5572/13-к, що набрав законної сили, встановлено істотні обставини для цієї справи, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду із вказаною заявою.

За приписами статті 245 КАС України постанова чи ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Отже, за своєю юридичною суттю нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, які існували на момент вирішення справи та не були і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою.

Із долученого до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року у кримінальній справі № 320/5572/13-к, що набрав законної сили 11 липня 2013 року, видно, що ОСОБА_5 була засуджена за те, у 2010 році, з метою отримання незаконного доходу, створила фіктивну юридичну особу - ПП «Тавріяагроойл Плюс» (код за ЄДРПОУ 37050921), призначену для прикриття незаконної діяльності у вигляді ухилення від сплати податків до державного бюджету підприємствами-контрагентами.

У ході зайняття фіктивним підприємництвом вона за грошову винагороду підробляла первинні бухгалтерські документи за нібито проведеними фінансово-господарськими операціями ПП «Тавріяагроойл Плюс» з підприємствами-контрагентами, куди вносила завідомо неправдиві відомості, після чого передавала їх через невстановленого слідством чоловіка підприємствам-замовникам «послуг» з формування податкового кредиту з ПДВ; таким способом у період з липня 2010 року по січень 2011 року нею було незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ підприємствам-контрагентам ПП «Тавріяагроойл Плюс» у сумі 21 360 417,79 грн ПДВ, у тому числі й ПП «Оліяр».

Із вказаними суб'єктами підприємницької діяльності вона фінансово-господарську діяльність не проводила, а займалась прикриттям незаконної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків підприємствами-контрагентами.

Таким чином, зазначеним вироком підтверджено відсутність проведення (реальність) фінансово-господарських операцій між ПП «Оліяр» та ПП «Тавріяагроойл Плюс» за перевірений період, чим спростовано протилежний висновок щодо реальності господарських операцій, який був покладений в основу при прийнятті постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року.

Обставини справи свідчать про те, що фактичні обставини, які встановлені вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2013 року є істотними обставинами, існували на час розгляду справи № 2а-8186/11/1370, але не були і не могли бути відомі під час вирішення цієї справи, а отже, містять всі необхідні ознаки для визнання їх нововиявленими.

Суд першої інстанції покликається на те, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не може бути врахована судом як нововиявлена при розгляді справи, тому посилання податкового органу на вказаний вище вирок, як на нововиявлену обставину, є безпідставним.

Тобто, обставини, наведені в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на думку суду, не є нововиявленими, а зміст заяви зводиться до переоцінки доказів, яким вже надано належну правову оцінку у адміністративній справі № 2а-8186/11/1370.

Однак, такі доводи колегія суддів вважає помилковими, оскільки підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення нових істотних юридичних фактів, що існували на час розгляду справи, у якій ухвалено судове рішення, яке переглядається, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, а не факт/дата ухвалення нового судового рішення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 травня 2016 року в справі № П/808/58/14, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не відповідають обставинам справи, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області частково задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ДПІ у Пустомитівському районі про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року задовольнити.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 199, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року за наслідками провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 2а-8186/11/1370 скасувати.

Заяву державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року в адміністративній справі № 2а-8186/11/1370 за позовом приватного підприємства «Оліяр» до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року в адміністративній справі № 2а-8186/11/1370 в частині скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 15 липня 2011 року № 0000153540 на суму 8 804 126 грн, в тому числі: основний платіж 7043301 грн та штрафні санкції 1 760 825 грн, скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову приватного підприємства «Оліяр» в частині скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 15 липня 2011 року № 0000153540 на суму 8 804 126 грн, в тому числі: основний платіж 7043301 грн та штрафні санкції 1 760 825 грн, відмовити.

У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року в адміністративній справі № 2а-8186/11/1370 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді О.О.Большакова

В.В.Святецький

Постанова складена у повному обсязі 19 серпня 2016 року.