Рішення

від 09.06.2016 по справі 574/499/16-ц

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/499/16-ц Провадження №2/574/159/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

при секретарі Кошелєвій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 14.01.2006 року померла її мати ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якої ввійшла земельна ділянка площею 3,7466 га, право власності на яку було посвідчено державним актом серії СМ №178859, і яку остання заповіла їй. З питанням оформлення спадщини після смерті матері вона звернулася до нотаріуса, однак було встановлено, що оригінал вказаного державного акту на цю земельну ділянку були втрачено спадкодавцем. За вказаних обставин вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим просила визнати за нею право власності на цю земельну ділянку.

Представник позивачки ОСОБА_4 позов підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що надав до суду заяву.

Відповідач в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що також повідомив суд письмовою заявою.

Приймаючи до уваги, що сторони в судове засідання не явилися, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зокрема судом встановлено, що 14 січня 2006 року померла мати позивачки ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на її майно, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої, свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки (а.с.6-8).

До складу спадкового майна ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,7466 га, з кадастровим номером 5920986400:06:002:0120, розташована на території Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області, право власності на яку було посвідчено державним актом серії СМ №178859, що підтверджується копією державного акту, витягом з Державного земельного кадастру, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, архівної довідки, свідоцтва про право на спадщину від 06.03.2003 року (а.с.15,16,18-21).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області, яким позивачці заповіла земельні ділянки відповідно до державних актів на право приватної власності на землю серії СМ№178858, СМ№178859, а земельні ділянки відповідно до державних актів на право приватної власності на землю серії Р3 №710762 та Р3 №749843 - відповідачу ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №363/2006 від 14.01.2006 року, відповідач оформив свої спадкові права на вказані земельні ділянки, отримавши в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину. При цьому останній повідомив суд письмовою заявою, що він надає згоду на прийняття спадщини позивачкою, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.1272 ЦК України.

Разом з тим, судом встановлено, що спадкодавцем за життя, оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №178859 за невідомих обставин було втрачені, а дублікат отримати позивачка не спроможна, у зв'язку з внесенням змін до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, однак документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою видані до набрання чинності цим Законом , є дійсними (п.10 ст.28-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр»), що також підтверджується листом відділу Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області (а.с.8).

Статтею 131 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. При цьому ч. 2 ст.373 цього Кодексу встановлено, що право на землю гарантується Конституцією.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність оригіналу вищевказаного правовстановлюючого документу унеможливлює отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ В«Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами УкраїниВ» , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, що також підтверджується відмовою нотаріуса.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» .

Статтею 27 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» встановлено, що державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.5, 6, 10, 15, 212ЦПК України, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.328, 392, 1216-1218, 1225, 1233, 1268-1270,1296,1297 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку: площею 3,7466 га з кадастровим номером 5920986400:06:002:0120, розташованої на території Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області, що належала її померлій 14.01.2006 року матері ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №178859, виданого 20.08.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №596 .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: