Рішення

від 16.08.2016 по справі 206/2426/16-ц

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/2426/16-ц

Провадження 2/206/686/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

"16" серпня 2016 р. Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухорукова А.О.,

при секретарі Гуртового В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: «Житлово-будівельний кооператив» № 360, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2016 року позивачі звернулися до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради, треті особи: «Житлово-будівельний кооператив» № 360, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що 23.06.1973 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно дублікату реєстраційного посвідчення на об»єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації 05.06.1987 року, житловий будинок літ. А-9, який розташований в АДРЕСА_6, зареєстровано за ЖБК -360 на підставі рішення виконавчого комітету міської Ради депутатів № 113 від 21.02.1984 року. В 1984 році ОСОБА_5 вступив до «Житлово-будівельного кооперативу № 360» та отримав квартиру АДРЕСА_1 на підставі Ордеру № НОМЕР_1, виданого виконкомом міськради народних депутатів м. Дніпропетровська 25.10.1985 року, й з того часу, всією сім'єю проживали у вищезазначеній квартирі сумісно з ОСОБА_1 виплачували за квартиру кооперативний кредит. Згідно статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №360» (нова редакція) від 2007 року, статут є новою редакцією статуту «Житлово-будівельного кооперативу № 360» ідентифікаційний код 23067751, зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів 21.02.1984, рішення №113/12 у зв'язку з набранням чинності Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та змін у чинному законодавстві України. Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №360» є правонаступником майнових та немайнових прав «Житлово-будівельного кооперативу №360», найменування якого змінено та викладено відповідно до вимог чинного законодавства України згідно з рішенням загальних зборів членів кооперативу від 27.01.2007 №1. Відповідно до виписки з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку, виданої КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок А-9, розташований у АДРЕСА_2 зареєстрований за Обслуговуючим кооперативом «Житлово - будівельний кооператив № 360 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003 р. № 1549. Записано в облікову книгу №46 ЖЮ, за реєстровим № 4352-56. Відповідно до ч.6 ст. 137 ЖК України, громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту. Таким чином, ОСОБА_5, набув статусу члена Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №360» у 1984 році. Відповідно до абз. 4 п. 12.5 Статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №360»: Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім`ї права користування займаним жилим приміщенням. При відсутності угоди між членом кооперативу і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування житловим приміщенням до цих відносин застосовуються правила встановлені абзацом п'ятим пунктом 13.11 цього Статуту. Відповідно до довідки ОК «ЖБК № 360» від 16.09.2015 року, вартість квартири № 77 у повному обсязі сплачена ОСОБА_5 до ОК ЖБК № 360 . Останій платіж був внесений 09 лютого 1993 року у розмірі 5 272 руб. 75 коп. В вересні 2015 року, ОСОБА_5, звернувся до ПП ОСОБА_11, інженера з інвентаризації нерухомого майна, для проведення технічної інвентаризації з метою подальшої реєстрації права власності на квартирну. 30.09.2015 року, після проведення інвентаризації, ми отримали технічний паспорт. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 помер. Таким чином реєстрацію права власності на квартиру ОСОБА_5 не встиг завершити. Позивачі не взмозі здійснити подальші дії щодо реєстрації права власності на квартиру, оскільки право власності не може бути зареєстроване за померлим. Відповідно до п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», судам слід мати на увазі, що згідно із ст. 15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом. Виходячи з цього, особа, якій відчужена членом ЖБК квартира, має переважне право на вступ до цього кооперативу. Таким чином, так як моментом переходу права власності на квартиру в житлово-будівельному кооперативі є сплата повної вартості житла, тому право власності до ОСОБА_5, як члена Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №360» перейшло на спірну квартиру з 09 лютого 1993 року, й з того часу він є власником квартири.

Позивачі просили суд ухвалити рішення, яким , встановити факт належності на праві спільної сумісної власності подружжя квартири АДРЕСА_2, визначивши, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 належало по ? частині кожному, визнати за ОСОБА_7, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3, визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_4, після ОСОБА_5, визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_4, після ОСОБА_5 (а.с.2-5).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити на підставі викладених обставин.

Позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, надіслали на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких підтримували позовні вимоги в повному обсязі (а.с.43-44).

Представник відповідача Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку відповідно до ст. 169, 224-225 ЦПК України.

Представник третьої особи «Житлово-будівельного кооперативу № 360» в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с.45).

Представник третьої особи: КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що 23 червня 1973 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, актовий запис № 1395. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 (у дівоцтві ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. ( а.с. 7,10)

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи «Житлово - будівельний кооператив № 360» було зареєстровано 21.02.1984 року, відповідно зареєстровано і його статут. ( а.с. 18)

Згідно дублікату реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації 05 червня 1987 р., житловий будинок літ. А-9, який розташований у АДРЕСА_2 зареєстровано за ЖБК - 360 на підставі рішення виконавчого комітету міської Ради депутатів №113 від 21 лютого 1984 р. ( а.с. 19-20).

В 1984 році, ОСОБА_5 вступив до «Житлово - будівельного кооперативу № 360» та отримав квартиру АДРЕСА_4, на підставі Ордеру № НОМЕР_1, виданого виконкомом міськради народних депутатів м. Дніпропетровська 25.10.1985 року ( а.с. 6) й з того часу, всією сім'єю проживали у цій квартирі та спільно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виплачували за квартиру кооперативний кредит.

Згідно статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №360» (нова редакція) від 2007 року, статут є новою редакцією статуту «Житлово-будівельного кооперативу № 360» ідентифікаційний код 23067751, зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів 21.02.1984, рішення №113/12 у зв'язку з набранням чинності Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та змін у чинному законодавстві України. Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №360» є правонаступником майнових та немайнових прав «Житлово-будівельного кооперативу №360», найменування якого змінено та викладено відповідно до вимог чинного законодавства України згідно з рішенням загальних зборів членів кооперативу від 27.01.2007 №1. ( а.с. 21-23)

Відповідно до виписки з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку, виданої КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок А-9, розташований у АДРЕСА_2 зареєстрований за Обслуговуючим кооперативом «Житлово - будівельний кооператив № 360 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003 р. № 1549. Записано в облікову книгу №46 ЖЮ, за реєстровим № 4352-56. ( а.с. 24-25)

Відповідно до ч.6 ст. 137 ЖК України, громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту.

Таким чином, ОСОБА_5, набув статусу члена Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №360» у 1984 році.

Відповідно до абз. 4 п. 12.5 Статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №360»: Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім`ї права користування займаним жилим приміщенням. При відсутності угоди між членом кооперативу і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування житловим приміщенням до цих відносин застосовуються правила встановлені абзацом п'ятим пунктом 13.11 цього Статуту.

Відповідно до довідки ОК «ЖБК № 360» від 16.09.2015 року, вартість квартири № 77 у повному обсязі сплачена ОСОБА_5 до ОК ЖБК № 360 . ( а.с. 29)

Останій платіж був внесений 09 лютого 1993 року у розмірі 5 272 руб. 75 коп.

В вересні 2015 року, ОСОБА_5, звернувся до ПП ОСОБА_11, інженера з інвентаризації нерухомого майна, для проведення технічної інвентаризації з метою подальшої реєстрації права власності на квартирну.

30.09.2015 року, після проведення інвентаризації, позивачами було отримано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 ( а.с. 27).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.12.2015 року ( а.с. 30).

Таким чином реєстрацію права власності на квартиру ОСОБА_5 не встиг завершити.

Відповідно до п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», судам слід мати на увазі, що згідно із ст. 15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом. Виходячи з цього, особа, якій відчужена членом ЖБК квартира, має переважне право на вступ до цього кооперативу.

Житлово-будівельний кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації.( N 76, 17.05.2005, Наказ, Правила, Форма типового документа, Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»).

Згідно з ст. 6 Закону України «Про кооперацію» (остання редакція від 05.02.2011 р.) кооператив - є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення, член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Підтвердженням повної сплати внесків за житло ЖБК є розрахункові документи. На підставі цих документів, згідно з ст. 18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором прав видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

До прийняття нової редакції вказаного закону, тобто до 16.03.2010 (16.03.2010 нова редакція (закон від 11.02.2010 N 1878-VI /1878-17/) ст. 18 встановлювала, що «для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права». Тобто, законодавець не пов'язував момент виникнення права власності з його державною реєстрацією. Таким чином, право власності на житло (а також інші об'єкти), внески за яке було повністю оплачено до 16.03.2010 р., наступило з моменту їх внесення, незалежно від дати державної реєстрації права власності. Відповідно до принципу прямої дії нормативних актів у часі, навіть якщо право власності було зареєстровано після вказаної дати, моментом переходу права власності є сплата повної вартості житла. Якщо оплата пайових внесків відбувалась після 16.03.2010 року, то момент переходу права власності пов'язується з датою його державної реєстрації. До моменту викупу майно належить на праві власності самому кооперативу.

Таким чином, так як моментом переходу права власності на квартиру в житлово-будівельному кооперативі є сплата повної вартості житла, тому право власності до ОСОБА_5, як члена Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №360» перейшло на спірну квартиру з 09 лютого 1993 року, й з того часу він є власником квартири.

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР у редакції 1969 року, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними (ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР у редакції 1969 року).

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про власність» (втратив чинність 27.04.2007 року) майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.

19 травня 2006 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було розірвано, що підтверджуться копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 09.07.2008 року ( а.с. 28), але спірна квартира була отримана у період шлюбу, сплачувалася у період шлюбу та осінній платіж, також, був здійсненний у період шлюбу.

Таким чином, дана квартира належала ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності по ? частині кожному.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як спадкоємці за законом першої черги, у встановлений шестимісячний строк, відповідної заяви про прийняття спадщини до державного нотаріуса не подавали, у зв'язку з тим, що спадщину після ОСОБА_5 прийняли фактично, оскільки фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується копією паспортів (з реєстрацією місця проживання) ( а.с. 11,14). Окрім дітей, інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_5 ані за законом, ані за заповітом немає.

Відповідно до ч.5 ст. 137 ЖК України житлово-будівельний кооператив діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку .

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно положень ст.15 Цивільно-процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивачі, є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5, належним чином прийняли спадщину, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 54-60, 88, 169, 209, 212-215, 224-225, 256, 259 ЦПК України ст.ст. 182, 1218, 1220, 1261, 1268 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10 - задовольнити.

Встановити факт належності на праві спільної сумісної власності подружжя квартири АДРЕСА_2, визначивши, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 належало по ? частині кожному.

Визнати за ОСОБА_7, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_4, після ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_4, після ОСОБА_5.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська позивачем - протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідачем - у разі відмови в перегляді заочного рішення.

Суддя А.О. Сухоруков