Ухвала

від 22.08.2016 по справі 640/17308/15-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/17308/15-к

н/п 1-кс/640/6469/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участі адвоката - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32015220000000194 від 05.10.2015,-

встановив:

19.08.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_4 , у якому заявниця просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2015 року на грошові кошти в розмірі 210000,00 грн., які були вилучені під час проведення обшуку 21.10.2015 року в межах кримінального провадження №32015220000000194 від 05.10.2015 року.

На обґрунтування клопотання заявниця, посилаючись на ст.174, ч.1 ст.170, ст.171, ч.2 ст.173, ч.3,5 ст.132 КПК України, п.2.6.2),5). Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначила наступне.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2015 року було задоволено клопотання заступника начальника третього відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_5 та, серед іншого, накладено арешт на грошові кошти у розмірі 210000,00 гривень, які були вилучені в рамках кримінального провадження №32015220000000194 від 05.10.2015 року, в ході проведення обшуку 21.10.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час вирішення питання про арешт вказаного майна вона присутньою не була та про його розгляд не повідомлялась, дізнавшись про існування відповідної ухвали слідчого судді вже 2016 року від слідчих органів.

В той же час, як власник вказаних грошових коштів, вважає, що вжиті заходи

забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню, у зв`язку з чим змушена

звернутись до суду із цим клопотанням.

Вказала, що вищевказані арештовані грошові кошти є її особистою власністю та були набуті законним шляхом, у відповідності до ст.ст. 328, 1046 Цивільного кодексу України, а саме: на підставі договору позики, укладеного між нею та громадянином ОСОБА_6 , посвідченим 16.07.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , реєстровий №2380 (копія додається).

Під час проведеного обшуку був присутній її чоловік ОСОБА_8 , який також зауважив у протоколі обшуку від 21.10.2015 року, що вказані грошові кошти належать саме їй (копія протоколу із відповідним зауваженням додається).

Вказала, що вона є матір`ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , 2001 року народження та ОСОБА_10 , 2007 року народження, та грошові кошти були позичені нею особисто і витрачались для потреб дітей. Зокрема частина позичених грошових коштів у розмірі 210 000,00 гривень була відкладена нею на навчання старшого сина. Тому ці грошові кошти зберігались до вилучення саме за її місцем проживання і місцем проживання її дітей.

Відповідна адреса ( АДРЕСА_1 ) не є ні юридичною, ні фактичною адресою місцезнаходження тих юридичних осіб, які за висновком слідства начебто причетні до незаконної діяльності. Таким чином, доказів того, що вказані кошти мають якийсь зв`язок із незаконною діяльністю та цим кримінальним провадженням немає і бути не може. Тим більше, що окрім належних їй коштів нічого іншого за вказаною адресою вилучено не було.

Вказала, що згідно ухвали слідчого судді від 09.10.2015 року, не був наданий дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення грошових коштів, а йдеться саме про документи та інші носії інформації, які можуть бути використані як доказ. Ні вона, ні члени її родини кримінальних правопорушень не вчиняли. На час вирішення питання про накладення арешту, а також станом на сьогодні ні вона, ні її чоловік ОСОБА_8 не є підозрюваними або цивільними відповідачами по даному кримінальному провадженню. Станом на теперішній час жодній особі не повідомлено про підозру. Цивільні позови також не подавались. Ні вона, ні члени її родини не мають відношення до тих юридичних осіб, що фігурують у кримінальному провадженні, що виключає можливість бути суб`єктом злочину за ст.212 КК України та повідомлення про підозру в майбутньому.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала у повному обсязі.

Начальник третього відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області майор податкової міліції ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, проте 22.08.2016 направив до суду лист №1016/10/30-40-01-12 від 22.08.2016, у якому повідомив, що у кримінальному провадженні №32015220000000194 від 05.10.2015, у зв`язку з затребуванням Генеральною прокуратурою України та зміною підслідності слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області досудове розслідування не здійснюється, матеріали кримінального провадження 11.11.2015 року передані до СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області (а.с.22).

Слідчий суддя, вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , оцінивши надані докази, приходить до висновку про необхідність повернення клопотання, виходячи з наступного.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя.

КПК України визначено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України). З урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.

Згідно листа начальника третього відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції ОСОБА_5 за №1016/10/30-40-01-12 від 22.08.2016, матеріали кримінального провадження №32015220000000194 від 05.10.2015 передані до СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області 11.11.2015 року (а.с.22).

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32015220000000194 від 05.10.2015 надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні, в межах якого подано дане клопотання здійснює СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а тому воно підлягає поверненню заявнику для подання до належного суду.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 94, 107, 131, 132, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32015220000000194 від 05.10.2015 повернути заявниці, разом з клопотанням та доданими до нього матеріалами.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що повернення клопотання не позбавляє права власника майна звернутися до слідчого судді того суду, в межах територіальною юрисдикції якого проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015220000000194 від 05.10.2015.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1