Ухвала

від 18.08.2016 по справі 522/11359/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6197/16

Головуючий у першій інстанції Нікітіна С.Й.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.,

суддів: Громіка Р.Д.

Драгомерецького М.М.,

при секретарі: Томашевській В.К.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, та представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7,на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частку в статутному капіталі,

в с т а н о в и л а:

23 червня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив суд визнати право власності за ОСОБА_3 на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтник», код ЄДРПОУ 00901536, у розмірі 100%, що належала ОСОБА_5, право власності ОСОБА_5 на частку в статутному капіталі ТОВ «Ремонтник» у розмірі 100% припинити (а.с. 5-8).

Одночасно, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку в статутному капіталі ТОВ «Ремонтник» у розмірі 100% та заборони відповідачу здійснювати будь яким чином відчужування належної йому частку в статному капіталі ТОВ «Ремонтник» в розмірі 100%, посилаючись на те, що забезпечення позову не є втручанням у внутрішню діяльність господарського товариства, а лише захистить права позивача від продажу частку в статутному капіталі третім особам (а.с. 13-15).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2016 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи на 22 липня 2016 року (а.с.17).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2016 року заява позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволена в повному обсязі. Суд наклав арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «Ремонтник» у розмірі 100%, що належить відповідачу ОСОБА_5, та заборонив відповідачу здійснювати будь яким чином відчужування належної йому частку в статному капіталі ТОВ «Ремонтник» в розмірі 100% (а.с. 18-19).

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, мотивуючи тим, що ухвала суду є незаконною і необґрунтованою, оскільки судом порушені норми процесуального права (а.с. 40-41).

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, та представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає задоволенню за таких підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з предмету позову, ціни позову, існування спору між сторонами та вважав, що не вжиття заходів забезпечення позову може привести до невиконання в майбутньому рішення суду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно частин 1, 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", викладених у п. 4 постанови № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03 червня 2016 року № 5).

Аналізуючи зазначені норми права та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ), з'ясовуючи обставини, викладені в позовні заяві, документи, додані до позовної заяви урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, чи не перешкоджають господарській діяльності юридичної особи обрані види заходів забезпечення позову та чи не обмежені можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном, що призводе до незворотних наслідків.

За таких обставин, процесуальне питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального питання й у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 2, 312 ч. 1 п. 2, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 задовольнити,ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2016 року скасувати й постановити нову ухвалу.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно з моменту проголошення і подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький