Рішення

від 18.08.2016 по справі 906/603/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" серпня 2016 р. Справа № 906/603/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №875/12 від 21.12.2015

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Фаворит Ойл" (м. Київ)

до Виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" (смт.Нова Борова Володарськ-Волинського району Житомирської області)

про стягнення 150449,29 грн

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №ФТ-060 від 17.05.2012 в розмірі 150449, 29 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору щодо оплати товару, а саме пальне, поставлене позивачем згідно видаткових накладних за період з 17.05.2012 по 20.09.2014.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду не виконано. 20.07.2016 на адресу суду повернулась ухвала, яка надсилалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса відповідача відповідає адресі зазначеній у позовній заяві (а.с. 94).

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З урахуванням наведеного вище та відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит Ойл" (постачальник/позивач) та Виробничим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "НАСА" (покупець/відповідач) укладено договір № ФТ-060 (а.с.13-20 т.1).

Відповідно п.1.1 договору, постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти (далі - товар) в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов договору, додатків та/або видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору.

Ціна товару, що поставляється, встановлюється на момент виписки рахунку та/або складання додаткової угоди не може бути змінена за умови додержання покупцем строків сплати (п. 4.1 договору).

Так, на виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 941 197,67 грн, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, які містяться в матеріалах справи (а.с. 21-86, 135-167 т. 1).

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за отриманий товар, станом на 16.06.2016 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 150449,29 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків (а.с.122-124 т.1).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася та становить 150 449,29 грн.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.8 зазначеного Закону - головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що акти звірки взаємних розрахунків не є первинними документами, проте в силу ст. 33, 34 ГПК України - є доказами, які в сукупності з іншими доказами можуть встановлювати юридичний факт - наявність заборгованості відповідача.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач вчиняв дії, які за своїм змістом спрямовані на визнання боргу, оскільки оформив та підписав акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.05.2016 на суму 150 449,29 грн (а.с. 122-124 т.1), здійснив погашення заборгованості в сумі 1 790 748,38 грн, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с.1-81 т.2).

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 150 449,29 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 150 449,29 грн боргу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стянути з виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" (12114, Житомирська область, Володарськ-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Геологічна, 13, код 32746709) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Ойл" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57 Б, код 38130452) 150449,29 грн боргу та 2256,74 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.08.16

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1- у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)