Рішення

від 22.08.2016 по справі 904/5888/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.16р. Справа № 904/5888/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

до Відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації, м. смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про стягнення 110780грн.27коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. №672 від 22.06.2016р.

Від відповідача: Ільїн А.В., дов. №467 від 31.03.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Дніпро звернувся до Відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації смт. Ювілейне з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 84815грн., пені в розмірі 19546грн.05коп., 3% річних в розмірі 1415грн.13коп. та інфляційної складової в розмірі 5004грн.09коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем положень договору поставки №81 від 01.12.2015р. щодо оплати поставленого товару згідно видаткової накладної №81 від 01.12.2015р., норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає. що на виконання договору поставки №81 від 01.12.2015р. та згідно видаткової накладної №81 від 01.12.2015р. ним було поставлено, а відповідачем було отримано товар на суму 84815грн.

Посилаючись на положення статей 712 та 692 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що відповідач мав сплатити вартість товару після його прийняття. Але товар не був оплачений, що обумовило звернення до суду з позовом.

Відповідно до пункту 5.2 договору поставки №81 від 01.12.2015р. позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 19546грн.05коп. за період з 10.12.2015р. по 29.06.2016р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач також заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1415грн.13коп. за період з 10.12.2015р. по 29.06.2016р. та інфляційну складову в розмірі 5004грн.09коп. за період з грудня 2015р. по травень 2016р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2016р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні від 03.08.2016р. представник позивача надав пояснення щодо договірних відносин між сторонами та вказав, що з урахуванням положень статті 692 Цивільного кодексу України у відповідача виник обов'язок сплатити отриманий товар 01.12.2015р. Відповідачу надавався строк для добровільного виконання, тому пеня нараховувалась з 10.12.2015р.

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судові засідання та необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи відкладався.

У заяві про зменшення позовних вимог позивач змінив розмір пені та просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 17335грн.29коп. за період з 10.12.2015р. по 02.06.2016р., решта вимог залишилась незмінною. Зменшення розміру пені було обумовлено зміною періоду її нарахування.

Оскільки вказана заява була подана з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду. Таким чином, предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 84815грн., пені в розмірі 17335грн.29коп. за період з 10.12.2015р. по 02.06.2016р., 3% річних в розмірі 1415грн.13коп. за період з 10.12.2015р. по 29.06.2016р. та інфляційної складової в розмірі 5004грн.09коп. за період з грудня 2015р. по травень 2016р.

В судовому засіданні від 17.08.2016р. представник відповідача не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши доводи позивача та відповідача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Дніпро (далі - продавець) та Відділом освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації смт. Слобожанське (далі - покупець) був підписаний договір поставки №81 від 01.12.2015р. (далі - договір), згідно якого продавець зобов'язується поставити у власність покупця товар (лампа, короб), а покупець - прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість товару та кількість, що поставляється згідно з цим договором, визначається в накладних. Загальна сума договору становить 84815грн.

Згідно видаткової накладної №81 від 01.12.2015р. позивачем було поставлено, а відповідачем було отримано товар на суму 84815грн.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зокрема, такий обов'язок випливає з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, строк виконання зобов'язання відповідача сплатити отриманий товар згідно видаткової накладної №81 від 01.12.2015р. виник 01.12.2015р.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 84815грн.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.2 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі подвійної ставки НБУ від загальної суми договору за кожен день прострочення.

Дослідивши зміст договору та з огляду на приписи статті 549 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що фактично сторони передбачили в договорі застосування пені за несвоєчасну оплату товару.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 17335грн.29коп. за період з 10.12.2015р. по 02.06.2016р.

Вказана сума є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем. Перевіривши розрахунок пені, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 17335грн.29коп. за період з 10.12.2015р. по 02.06.2016р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач також нарахував та заявив до стягнення суму 3% річних в розмірі 1415грн.13коп. за період з 10.12.2015р. по 29.06.2016р. та інфляційної складової в розмірі 5004грн.09коп. за період з грудня 2015р. по травень 2016р.

Дослідивши розрахунок, заявлених до стягнення суми % річних в розмірі 1415грн.13коп. за період з 10.12.2015р. по 29.06.2016р., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно розрахунку інфляційної складової, позивач вираховував інфляційну складову за період з грудня 2015р. по травень 2016р.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Також слід зазначити, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на викладене, розмір інфляційної складової, що підлягає стягненню з відповідача за період січень-травень 2016р. становить 4375грн.58коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення 628грн.51коп. інфляційної складової слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро до Відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації смт. Слобожанське про стягнення суми боргу в розмірі 84815грн., пені в розмірі 17335грн.29коп., 3% річних в розмірі 1415грн.13коп. та інфляційної складової в розмірі 5004грн.09коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації смт. Слобожанське (ідентифікаційний код: 02142425; місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 5) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро (ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: 49051, АДРЕСА_1) суму боргу в розмірі 84815грн., пеню в розмірі 17335грн.29коп., 3% річних в розмірі 1415грн.13коп., інфляційну складову в розмірі 4375грн.58коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1619грн.12коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 17.08.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 22.08.2016р.

Суддя Р.Г. Новікова