Рішення

від 09.08.2016 по справі 914/1535/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2016р. Справа№ 914/1535/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів

до відповідача1: Радехівського районного військового комісаріату Львівської області, м. Радехів Львівської області

до відповідача2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова

про: стягнення 53 152,32 грн. заборгованості за Договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (бюджетних організацій) № 114110JZ68GB016 від 01.01.2016 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: Яськевич О.Є. (довіреність № ЛЗ 07/1-847-16 від 07.04.2016 року);

від відповідача1: Олійник В.П. (довіреність № 1456/4 від 29.06.2016 року).

від відповідача2: Куцак В.Л. (довіреність № 2551 від 20.05.2016 року).

Представникам сторін роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 09.08.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до Радехівського районного військового комісаріату Львівської області про стягнення 53 152,32 грн. заборгованості за Договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (бюджетних організацій) № 114110JZ68GB016 від 01.01.2016 року.

Ухвалою суду від 09.06.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.07.2016 року. Ухвалою суду від 05.07.2016 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судовому засіданні оголошено перерву до 19.07.2016 року. В судовому засіданні 19.07.2016 року оголошено перерву до 09.08.2016 року. Ухвалою суду від 09.08.2016 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова залучено до участі в справі в якості співвідповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем1 умов Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (бюджетних організацій) № 114110JZ68GB016 від 01.01.2016 року в частині оплати вартості поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав усні пояснення, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача1 в судове засідання з`явився, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, надав усні пояснення.

Представник відповідача2 в судове засідання з`явився, подав через канцелярію суду пояснення (вх.№32886/16 від 09.08.2016 р.) по суті позовних вимог. Зокрема, зазначив, що КЕВ м. Львова є структурним підрозділом Міністерства оборони України, фінансується виключно за рахунок Державного бюджету України та має пряме відношення до виконання статті 23 Бюджетного кодексу України та Закону України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VII від 10.04.2014 р. (із змінами і доповненнями). На підставі наказу Міністра оборони України №448 від 03.07.2013 р., яким затверджено Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України КЕВ м. Львова, як Замовник торгів, відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» повинен здійснювати оплату комунальних послуг військових частин, що утримуються за рахунок кошторису МО України і провадиться за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.01.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (Постачальник) та Радехівським районним військовим комісаріатом (Споживач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (бюджетних організацій) №114109JZ68GB016 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктом 4.2.3. Договору встановлено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором підтверджується актами приймання-передачі природного газу з січня 2016 року по квітень 2016 року.

У свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на травень 2016 року становила 46891,11 грн.

Окрім суми основного боргу в розмірі 46891,11 грн. відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 3915,75 грн. пені, 2064,01 грн. інфляційних нарахувань, 281,45 грн. 3 % річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (бюджетних організацій) № 114110JZ68GB016 від 01.01.2016 року

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором щодо поставки природного газу за період з січня 2016 року по квітень 2016 року.

У свою чергу відповідач не виконав свого обов`язку за Договором щодо оплати вартості поставленого газу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2.3. Договору встановлено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2.1. Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону України розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно наказу Міністерства оборони України від 03.07.2013 р. №448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2013 р. за №1590/24122 «Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», КУВ (КЕЧ) відповідає за проведення розрахунків за спожиті військовою частиною комунальні послуги та енергоносії в межах встановлених лімітів.

КЕВ (КЕЧ) або військові частини оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями. Договори до підписання перевіряються та візуються головним бухгалтером і юрисконсультом КЕВ (КЕЧ).

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів1,2 46891,11 грн. основного боргу, 3915,75 грн. пені, 2064,01 грн. інфляційних нарахувань, 281,45 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. слід покласти на відповідачів1,2 у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути солідарно з Радехівського районного військового комісаріату Львівської області (80200, Львівська область, Радехівський район, місто Радехів, вул. Стоянівська, будинок 20; код ЄДРПОУ 09719224) та з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; код ЄДРПОУ 07638027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, м. Львів, вул. Золота, будинок 42; код ЄДРПОУ 39594527) 46891,11 грн. основного боргу, 3915,75 грн. пені, 2064,01 грн. інфляційних нарахувань, 281,45 грн. 3 % річних та 1378,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.08.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А