Рішення

від 18.08.2016 по справі 914/1622/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2016р. Справа№ 914/1622/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Першого українського театру для дітей та юнацтва (м. Львів)

до відповідача: Громадської організації «Патріотичні ініціативи» (м. Львів)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 5015,00 грн., штрафу у розмірі 9121,84 грн., 3% річних у розмірі 300,07 грн., інфляційних втрат у розмірі 3520,02 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - договір № 193 від 09.06.2016 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Першого українського театру для дітей та юнацтва (м. Львів) до Громадської організації «Патріотичні ініціативи» (м. Львів) про стягнення суми основного боргу в розмірі 5015,00 грн., штрафу у розмірі 9121,84 грн., 3% річних у розмірі 300,07 грн., інфляційних втрат у розмірі 3520,02 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 22.06.2016 року. Ухвалою суду від 22.06.2016 року розгляд справи відкладено до 06.07.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 06.07.2016 року розгляд справи відкладено до 02.08.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 02.08.2016 року розгляд справи відкладено до 10.08.2016 року, згідно клопотання позивача та в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 10.08.2016 року розгляд справи відкладено до 18.08.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача та для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.06.2016 року, про відкладення від 22.06.2016 року, від 06.07.2016 року, від 02.08.2016 року, від 10.08.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

22.06.2016 року за вх. № 26394/16 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

02.08.2016 року за вх. № 32159/16 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

10.08.2016 року за вх. № 4017/16 представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України та відкладення розгляду справи.

Клопотання позивача за вх. № 4017/16 від 10.08.2016 року про продовження строку розгляду справи - задоволено. Строк вирішення спору, в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено на 15 днів.

17.08.2016 року за вх. № 4113/16 позивач подав заяву про уточненя (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2006,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 120,03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1408,01 грн.

18.08.2016 року за вх. № 4122/16 позивач подав заяву про уточненя (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2006,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 18,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 208,22 грн.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.06.2016 року, про відкладення від 22.06.2016 року, від 06.07.2016 року, від 02.08.2016 року, від 10.08.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 06.07.2016 р. про відкладення розгляду справи на 02.08.2016 р. є копія Списку № 857 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 12.08.2016 року.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 22063434 від 13.06.2016 р., Громадська організація «Патріотичні ініціативи» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79035, АДРЕСА_1.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 17.08.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 04.06.2014 р. між Першим українським театром для дітей та юнацтва (надалі - позивач, Театр) в особі художнього керівника ОСОБА_2 який діяв на підставі Статуту, з одного боку, і Громадською організацією «Патріотичні ініціативи» (надалі - відповідач, Замовник) в особі голови організації ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, було укладено Договір № 03, згідно якого Театр зобов'язався надати Замовнику приміщення для проведення концерту гуртів VIVIENNE MORT ТА ILLUSIONS, який мав відбутися в приміщенні Театру 11 червня 2014 р. з 18:30 год. до 19:30 год. Укладення даного Договору відбулося за ініціативи відповідача, який 19.05.2014 р. звернувся до керівництва Театру з відповідним письмовим проханням.

Позивач зазначає, що у п. 2 Договору зазначено, що Театр надає в підпорядкування Замовнику технічний та обслуговуючий персонал, по штатному розкладу у межах семигодинного робочого дня, склад якого визначається при розрахунку ціни послуг Театру, по штатному розпису.

Таким чином, згідно укладеного Договору, Театр зобов'язувався надати за плату приміщення відповідачеві для проведення 11.06.2014 р. з 18:30 год. до 19:30 год. відповідного заходу, і вартість однієї години користування наданим приміщенням складала згідно п.9 умов Договору 2006 грн.

Позивач наголошує, що згідно вимог п. 10 Договору, вказану у п. 9 Договору суму, Замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Театру передплатою, тобто до початку заходу. Далі за кожен прострочений день нараховується штраф у розмірі 0,25% від загальної суми Договору.

Згідно приписів ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України, в тому числі із договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться,

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Згідно положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

У ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За твердженням позивача, на дату подання позову, відповідач не провів жодної оплати за отримані послуги, згідно Договору № 03 від 04.06.2014 р., чим допустив порушення взятого на себе зобов'язання.

Позивач звертає увагу на те, що згідно вимог п. 10 Договору, вказана у п. 9 Договору суму (2006 грн.), Замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Театру передплатою, тобто до початку заходу.

18.08.2016 року за вх. № 4122/16 позивач подав заяву про уточненя (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2006,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 18,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 208,22 грн.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобов'язань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 04.06.2014 р. між Першим українським театром для дітей та юнацтва (надалі - позивач, Театр) в особі художнього керівника ОСОБА_2, який діяв на підставі Статуту, з одного боку, і Громадською організацією «Патріотичні ініціативи» (надалі - відповідач, Замовник) в особі голови організації ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, було укладено Договір № 03, згідно якого Театр зобов'язався надати Замовнику приміщення для проведення концерту гуртів VIVIENNE MORT ТА ILLUSIONS, який мав відбутися в приміщенні Театру 11 червня 2014 р. з 18:30 год. до 19:30 год. Укладення даного Договору відбулося за ініціативи відповідача, який 19.05.2014 р. звернувся до керівництва Театру з відповідним письмовим проханням.

У п. 2 Договору зазначено, що Театр надає в підпорядкування Замовнику технічний та обслуговуючий персонал, по штатному розкладу у межах семигодинного робочого дня, склад якого визначається при розрахунку ціни послуг Театру, по штатному розпису.

Таким чином, згідно укладеного Договору, Театр зобов'язувався надати за плату приміщення відповідачеві для проведення 11.06.2014 р. з 18:30 год. до 19:30 год. відповідного заходу, і вартість однієї години користування наданим приміщенням складала згідно, п. 9 умов Договору 2006 грн.

Згідно вимог п. 10 Договору, вказана у п. 9 Договору суму, Замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Театру передплатою, тобто до початку заходу.

На дату подання позову, відповідач не провів жодної оплати за отримані послуги згідно Договору № 03 від 04.06.2014 р., чим допустив порушення взятого на себе зобов'язання в сумі 2006,00 грн., що підтверджується ОСОБА_1 звіряння розрахунків станом на 01.08.2016 р., який підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких завірені печатками сторін.

Оскільки відповідач не здійснив попередньої оплати згідно п. 9 Договору, тому право вимоги наступило у позивача відповідно до ст. 530 ЦК України.

18.08.2016 року за вх. № 4122/16 позивач подав заяву про уточненя (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2006,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 18,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 208,22 грн.

Отже, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2006,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 18,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 208,22 грн.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Першого українського театру для дітей та юнацтва до Громадської організації «Патріотичні ініціативи» про стягнення 2006,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 18,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 208,22 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 456 від 08.06.2016 року на суму 1378,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Громадської організації «Патріотичні ініціативи» (79035, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38558077, р/р 26009392706 в ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1», МФО 380805) на користь Першого українського театру для дітей та юнацтва (79007, м. Львів, вул. Гнатюка, 11, код ЄДРПОУ 02225559, р/р 26005000001056 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 2006 (дві тисячі шість) грн. 00 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 18 (вісімнадцять) грн. 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 208 (двісті вісім) грн. 22 коп. та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 22.08.2016 року.