Рішення

від 18.08.2016 по справі 914/2025/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2016р. Справа№ 914/2025/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (м. Львів)

до відповідача: Медичного реабілітаційного центру МВС України «Перлина Прикарпаття» (м. Трускавець, Львівська обл.)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 230666,05 грн., пені у розмірі 38344,41 грн., процентів у розмірі 2936,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 10219,10 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № ЛЗ 07/1-847-16 від 07.04.2016 року.

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 33/8-390 від 10.08.2016 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до Медичного реабілітаційного центру МВС України «Перлина Прикарпаття» про стягнення суми основного боргу в розмірі 230666,05 грн., пені у розмірі 38344,41 грн., процентів у розмірі 2936,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 10219,10 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.08.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 10.08.2016 року. Ухвалою суду від 10.08.2016 року розгляд справи відкладено до 18.08.2016 року, для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.08.2016 року, про відкладення від 10.08.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

10.08.2016 року за вх. № 33066/16 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

18.08.2016 року за вх. № 33789/16 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.08.2016 року, про відкладення від 10.08.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

10.08.2016 року за вх. № 33083/16 відповідач подав відзив на позовну заяву.

16.08.2016 року за вх. № 33604/16 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву.

18.08.2016 року за вх. № 33831/16 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 29.01.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, між ТОВ «Львівгаз збут» (надалі - позивач) та Медичним реабілітаційним центром МВС України «Перлина Прикарпаття» (надалі - відповідач), укладено Договір на поставку газу природнього, скрапленого або в газоподібному стані № 2015/ТП-БО-31000122 від 12.08.2015 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується постачати Споживачу природний газ, скраплений або в газоподібному стані, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 4.6 Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 Договору) здійснюється до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

ТОВ «Львівгаз збут» свої зобов'язання згідно умов Договору виконало, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за січень-лютий 2016 року.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого, станом на липень 2016 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становить 230 666,05 грн.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором та законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, на відповідача, як на боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, покладається обов"язок щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За твердженням позивача, загальна сума інфляційних втрат складає 10219,10 грн., загальна сума пені за договором складає 38344,41 грн., загальна сума процентів складає 2936,53 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що 12.08.2015 р. між МРЦ «Перлина Прикарпаття», ТзОВ «Львівгаз збут» та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Лвівгаз» (надалі - ПАТ «Львівгаз» ) у результаті виконання процедури, визначеної Законом України від 10.04.2014 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» зі змінами і доповненнями (надалі - Закон № 1197-VII), було укладено Договір № 2015-ТП-БО-3100122 про закупівлю газу природного, скрапленого або в газоподібному стані. Загальна сума даного Договору становила 1880000 (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., з яких 1813001 (один мільйон вісімсот тринадцять) грн. 42 коп. для потреб МРЦ за рахунок бюджетних асигнувань та 66998 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 58 коп. за рахунок відшкодувань орендарів, які винаймають приміщення МРЦ.

Відповідач зазначає, що термін дії даного Договору (п. 10.1. Договору) - з 12.08.2015 р. по 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Зобов'язання МРЦ за даним Договором за рахунок бюджетних асигнувань на суму 1812995,53 грн. були виконані 23.12.2015 р., про що свідчать платіжні документи (копії додаються ): № 3727 від 17.08.2015 р. на суму 139700,00 грн., № 3728 від 17.08.2015 на суму 63026,72 грн., № 4011 від 27.08.2015 р. на суму 139700,00 грн. № 4012 від 27.08.2015 р. на суму 45326,22 грн., № 4575 від 28.09.2015 р. на суму 164400,00 грн., № 4576 від 28.09.2015 р. на суму 22 843,29 грн., № 5119 від 27.10.2015 р. на суму 247000,00 грн., № 5120 від 27.10.2015 р. на суму 125035,16 грн., № 5678 від 25.11.2015 р. на суму 247000,00 грн., № 5679 від 25.11.2015 р. на суму 185526,94 грн., № 6299 від 23.12.2015 р. на суму 245700,00 грн., № 6300 від 23.12.2015 р. на суму 187737,20 грн.

Відповідач зазначає, що його зобов'язання за даним Договором за рахунок відшкодувань орендарів були змінені з 66998,58 грн. на 76219,61 грн. шляхом укладення між відповідачем та позивачем ОСОБА_3 договору від 24.12.2015 р. № 1167/74 і були виконані 25.12.2015 р., про що свідчить платіжний документ № 6339 від 25.12.2015 р. на суму 76219, 61 грн. (копія додається).

У відповідності до норм Закону № 1197-УІІ та п. 10.1. основного Договору від 12.08.2015 р. № 2015-ТП-БО-3100122, який передбачає продовження дії основного Договору на строк, необхідний для проведення наступної процедури закупівель за державні кошти, визначеної Законом № 1197-УІІ, між відповідачем та позивачем було укладено ОСОБА_3 договір № 3 від 18.01.2016 р.

Загальна сума ОСОБА_3 договору становила 760622,02 грн.

Термін дії ОСОБА_3 договору з дати підписання (18.01.2016 р.) по 31.03.2016 р. включно та/або до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Проведення наступної процедури закупівель за державні кошти, визначеної Законом № 1197-УІІ, спричинило споживання відповідачем газу природного поза межами усіх укладених, підписаних та виконаних (згаданих вище) договорів на підставі добровільної та мовчазної згоди ТзОВ «Львівгаз збут».

Відповідач зазначає, що 31.03.2016 р. між МРЦ «Перлина Прикарпаття» та ТзОВ «Львівгаз збут» було проведено звіряння взаємних розрахунків, у результаті якого встановлено та засвідчено відповідним Актом заборгованість МРЦ перед ТзОВ за спожитий у березні 2016 року природний газ на суму 230 666,05 грн. ( двісті тридцять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 05 коп. ). Це сума заборгованості, яку МРЦ «Перлина Прикарпаття» визнає і погоджується сплатити. Однак, діяльність МРЦ фінансується з державного бюджету, а тому, усі юридичні та фінансові зобов'язання закладу реєструються у органах Державної казначейської служби України (надалі за текстом - ДКС України).

Усі зареєстровані раніше (згадані вище) юридичні та фінансові зобов'язання закладу були виконані у повному обсязі, а тому, підстави для проведення платежу на суму 230666,05 грн. ДКС України не вбачала, окрім як рішення суду про стягнення заборгованості.

Про свою згоду сплатити означену заборгованість виключно за рішенням суду відповідач повідомив ТзОВ «Львівгаз збут» листом від 05.04.2016 р. № 33/8-162/1.

На думку відповідача, заявлені у позовній заяві пеня, проценти та інфляційні втрати не підтверджені договірними зобов'язаннями та сформувалися виключно через зволікання ТзОВ «Львівгаз збут» із зверненням до суду.

У відповідності до норм Закону № 1197-УІІ та п. 10.1. основного Договору від 12.08.2015 р. № 2015-ТП-БО-3100122, який передбачає продовження дії основного Договору на строк, необхідний для проведення наступної процедури закупівель за державні кошти, визначеної Законом № 1197-VII, між МРЦ та ТзОВ було укладено ОСОБА_3 договір № 3 від 18.01.2016 р., яким збільшувався обсяг закупівлі газу природного та визначалася його вартість. Внесення змін до Основного договору закупівлі газу природного від 12.08.2015 р. № 2015-ТП-БО-3100122 було викликане необхідністю споживання додаткових обсягів газу природного у період проведення процедури закупівлі на 2016 рік, відповідно до вимог Закону № 1197-VII. Зобов'язання МРЦ «Перлина Прикарпаття» за ОСОБА_3 договором № 3 від 18.01.2016 р. були виконані 26.02.2016 р., про що свідчать платіжні документи, копії котрих надані суду у складі Відзиву на позовну заяву від 10.08.2016 р.

Підстави продовження терміну дії Основного договору закупівлі газу природного від 12.08.2015 р. № 2015-ТП-БО-3100122, викладені у п. 10.1. вказаного Договору, були вичерпані внаслідок укладення ОСОБА_3 договору № 3 від 18.01.2016 р.

18.08.2016 року за вх. № 33831/16 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, між ТОВ «Львівгаз збут» (надалі - позивач) та Медичним реабілітаційним центром МВС України «Перлина Прикарпаття» (надалі - відповідач), укладено Договір на поставку газу природнього, скрапленого або в газоподібному стані № 2015/ТП-БО-31000122 від 12.08.2015 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується постачати Споживачу природний газ, скраплений або в газоподібному стані, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах визначених Договором.

Відповідно до п. 4.6 Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6 Договору) здійснюється до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

ТОВ «Львівгаз збут» свої зобов'язання згідно умов Договору виконало, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за січень-лютий 2016 року.

Термін дії даного Договору (п. 10.1. Договору) - з 12.08.2015 р. по 31.12.2015 р. а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Зобов'язання відповідача за даним Договором за рахунок бюджетних асигнувань на суму 1812995,53 грн. були виконані 23.12.2015 р., про що свідчать платіжні документи: № 3727 від 17.08.2015 р. на суму 139700,00 грн., № 3728 від 17.08.2015 р. на суму 63026,72 грн., № 4011 від 27.08.2015 р. на суму 139700,00 грн., № 4012 від 27.08.2015 р. на суму 45326,22 грн., № 4575 від 28.09.2015 р. на суму 164400,00 грн., № 4576 від 28.09.2015 р. на суму 22843,29 грн., № 5119 від 27.10.2015 р. на суму 247000,00 грн., № 5120 від 27.10.2015 р. на суму 125035,16 грн., № 5678 від 25.11.2015 р. на суму 247000,00 грн., № 5679 від 25.11.2015 р. на суму 185526,94 грн., № 6299 від 23.12.2015 р. на суму 245700,00 грн., № 6300 від 23.12.2015 р. на суму 187737,20 грн.

Зобов'язання відповідача за даним Договором за рахунок відшкодувань орендарів були змінені з 66998,58 грн. на 76219,61 грн. шляхом укладення між відповідачем та позивачем ОСОБА_3 договору від 24.12.2015 р. № 1167/74 і були виконані 25.12.2015 р., про що свідчить платіжний документ № 6339 від 25.12.2015 р. на суму 76219, 61 грн.

У відповідності до норм Закону № 1197-УІІ та п. 10.1. основного Договору від 12.08.2015 р. № 2015-ТП-БО-3100122, який передбачає продовження дії основного Договору на строк, необхідний для проведення наступної процедури закупівель за державні кошти, визначеної Законом № 1197-УІІ, між відповідачем та позивачем було укладено ОСОБА_3 договір № 3 від 18.01.2016 р.

Загальна сума ОСОБА_3 договору становила 760622,02 грн.

Термін дії ОСОБА_3 договору з дати підписання (18.01.2016 р.) по 31.03.2016 р. включно та/або до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

31.03.2016 між МРЦ «Перлина Прикарпаття» та ТзОВ «Львівгаз збут» було проведено звіряння взаємних розрахунків, у результаті якого встановлено та засвідчено відповідним Актом заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий у березні 2016 року природний газ на суму 230666,05 грн.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Загальна сума інфляційних втрат складає 10219,10 грн., загальна сума пені за договором складає 38344,41 грн., загальна сума процентів складає 2936,53 грн.

Згідно ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

18.08.2016 року за вх. № 33831/16 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Отже, судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача сума основного боргу в розмірі 230666,05 грн., пеня у розмірі 38344,41 грн., проценти у розмірі 2936,53 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10219,10 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги визнав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до Медичного реабілітаційного центру МВС України «Перлина Прикарпаття» про стягнення суми основного боргу в розмірі 230666,05 грн., пені у розмірі 38344,41 грн., процентів у розмірі 2936,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 10219,10 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 231 від 21.07.2016 року на суму 4232,49 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути Медичного реабілітаційного центру МВС України «Перлина Прикарпаття» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. С. Бандери, 71, код ЄДРПОУ 20760948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 39594527) основний борг в розмірі 230666 (двісті тридцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 05 коп., пеню у розмірі 38344 (тридцять вісім тисяч триста сорок чотири) грн. 41 коп., проценти у розмірі 2936 (дві тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 10219 (десять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 4232 (чотири тисячі двісті тридцять дві) грн. 49 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.08.2016 року.