Рішення

від 17.08.2016 по справі 916/1485/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2016 р.Справа № 916/1485/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АквафростВ»

до відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю „Рибна компаніяВ» „АквавітВ» ; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Прайм-ТрейдВ»

про стягнення 4862,27 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 01.06.2016р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ „АквафростВ» звернулося до ТОВ „Рибна компаніяВ» „АквавітВ» та ТОВ Фірма „Прайм-ТрейдВ» з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області стягнути солідарно з ТОВ „Рибна компаніяВ» „АквавітВ» та ТОВ Фірма „Прайм-ТрейдВ» основний борг в сумі 377 грн., та стягнути з ТОВ Фірма „Прайм-ТрейдВ» основний борг в сумі 3400 грн., пеню в сумі 978, 93 грн., 3% річних в сумі 67,16 грн. та інфляційні втрати в сумі 38,53 грн.

Під час розгляду справи позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 08.07.2016р. за вх.№2-3641/16, згідно з якою просить суд стягнути солідарно з ТОВ „Рибна компаніяВ» „АквавітВ» та ТОВ Фірма „Прайм-ТрейдВ» основний борг в сумі 377 грн., та стягнути з ТОВ Фірма „Прайм-ТрейдВ» заборгованість в сумі 5074,69 грн., з яких основний борг в сумі 3777, 65 грн., пеню в сумі 978, 93 грн., 3% річних в сумі 67,16 грн. та інфляційні втрати в сумі 250,95 грн.

Також позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 25.07.2016р. за вх.№2-3982. згідно з якою просить суд стягнути солідарно з ТОВ „РК „АквавітВ» та ТОВ Фірма „Прайм ТрейдВ» 377 грн. та стягнути з ТОВ Фірма „Прайм -ТрейдВ» заборгованість в сумі 4706,25 грн., з яких 3400,65 грн. - основний борг, 986,94 грн. - пеня, 67,71 грн. - 3% річних та 250,95 грн. - інфляційні втрати.

При цьому, у вказаній заяві позивач посилається на те, що наданий відповідачем-2 лист позивача від 12.02.2016р. не являється належним і допустимим доказом у справі, оскільки регіональний менеджер ОСОБА_2, який підписав лист від 12.02.2016р., не являється працівником позивача. Крім того, вказаний лист складений не на офіційному бланку підприємства, не містить реквізитів підприємства, на ньому відсутня печать підприємства позивача. Також вся вихідна кореспонденція позивача підписується (засвідчується) генеральним директором компанії (ОСОБА_3В.).

У відзиві на позов від 22.06.2016р. за вх.№15608/16 відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову та слухати справу за відсутністю відповідача -2 у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника. При цьому відповідач-2 посилається на те, що згідно надісланого листа з ТОВ „АквафростВ» було погоджено, що у разі сплати частини заборгованості ТОВ „Пройм-ТрейдВ» , інша частина товару, що буде поставлена, проте не реалізована (протермінована) ТОВ „АквафростВ» буде забрана, а залишок боргу списано. Однак, дані умови були виконані лише в односторонньому порядку ТОВ „Пройм-ТрейдВ» , товар так і не був забраний, у зв'язку з чим і наявний даний борг.

У відзиві на позов від 11.07.2016р. за вх.№17090/16 відповідач-2 також просить суд відмовити у задоволенні позову та слухати справу за відсутністю відповідача -2 у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника, з посиланням при цьому на те, що згідно надісланого позивачем листа від 12.02.2016р. було погоджено, що у разі сплати частини заборгованості відповідачем-2, інша частина товару, що була поставлена, проте не реалізована (протермінована) буде забрана позивачем, а залишок боргу буде списаний. Заборгованість в сумі 2858,99 грн. була сплачена відповідачем -2 24.02.2016р., однак товар не забраний позивачем та накладну на повернення продукції не було підписано. У зв'язку з відсутністю боргу відповідача-2 нарахування штрафних санкцій позивачем є безпідставним. Окрім того, розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем, суперечить умовам п.1 договору поруки.

Також відповідач-2 вважає, що позивачем порушені норми процесуального права щодо підсудності даної господарської справи, оскільки відповідачем -1 у позові зазначено ТОВ „АквавітВ» із кодом ЄДРПОУ 38759399. Але, за даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань за вказаним кодом зазначено зовсім інше підприємство ТОВ „ПродакваВ» .

У запереченнях на уточнення позовних вимог за вх.№19399/16 від 04.08.2016р. (аналогічні за змістом заперечення за вх.№19194/16 від 02.08.2016р.) відповідач-2 посилається на те, що лист позивача від 12.02.2016р. надісланий відповідачу -2 з поштового електронного ящику (е-мейл), яким користувався позивач, адже всі нагальні (робочі) питання по договору вирішувалися саме засобами електронного листування, а тому жодних підстав вважати, що дана особа, користувач даної електронної скриньки не був працівником (представником) позивача, не виникло сумніву. У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 207 ЦК України під час здійснення правочину воля сторін може бути виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

У поясненнях по справі від 15.08.2016р. за вх.№19966/16 позивач посилається на те, що лист від 12.02.2016р. містить вказівки щодо змін умов договору, а тому такий лист повинний бути складений на офіційному бланку, підписаний генеральним директором позивача та скріплений печаткою. Підпис регіонального менеджера ОСОБА_2 на цьому листі суттєво відрізняється від його підпису у паспорті. Окрім того, згідно посадової інструкції регіонального менеджера, ОСОБА_2 не мав повноважень підписувати та відправляти листи контрагентам позивача.

У заяві від 21.06.2016р. за вх.№15426/16 відповідач -1 згодний із позовними вимогами та підтримує їх в повному обсязі, а також просить суд розглядати справу без участі відповідача -1.

Під час розгляду справи судом продовжений строк вирішення спору у справі на 15 днів до 23.08.2016р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

30.01.2015р. між ТОВ „АквафростВ» (постачальник, позивач) і ТОВ Фірма „Прайм-ТрейдВ» (покупець, відповідач-2) укладений договір поставки №16/01/15-40, із протоколом розбіжностей до цього договору, згідно з якими постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за ціною, зазначених у відповідних видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та сплатити постачальнику його вартість в поярку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до умов п.3.4.,п.3.5. договору сплата покупцем постачальнику вартості товару здійснюється не пізніше 21 календарного дня з моменту поставки товару. У випадку відпуску наступної партії товару до розрахунку покупця за попередню партію, кожна наступна оплата для визначення розміру відповідальності зараховується у погашення самого раннього боргу незалежно від того, посилання на яку накладну вказане у платіжному дорученні.

У п.4.2. договору встановлено, що у випадку протермінування оплати покупцем більш ніж на три банківських дні, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку прострочення незалежно від його тривалості.

Згідно з умовами п.7.6. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх обов'язків у повному обсязі.

Також судом встановлено, що виконання зобов'язань покупця за цим договором забезпечено порукою ТОВ „Рибна компанія „АквавітВ» згідно договору поруки №29, який укладений між ТОВ „АквафростВ» (кредитор) і ТОВ „Рибна компанія „АквавітВ» (поручитель) 10.02.2015р., та згідно з яким поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов'язань ТОВ фірма „Пройм-ТрейдВ» (боржник) по договору поставки №16/01/15-40 від 30.01.2015р., а також за виконання зобов'язань боржника по сплаті процентів, неустойки, збитків, що виникли внаслідок прострочення виконання основного зобов'язання, у загальному розмірі не більше 10% від суми основного зобов'язання і суми штрафних санкцій.

Поручитель зобов'язується нести з боржником солідарну відповідальність перед кредитором за виконання грошових зобов'язань боржником по договору, вказаному у п.1 даного договору, в розмірі не більше суми вказаної в п.1. Поручитель також відповідає перед Кредитором за виконання боржником зобов'язань по сплаті процентів, неустойки, збитків, що виникли в результаті прострочення виконання основного зобов'язання (п.2 договору).

У випадку прострочення боржником зобов'язань перед кредитором, останній вправі за своїм вибором вимагати виконання зобов'язань як від боржника, так і від поручителя. Поручитель не пізніше 10-ти календарних днів з дня отримання вимоги письмової вимоги кредитора виконати зобов'язання боржника перед кредитором в обсягу, що не перевищує розмір, вказаний в п.1 даного договору (п.4 договору).

Поряд з цим, судом встановлено, що у вересні 2015р. позивач поставив відповідачу -2 товар на суму 29306,51 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними від 03.09.2015р. на суму 5633,32 грн., від 10.09.2015р. на суму 3613,75 грн.. від 17.09.2015р. на суму 9682,99 грн., від 24.09.2015р. на суму 3626,87 грн., від 30.09.2015р. на суму 6749,58 грн. Відповідач-2 за поставлений позивачем у вересні 2015р. товар розрахувався у повному обсязі.

08.10.2015р. позивач поставив відповідачу-2 товар на суму 6065, 44 грн., який також оплачений відповідачем -2 26.10.2015р. в повному обсязі.

22.10.2015р. позивач поставив відповідачу-2 товар на суму 7670,52 грн. та 29.10.2015р. позивач поставив відповідачу-2 товар на суму 7284,17 грн., що загалом становить 14954,69 грн. Вказаний товар оплачений позивачем 30.11.2015р. в сумі 7370,52 грн. та 24.12.2015р. в сумі 2000 грн. Тобто. Товар в сумі 5584,17 грн. залишився неоплаченим відповідачем -2.

05.11.2015р. позивач поставив відповідачу-2 товар на суму 6636,78 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВМАФ 0039943 від 05.11.2015р.

Отже заборгованість відповідача -2 за поставлений позивачем товар станом на 31.12.2015р. становила 12220,95 грн., що також підтверджується і відповідним актом звірки розрахунків, який підписаний між сторонами та засвідчений печатками останніх.

12.01.2016р. відповідачем-2 здійснено оплату в сумі 5584,17 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача -2 склала 6636,78 грн.

12.02.2016р. відповідачем -2 за допомогою засобів електронного зв'язку одержаний лист позивача, який підписаний регіональним менеджером останнього, та в якому відповідачу -2 повідомлено про наявність боргу в сумі 7370, 52 грн. та запропоновано здійснити оплату боргу, за мінусом протермінованої продукції, яка знаходиться на складі в строк до 12.02.2016р. Після отримання суми в розмірі 2858, 99 грн., буде враховано повернення на суму 3777,79 грн. Продукція буде повернута зі складу постачальнику. В подальшому буде підписаний акт звірки про відсутність заборгованості, а саме: борг - 6636,64 грн., повернення - 3777,79 грн., до оплати - 2858,21 грн.

24.02.2016р. відповідачем -2 здійснено оплату цього товару в сумі 2858,99 грн., а товар в сумі 3777,79 грн. залишився несплаченим відповідачем-2.

12.03.2016р. позивач звернувся до відповідача-1 з претензією за вих.№114/03.16 про сплату боргу в сумі 3777,79 грн.

У листі від 04.04.2016р. за вих.№11 відповідач-2 повідомив позивача, що позивачем запропоновано оплатити борг в сумі 2858, 99 грн. за мінусом протермінованої продукції, що зберігалася на складі відповідача -2 в сумі 3777,79 грн. Згідно домовленості товар має бути повернений з нашого складу постачальнику та в подальшому підписаний акт звірки про відсутність заборгованості.

20.03.2016р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою в термін до 10.04.2016р. сплатити заборгованість за договором від 30.01.2015р. №16/01/15-40 в сумі 377 грн. Вказану вимогу відповідач-1 отримав 25.03.2016р., але грошові кошти позивачу не сплатив.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вище встановлено господарським судом, між позивачем і відповідачем -2 у справі укладений договір поставки за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача -2 товар, а відповідач-2 зобов'язався прийняти та сплатити його вартість не пізніше 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як вище встановлено господарським судом, зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконані відповідачем -2 неналежним чином, а саме поставлений позивачем товар оплачений відповідачем -2 не в повному обсязі та з порушенням строків його оплати. Заборгованість відповідача-2 за поставлений позивачем товар становить 3777,79 грн.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п.4.2. укладеного між позивачем і відповідачем-2 договору встановлено, що у випадку протермінування оплати відповідачем-2 більш ніж на три банківських дні, відповідач -2 сплачує пеню в розмірі подвійної оболонкової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку прострочення незалежно від його тривалості.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем з 01.12.2015р. по 24.02.2016р. виходячи із суми заборгованості 6636,78 грн. та з 25.02.2016р. по 01.05.2016р. виходячи із суми заборгованості 3777,65 грн., та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу -2 пені становить 986,94 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача -2 та вимогам чинного законодавства щодо нарахування пені.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем з 01.12.2015р. по 24.02.2016р. виходячи із суми заборгованості 6636,78 грн. та з 25.02.2016р. по 01.05.2016р. виходячи із суми заборгованості 3777,65 грн., та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу -2 3% річних становить 67,71 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача-2.

Також відповідає обставинам справи розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 250,95 грн.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вище встановлено господарським судом, між позивачем і відповідачем -1 укладено договір поруки, за умовами якого відповідач-1 поручився за виконання відповідачем -2 зобов'язань, що виникають з укладеного з позивачем договору поставки, в тому числі по сплаті основного зобов'язання, процентів, неустойки, збитків в загальному розмірі не більше 10% від суми основного зобов'язання і суми штрафних санкцій.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ „АквавітВ» шляхом стягнення з відповідача -1 основного боргу в сумі 377, 76 грн., що становить 10% від суми основного боргу відповідача -2 (3777,65 грн.) та пені в сумі 98,69 грн., що становить 10% від суми нарахованої відповідачу -2 пені (986,94 грн.), а також про стягнення з відповідача -2 основного боргу в сумі 3399,89 грн., пені в сумі 888,25 грн., 3% річних в сумі 67,71 грн. та інфляційних в сумі 250,95 грн.

Посилання відповідача -2 на лист позивача від 12.02.2016р. не приймаються до уваги господарським судом в якості доказів, які свідчать про відсутність заборгованості відповідача-2, оскільки у вказаному листі відповідачу -2 лише запропоновані умови вирішення питання щодо погашення наявного боргу в сумі 6636, 64 грн. шляхом оплати частини боргу в сумі 2858, 21 грн., повернення протермінованої продукції на суму 3777, 79 грн. та підписання відповідного акту звірки.

Проте, після того, як 24.02.2016р. відповідачем -2 здійснено оплату частини боргу в сумі 2858,21 грн., інші умови щодо повернення протермінованої продукції на суму 3777, 79 грн. та умови щодо підписання відповідного акту звірки сторонами не були узгоджені. Більш того, такі умови не були узгоджені сторонами і після того, як позивач звернувся до відповідача -2 з претензією про оплату боргу, а відповідач-2, в свою чергу, просив позивача оформити і підписати накладну на повернення продукції та акт звірки взаєморозрахунків.

Окрім того, у листі від 12.02.2016р. позивачем запропоновано відповідачу -2 оплатити частину боргу в сумі 2858,21 грн. в строк до 12.02.2016р., а фактично цей борг сплачений відповідачем -2 лише 24.02.2016р.

Посилання відповідача-2 на порушення позивачем підсудності даної господарської справи господарський суд не приймає до уваги, з огляду на наявний у справі договір поставки, який укладений між ТОВ „АквафростВ» (позивач) і ТОВ „Прайм-ТрейдВ» (відповідач-2) та договір поруки, який укладений між ТОВ „АквафростВ» (позивач) і ТОВ „РК „АквавітВ» (відповідач -1), а також вимоги ч.3 ст.15 ГПК України згідно з якою справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Посилання відповідача -2 на те, що у позові позивачем зазначено відповідачем -1 ТОВ „АквавітВ» з ідентифікаційним кодом зовсім іншої юридичної особи, господарський суд також не приймає до уваги, з огляду на те, що на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2016р. позивач уточнив найменування відповідача -1 та його ідентифікаційний код, про що надав до суду відповідні пояснення від 08.07.2016р. за вх.№17038/16.

На підставі ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АквафростВ» задовольнити.

2 .Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибна компанія „АквавітВ» (68094, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна,1-Е, ідентифікаційний код 31164988, р/р 26005010116367 в ОФ АБ „УкрексімбанкВ» , м. Одеса, МФО 328618, ІПН 31649815036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АквафростВ» (68094, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд..1-Е, ідентифікаційний код 33798852) основний борг в сумі 377 (триста сімдесят сім) грн. 76 коп., пеню в сумі 98 (дев'яносто вісім) грн. 69 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 12 коп.

3.Стягунти з Товариства з обмеженою відповідальністю „Прайм-ТрейдВ» (33013, м. Рівне, вул. Крейдяна,19Б, ідентифікаційний код 31641081, р/р 260063013768 в ОПЕРВ „ОщадбанкВ» м. Рівне, МФО 333368, ІПН 316410817160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АквафростВ» (68094, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд..1-Е, ідентифікаційний код 33798852) основний борг в сумі 3399 (три тисячі триста дев'яносто девять) грн. 89 коп., пеню в сумі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп., 3% річних в сумі 67 (шістдесят сім) грн. 71 коп., інфляційні витрати в сумі 250 (двісті п'ятдесят) грн. 95 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1248 (одна тисяча двісті сорок вісім) грн. 88 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 22 серпня 2016 р.

Суддя Г.Є. Смелянець