Рішення

від 18.08.2016 по справі 917/1177/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.08.2016р. Справа № 917/1177/16

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул.Л.Толстого, 87, м. Лубни,Лубенський район, Полтавська область,37500

до Лазірківської сільської ради, с. Лазірки,Оржицький район, Полтавська область,37710

про стягнення 21043,35 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Мусійченко Т.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 04.01.2016

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява простягнення 21043,35 грн., за договором № 122-О-Б на постачання природного газу за регульваним тарифом від 03.01.2013 року.

Позивач на позовних вимогах наполягає у повному обсязі за мотивами позовної заяви.

18.08.2016 року за вхідним № 10252(канцелярії суду) сільський голова ОСОБА_2 подав заяву про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи без участі представника відповідача. Суд подану заяву прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання останнім вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

03.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз» (далі за текстом - Позивач, Постачальник) та Лазірківською сільською радою (далі за текстом - Відповідач, Споживач) було укладено Договір № 122-О-Б на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач як Постачальник постачає природний газ Відповідачу як Споживачу в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість послуг з постачання газу (вартість газу і наданих послуг) у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2 Договору розрахунки за реалізований Споживачем газ здійснюються за цінами (граничним рівнем цін), що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом; податок на додану вартість.

В пункті 4.4 Договору встановлено, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2 Договору є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності.

Визначена на основі вартість газу буде застосовуватися сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунками за газ згідно з умовами Договору.

За п. 3.5 Договору на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісячно акти приймання-передачі газу.

На виконання умов Договору Позивач поставив на протязі грудня 2014 року, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 28 216,16 грн.

Факт виконання Позивачем договірних зобов'язань з поставки природного газу Відповідачу та факт його отримання останнім на протязі грудня 2014 року підтверджується актом приймання - передачі природного газу № б/н від 31.12.2014 року на суму 28216,16 грн. Відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ, сплативши всього 16 600,00 грн.

Загальна сума заборгованості по вище вказаному акту складає 11 616 грн. 16 коп.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що оплата послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами, шляхом 100% попередньої оплати їх вартості із розрахунку договірного планового обсягу місячного постачання газу відповідно до додатка 2 до Договору, не пізніше ніж за 10 календарних днів до місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим.

Однак, Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а за отриманий природний газ розрахувався невчасно, чим порушив п. 4.6. Договору.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання).

У порушення вказаних умов Договору та норм закону, оплату за спожитий природний газ Відповідач в повному обсязі та вчасно не здійснив.

Пунктом 6.2.2. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За період з 11.01.2015р. по 10.07.2015р. розмір заборгованості Відповідача зі сплати пені складає 3 017,66 грн. (правильність нарахування пені перевірили за допомогою ІАЦ «Ліга»)

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми.

Станом на 07.07.2016 року 3% річних від простроченої суми боргу складає 519,39 гри. (правильність нарахування процентів перевірили за допомогою ІАЦ «Ліга»)

Також, Позивач нарахував інфляційні, які на 07.07.2016 року складають 5 890,14 грн. (правильність нарахування процентів перевірили за допомогою ІАЦ «Ліга»).

Підсумовуючи наведене, Лазірківська сільська рада зобов'язана сплатити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»:

суму основного боргу - 11 616,16 грн.

пеню - 3 017,66 грн.

три відсотки річних - 519,39 грн.

інфляційні - 5 890,14 грн.

Загальна сума заборгованості Лазірківської сільської ради перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз» складає 21 043,35 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо постачання відповідачу теплової енергії. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України за отриману теплову енергію вчасно не сплатив. Дана обставина відповідачем не спростовується.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі519,39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5890,14грн., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_3 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом Договором № 122-О-Б на постачання природного газу від 03.01.2013 року сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за постачаня газу - пеня .

Згідно статті 4 ОСОБА_3 України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача3017,66 грн. пені, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та ОСОБА_3 України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_3 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Лазірківської сільської ради,(с. Лазірки,Оржицький район, Полтавська область,37710; р/р 3142000500366 ГУДКСУ України в Полтавській області МФО 831019, код ЄДРПОУ 25155554) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"(п/р 260061190893 в філії Полтавського ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 05524713; вул.Л.Толстого, 87, м. Лубни,Лубенський район, Полтавська область,37500) - 11616,16 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 3017,66 грн., -пеня, 519,39 грн.-3% річних, 5890,14 грн., - інфляційні нарахування та 1 378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 19.08.2016р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.