Рішення

від 16.08.2016 по справі 917/979/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016 р. Справа № 917/979/16

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіооб"єднання "Контакт", вул.Леніна, 58, м.Карлівка, 39500

про стягнення 19142,18 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 29-14/17 від 04.01.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 118 від 26.05.2016р.

Розглядається позовна заява про стягнення 19142,18 грн. заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 46 від 22.09.2008р., у тому числі 9356,83 грн. основної заборгованості, 9356,83 грн. пені, 77,69 грн. 3% річних, 350,83 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно не сплачує вартість отриманої теплової енергії відповідно до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 46 від 22.09.2008р.

16.08.2016р. позивачем через канцелярію суду надане клопотання про припинення провадження у справі в частині суми основного боргу, оскільки відповідачем сплачено 9356,83 грн. основної заборгованості (вх. № 10140).

Від відповідача також надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині суми основного боргу. Крім того, відповідач в клопотанні просить суд зменшити належний до стягнення розмір штрафних санкцій (вх. № 10135 від 16.08.2016р.).

Представник позивача в судовому засіданні просить суд припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 9356,83 грн. основної заборгованості та наполягає на задоволенні позовних вимог про стягнення 9356,83 грн. пені, 77,69 грн. 3% річних, 350,83 грн. інфляційних за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просить суд припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 9356,83 грн. основної заборгованості та зменшити належний до стягнення розмір штрафних санкцій до 90% за обґрунтуванням, наведеним у клопотанні за вх. № 10135 від 16.08.2016р.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація за Договором; позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіооб"єднання "Контакт" (споживач за Договором; відповідач по справі) 22.09.2008р. був укладений Договір № 46 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача.

Пунктом 13 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 10.10.2011р. визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 13 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 10.10.2011р. споживач зобов"язується сплачувати за теплову енергію у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.

Як зазначає позивач, за період з 01.10.2015 по 30.04.2016 за відпущену теплову енергію нараховано до сплати 14 390,65 грн. Проте, відповідачем не було проведено оплати за спожиту теплову енергію, що свідчить про порушення зобов'язань за договором частині здійснення оплати за отриману теплову енергію у визначені договором строки.

На момент подання позову заборгованість за даними позивача заборгованість відповідача в частині оплати за отриману теплову енергію 01.10.2015 по 30.04.2015 за відпущену теплову енергію становить 9356,83 грн.

Згідно п. 15 договору у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно статті 625 ЦК України.

Позивач вказує, що на дату звернення до суду у відповідача перед ним за невиконання умов вищезазначених договору та угоди виникла заборгованість у розмірі 9356,83 грн.

Позивач, посилаючись на наявність боргу та невчасну сплату вартості наданих послуг під час дії договору, звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 9356,83 грн. основного боргу, 9356,83 грн. - пені за період з 15.11.2015р. по 30.05.2016р., 130,75 грн. - 3% річних за період з 15.11.2015р. по 30.05.2016р. та 493,01 грн. - інфляційних нарахувань за грудень 2015р.- квітень 2016р.

При вирішенні спору суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи надані позивачем послуги відповідачем у визначені договором строки не оплачені, заборгованість на дату звернення до суду у відповідача перед позивачем за невиконання умов вищезазначених договору склала 9356,83 грн.

Як повідомили сторони у клопотаннях про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу відповідач суму основного боргу сплатив.

Факт сплати відповідачем суми основного боргу підтверджується платіжним дорученням № 456 від 21.07.2016р.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 16.06.2016р., відповідачем сплачено основний борг після пред"явлення позову, слід вважати, що між сторонами відсутній предмет спору, а провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що сторони, укладаючи договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, передбачили, що у випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно статті 625 ЦК України (п.15 договору)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції за допомогою калькулятора ІПС "Ліга". За результатами розрахунку встановлено, що заявлені суми не перевищують розрахункових, є правомірними, а саме 9356,83 грн. пені, 77,69 грн. 3% річних, 350,83 грн. інфляційних.

Відповідач в клопотанні за вх. № 10135 від 16.08.2016р. просить суд зменшити належний до стягнення розмір штрафних санкцій. Представник відповідача в судовому засіданні просить суд зменшити належний до стягнення розмір штрафних санкцій до 90%.

Суд задовольняє клопотання відповідача частково, виходячи з наступного.

Разом з тим, судом враховано, що за приписами статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При ньому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржникам; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту вищенаведених норм випливає, що при вирішенні питання, про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Суд на підставі системного аналізу змісту приписів ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, приймаючи до уваги інтереси сторін у даній справі, факт сплати відповідачем суми основного боргу у повному обсязі, дійшов висновку про можливість зменшення нарахованої штрафної санкції на 50% до 4678,42 грн. пені.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 77,69 грн. 3% річних, 350,83 грн. інфляційних, 4678,42 грн. пені підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню, в частині вимог про стягнення суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню, в іншій частині позову - відмовити.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені витрати на сплату судового збору із даної позовної заяви. При цьому, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, сплата суми основного боргу відбулося ним після звернення позивача з даним позовом до суду та порушення провадження у справі, понесені позивачем при пред'явленні даного позову судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1378,00 грн. згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Крім того, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено ( п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіооб"єднання "Контакт", вул.Леніна, 58, м.Карлівка, 39500, ЄДРПОУ 22517421) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008; код ЄДРПО 03338030) 77,69 грн. 3% річних, 350,83 грн. інфляційних, 4678,42 грн. пені та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 9356,83 грн. провадження у справі припинити.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено

Суддя Киричук О.А.