Постанова

від 17.08.2016 по справі 910/14190/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2016 р. Справа№ 910/14190/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Агрикової О.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від Позивача: Брежницька О.С., Бєлов А.Г.

від Відповідача 1: не з'явився,

від Відповідача 2: Сиротенко О.О,

від Відповідача 3: Гребеник І.С., Варес М.О., Сиротенко О.О.

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі №910/14190/16 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія"

до Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив"

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідачів про визнання недійсними договорів уступки права вимоги №4-18/03 та №18-12/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2016р. порушено провадження у справі №910/14190/16 та призначено до розгляду на 29.08.2016р.

04.08.2016р. Позивач подав до місцевого суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі №910/14190/16 заяву Позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання ним законної сили зупинено стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016р. господарським судом Київської області, за яким у безспірному порядку здійснюється стягнення грошових коштів у загальному розмірі 29756321,19 грн. з Позивача на користь Відповідача 3.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Відповідач 3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі №910/14190/16 скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий суд не обґрунтував, як невжиття застосованого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за заявленими Позивачем позовними вимогами. Також, на думку скаржника у даному випадку має місце вирішення спору по суті до початку судового розгляду справи, а захід забезпечення позову, застосований судом фактично є тотожним заявленій позовній вимозі, оскільки встановлення факту порушення Відповідачами чинного законодавства при укладенні договорів та існування або відсутність заборгованості входить до предмета доказування у вирішенні даного спору.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.08.2016р. вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючого), Агрикової О.В., Майданевича А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.08.2016р.

У судовому засіданні 17.08.2016р. Позивачем було заявлено клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, яке було судом задоволено.

У судовому засіданні 17.08.2016р. Позивачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для отримання відповіді на запит про надання публічної інформації щодо перебування суддів колегії на робочому місці. Відповідачі проти задоволення даного клопотання заперечили. Розглянувши дане клопотання апеляційний суд залишив його без задоволення з підстав його необґрунтованості та невідповідності ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.08.2016р. Позивачем були подані заяви про відвід суддів апеляційного суду Власова Ю.Л., Майданевича А.Г. та Агрикової О.В. Дані заяви були розглянуті судом та залишені без задоволення з підстав їх необґрунтованості.

17.08.2016р. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити ухвалу місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, апеляційний суд встановив.

Рішенням господарського суду Київської області у справі №911/1079/16 за позовом Відповідача 3 до Позивача про стягнення 29756321,19 грн. заборгованості та за зустрічним позовом Позивача до Відповідача 3 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги №4-18/03 та №18-12/15 позов Відповідача 3 задоволено частково; стягнуто з Позивача на користь Відповідача 3 20000000,00 грн. невикористаного авансу, 940410,96 грн. 5% річних за користування чужими грошовими коштами, 3264759,81 грн. інфляційних витрат, 2880000,00 грн. пені, 564246,58 грн. три відсотки річних, 1388699,21 грн. боргу за оплату послуг генпідряду, 6893,50 грн. інфляційних витрат, нарахованих на заборгованість з оплати послуг генпідряду, 8902,89 грн. три відсотки річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг генпідряду, 201820,77 грн. судового збору; у задоволені решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено; у задоволенні зустрічного позову Позивача про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги №4-18/03 та №18-12/15 відмовлено в повному обсязі.

Судом під час розгляду справи №911/1079/16 було встановлено, що 18.03.2016р. між Відповідачем 2 та Відповідачем 3 укладено договір про відступлення права вимоги №4/18-03, за умовами якого Відповідач 2 передав Відповідачу 3, а Відповідач 3 прийняв права вимоги до Позивача в розмірі 21388699,21 грн. основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі: договору про відступлення права вимоги №18-12/15 від 18.12.2015р.; договору №9-03/11-11 від 18.11.2011р. та додатків до нього. Право вимоги, що передано Відповідачу 3 виникло у Відповідача 2, на підставі договору про відступлення права вимоги №18-12/15 від 18.12.2015р., за умовами якого Відповідач 1 передав Відповідачу 2 права вимоги до Позивача в розмірі 21388699,21 грн. основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі договору №9-03/11-11 від 18.11.2011р. та додатків до нього.

Судом під час розгляду справи №911/1079/16 було встановлено, що Позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів наявності підстав, передбачених ст.203, 215 Цивільного кодексу України для визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. апеляційну скаргу Позивача на рішення господарського суду Київської області від 21.04.2016р. у справі №911/1079/16 залишено без задоволення; рішення господарського суду Київської області від 21.04.2016р. у справі №911/1079/16 залишено без змін.

01.07.2016р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 21.04.2016р. у справі №911/1079/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. та набрало законної сили 29.06.2016р був виданий наказ господарського суду №911/1079/16.

06.07.2016р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу №911/1079/16 від 01.07.2016р.

03.08.2016р. Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до Відповідачів про визнання недійсними договорів уступки права вимоги №4-18/03 та №18-12/15.

04.08.2016р. Позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просив вжити заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016р. господарським судом Київської області, за яким у безспірному порядку здійснюється стягнення грошових коштів у загальному розмірі 29756321,19 грн. з Позивача на користь Відповідача 3.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2016р. у справі №911/1079/16 з Позивача стягнуто на користь Відповідача 3 грошові кошти в розмірі 29756321,19 грн., як заборгованість за договором підряду та на підставі договорів відступлення права вимоги. У випадку визнання судом недійсними договорів відступлення права вимоги такий факт стане безумовною підставою для скасування рішення господарського суду Київської області від 21.04.2016р. у справі №910/1079/16, в той же час фактичне стягнення коштів у виконавчому провадженні №51568912 унеможливить виконання рішення суду у даному провадженні у випадку задоволення позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача 3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З наведених норм права та правоположень вбачається, що заходи забезпечення позову вживаються з метою забезпечення в майбутньому виконання рішення суду, якщо невжиття цих заходів зможе в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання такого судового рішення.

Як встановлено судом предметом спору у даній справі є позовні немайнові вимоги Позивача про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги №4-18/03 та №18-12/15. У випадку задоволення судом даного немайнового позову та визнання вказаних договорів недійсними, з набранням таким рішення суду законної сили ці договори стануть недійсними з моменту їх вчинення. Таке рішення суду не має стадії виконання, наказ на виконання такого рішення суду не видається.

Отже, зупинення стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016р. господарським судом Київської області, ніяким чином не вплине на виконання рішення суду у даній справі №910/14190/16.

Проте, зупинення оскаржуваною ухвалою місцевого суду стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016р. господарським судом Київської області, безпосередньо впливає на можливість виконання рішення господарського суду Київської області від 21.04.2016р. у справі №911/1079/16, яке набрало законної сили 29.06.2016р.

При цьому, апеляційний суд враховує, що недійсність договорів відступлення права вимоги №4-18/03 та №18-12/15 вже була предметом спору у справі №911/1079/16 за зустрічним позовом Позивача, і у задоволенні цього позову Позивачу було відмовлено.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що місцевим судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми процесуального права, що згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали місцевого суду.

Керуючись ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі №910/14190/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2016р. у справі №910/14190/16 скасувати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шкільна, 4, код ЄДРПОУ 32878418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив" (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, код ЄДРПОУ 40330874) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді О.В. Агрикова

А.Г. Майданевич