Постанова

від 17.02.2011 по справі 4-30/11

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 4-30/11

2011 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2011м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Шевчук Л. П. секретаряОСОБА_1 за участі прокурораОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику подання слідчого Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, непрацюючого, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

1 лютого 2011 року близько 10.00 години в м. Хмільнику по вулиці Ватутіна 14/100, ОСОБА_4 за допомогою спеціально виготовленого саморобного пристрою для відкривання замків, шляхом відкривання серцевини врізного замка вхідних дверей, проник в середину квартири, що належить ОСОБА_5, звідки таємно, умисно, викрав гроші в сумі 2200 гривень, 100 євро, 100 доларів США, а також золоті вироби: а саме перстень, дві золотих коронки на зуби та золотий ланцюжок, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин передбачений ст. 185 ч. З КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є проникнення у приміщення.

4 лютого 2011 року по даному факту СВ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області було порушено кримінальну справу № 11230015.

7 лютого 2011 року за підозрою у вчиненні даного злочину згідно ст. 115 КПК України затримано ОСОБА_4

9 лютого 2011 року ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України. Свою причетність до скоєння даного злочину ОСОБА_4 визнає повністю.

10 лютого 2011 року постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області строк утримання під вартою ОСОБА_4 продовжено до 10 діб.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 скоїв тяжкий умисний злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, в силу ст. 89 КК України не судимий, веде антисуспільний спосіб життя, виношує злочинні наміри скоювати корисливі злочини, вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, слідчий просить обрати міру запобіжного заходу відносно нього у вигляді взяття під варту.

Обвинувачений ОСОБА_4 не погоджується з поданням слідчого, оскільки вину свою визнає, не має намірів впливати на свідків та вчиняти нові злочини, має постійне місце проживання.

Адвокат обвинуваченого просить в задоволенні подання відмовити, оскільки його підзахисний має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, написав явку з повинною, не ухиляється від органів слідства та не має наміру впливати на свідків, характеризуючі матеріали зібрані.

Прокурор підтримує подання слідчого, оскільки вважає, що є всі підстави для обрання міри запобіжного заходу утримання під вартою відносно ОСОБА_4, а саме він, будучи раніше судимим, скоїв тяжкий злочин, ніде не працює, проживає в іншому місті.

Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України і його належної поведінки.

Суд вважає, що зі сторони слідчого не надано достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства та суду, або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі, чи продовжувати злочинну діяльність (ч.2 ст. 148 КПК України).

З врахуванням мети і підстав застосування того чи іншого виду запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що на даний час немає потреби в обранні міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 148, 150, 165-2 КПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства" суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в обранні міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачуваного у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом трьох діб з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_6