Рішення

від 16.08.2016 по справі 910/12016/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016Справа №910/12016/16

За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів

Шевченківського району»

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 18 131,65 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Лєгостаєв І.В. - по дов. № 40-Д від 04.03.2016

від відповідача ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 18 131,65 грн., з яких: 16 681,60 грн. основного боргу, 1 236,41 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 213,64 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № Л-128 від 22.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2016 порушено провадження у справі № 910/12016/16 та розгляд справи призначено на 12.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12016/16 від 12.07.2016, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 01.07.2016, розгляд справи був відкладений на 16.08.2016.

Позивач в судовому засіданні 16.08.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач в судовому засіданні 16.08.2016 позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні 16.08.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

22.08.2013 між Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № Л-128 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Споживач є орендарем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 154 кв. м., опалювальна площа 154 кв. м. на підставі договору оренди № 1/11 від 06.08.2011 та додаткової угоди № 1/11-1 до даної угоди від 01.02.2012.Згідно з п. 1.2. договору сторона-2 користується приміщенням загальною площею 56,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності.

Згідно з п. 3.2. договору у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих комунальних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 16 681,60 грн. та нараховані збитки від зміни індексу інфляції в сумі 1 236,41 грн. та 3% річних в сумі 213,64 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

04.08.2014 між Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості № РСТ-236 (далі - договір № РСТ-236).

Відповідно до умов п. 1.1. даного договору № РСТ-236 боржник визнає свої зобов'язання перед кредитором, що виникли у зв'язку з несвоєчасним розрахунком за спожиті комунальні послуги за період з 22.08.2013 по 25.07.2014, відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків, а також відповідно до умов договору Л-128, які станом на 25.07.2014 становить суму у розмірі 18 535,11 грн.

Згідно з п. 1.2. договору № РСТ-236 боржник зобов'язаний сплатити кредитору 10% від загальної суми боргу, а саме 1 853,51 грн. в день підписання цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору № РСТ-236 борг в сумі, який залишився після проведення оплати згідно п. 1.2. договору, а саме 16 681,60 грн. боржник зобов'язаний сплатити кредитору шляхом розстрочення платежів за графіком сплати платежів у розмірах і в строки, встановлені в розділі 3 цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору № РСТ-236 сторони розподіляють загальну суму заборгованості у розмірі узгодженому сторонами, яка становить 16 681,60 грн. на частки з розподілом за місяцями, а саме:

№ п/пРік Місяць Сума (грн.) 1 2014Серпень 1390,13 2 2014Вересень 1390,13 3 2014Жовтень 1390,13 4 2014Листопад 1390,13 5 2014Грудень 1390,13 6 2015Січень 1390,13 7 2015Лютий 1390,13 8 2015Березень 1390,13 9 2015Квітень 1390,13 10 2015Травень 1390,13 11 2015Червень 1390,13 12 2015Липень 1390,13 Зазначені суми, починаючи з серпня 2014 року, беззаперечно щомісячно до 25 числа відповідного місяця перераховуються боржником кредитору на рахунок кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка підтверджена відповідачем та становить 16 681,60 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 681,60 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 236,41 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 213,64 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку, що в частині нарахування розміру 1 236,41 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 213,64 грн. 3% річних в позові слід відмовити, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем порушено норми чинного законодавства України. Так, з розрахунку вбачається, що позивач здійснює нарахування на суми боргу у період з 31.10.2013 по 01.07.2014 при цьому позивачем не враховано ту обставину, що між сторонами шляхом укладення 04.08.2014 договору № РСТ-236 узгоджено новий графік погашення заборгованості, а отже не вірно визначено період прострочення. З урахуванням укладення договору № РСТ-236 прострочення слід відраховувати щодо нового графіку погашення заборгованості, а тому станом на 01.07.2014 прострочення не мало місце.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 16 681 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп. основного боргу, 1 267 (одну тисячу двісті шістдесят сім) грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.08.2016.

Суддя В.В.Сівакова