Постанова

від 16.08.2016 по справі 922/6227/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р. Справа № 922/6227/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 08.01.2016 року № 300-01

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 11.12.2015 року № 216

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватної фірми "Олімп", м. Харків (вх. №2080 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.07.16 у справі № 922/6227/15

за позовом Приватної фірми "Олімп", м. Харків

до Комунального підприємства охорони здоров"я "Міжлікарняна аптека №271", м. Харків

про стягнення 607737,57 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.07.2016 у справі № 922/6227/15 (суддя Чистякові І.О.) позов задоволено частково в сумі 43434,71 грн. Стягнуто з Комунального підприємства Охорони Здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" на користь Приватної фірми "Олімп" суму заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 43434,71 грн. та судовий збір в сумі 701,67 грн. В решті частині позову в сумі 564302,86 грн. - відмовлено.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 12.07.2016 у справі № 922/6227/15, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 564 302,86 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого обладнання та стягнення з Комунального підприємства Охорони Здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" на користь Приватної фірми "Олімп" 8 414,39 грн. судового збору скасувати. Задовольнити позовні вимоги Приватної фірми "Олімп" та стягнути з Комунального підприємства Охорони Здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" 564 302,85 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого обладнання.

В обґрунтування викладених вимог заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи. При цьому зазначає, що місцевим господарським судом при розгляді справи не надана належна оцінка змісту п. 5.6 договору, відповідно до якого договір може бути розірвано за письмовою згодою сторін, і що розірвання договору сталося відповідно до положень ч. 3 ст. 188 ГК України саме за письмовою згодою, викладеній у листах № 31 від 18.02.2015 та № 279-02 від 19.02.2015. Також, позивач звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кілька документах, у листах, телеграмах якими обмінялись сторони. Таким чином, позивач вважає, що його право порушене з 21.02.2015, оскільки після припинення дії договору оренди (18.02.2015) відповідач на протязі двох днів (до 21.02.2015) повинен був повернути позивачу орендоване майно, що є підставою для стягнення неустойки в розмірі 564 302,85 грн.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, посилаючись на те, що з огляду на положення ст. 212 ЦК України, підстави для застосування неустойки за несвоєчасне повернення майна, яка передбачена положеннями ст. 785 ЦК України, відсутні.

В судовому засіданні 11.08.2016 оголошено перерву до 16.08.2016.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 01 квітня 2013 року між Приватною фірмою "Олімп" та Комунальним підприємством охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" було укладено договір оренди обладнання № 1 ОЛ/АП 271 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передавати орендареві у строкове оплатне користування обладнання для його використання останнім у власній господарській діяльності (надалі іменується "предмет оренди").

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором та 01.04.2013, відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору, передав відповідачу обладнання за актами приймання-передачі.

Проте, як зазначає позивач, відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за договором оренди, не сплачуючи орендну плату та не повертаючи позивачу предмет оренди.

Позивач вказує на те, що 18.02.32015 листом № 31 відповідач звернувся до позивача з повідомленням про припинення договірних зобов’язань по договору оренди з 18.02.2015. Таким чином, позивач вважає, що відповідач відповідно до п. 2 ст. 188 ГК України направив пропозицію позивачу про зміну та дострокове розірвання договору оренди.

19.02.2015 листом № 279-02 позивач направив відповідачу відповідь та надав свою згоду про дострокове припинення договору оренди з 18.02.2015.

Отже, позивач вважає, що позивач та відповідач, шляхом обміну листами, у передбачений законодавством України спрощений спосіб припинили дію договору оренди з 18.02.2015, та він є розірваним згідно п. 3 ст. 291 ГК України за погодженням сторін.

Посилаючись на п. 1.4 договору оренди, яким передбачено, що повернення предмету оренди здійснюється орендарем протягом 2 календарних днів після закінчення терміну дії договору, позивач стверджує, що орендоване обладнання повинно бути повернуто позивачу до 21.02.2015.

Позивач також зазначає, що 16.03.2015 листом № 280-03 позивач направив відповідачу вимогу про повернення орендованого майна, проте відповідач листом № 46 від 23.03.2015 відмовився повертати об’єкти оренди.

Орендна плата за договором оренди за актами приймання-передачі складала 31400,00 грн.

31.12.2014 сторони склали акт звіряння взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача зі сплати орендної плати станом на 31.12.2014 складала 171412,00 грн. За період січень 2015 року по 18 лютого 2015 позивачем розраховано розмір орендної плати, що підлягає сплаті в сумі 51585,71 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за користування обладнанням на загальну суму 179563 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача.

Таким чином, на підставі викладених обставин, позивачем заявлено до стягнення заборгованість по сплаті орендної плати, яка виникла станом на 18 лютого 2015 року та яка складає 43434,71 грн., а також 564302,86 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з 21.02.2015 по 21.11.2015 на підставі п. 2 ст. 785 ЦК України.

Вказані обставини стали підставою звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги 525, 526, 530, 762 Цивільного кодексу України, а також враховуючи те, що відповідачем в установленому порядку не спростовано обставини, на які посилається позивач стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної сплати орендної плати за січень 2015 року та лютий 2015 року, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 43434,71 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 564302,86 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого обладнання суд першої інстанції, виходячи з аналізу умов договору та вимог чинного законодавства, вважав, що договір відповідно до його умов та положень статті 651 Цивільного кодексу України може бути розірваний або за погодженням сторін із її оформленням додатковою угодою, або в односторонньому порядку орендодавцем в порядку пункту 3.2.4. договору, або за рішенням суду. Оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди про розірвання договору, рішення суду про розірвання договору також відсутнє, строк дії договору не закінчився, він не припинив свою дію, тому суд дійшов висновку, що договір є дійсним.

Окрім того, судом першої інстанції зазначено, що направлення відповідачем позивачу листа від 18 лютого 2015 року за вих. № 31, в якому він повідомив про припинення договірних зобов’язань та повідомлення позивачем у відповідь на зазначений лист листом від 19.02.2015 р. за вих. № 279-02 про свою згоду на припинення договору, не є діями сторін з направлення пропозиції про розірвання договору та її прийняття в розумінні ч. 2 статті 188 ГК України, а було здійснено повідомлення про припинення зобов’язань за договором з невизначених підстав.

На підставі таких встановлених обставин справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов’язок з повернення орендованого майна, у зв’язку з чим підстави для задоволення позовних вимог про стягнення неустойки за невиконання зазначеного обов’язку відсутні.

Колегія суддів погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Так, підставою виникнення між сторонами правовідносин є укладений між Приватною фірмою "Олімп" та Комунальним підприємством охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" було укладено договір оренди обладнання № 1 ОЛ/АП 271 від 01.04.2013.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених цим Кодексом особливостей.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передавати орендареві у строкове оплатне користування обладнання для його використання останнім у власній господарській діяльності (надалі іменується "предмет оренди"). Предметом оренди, може бути як стандартне обладнання, що є у наявності у орендодавця на час укладання цього договору/акту приймання-передачі, так і обладнання, що має відповідати індивідуальним вимогам орендаря.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.5.1. договору).

Термін дії даного договору починається в момент, зазначений в п. 5.1 даного договору, і становить 5 років (п'ять) років (п.5.2. договору).

Згідно з п.1.2. договору комплектність, кількість, характеристики та оціночна вартість предмета оренди визначається сторонами у актах приймання-передачі, які укладаються додатково до цього договору. Також у цих актах приймання-передачі сторони визначають адресу фактичного використання орендарем предмету оренди. Акти приймання-передачі до цього договору свідчать про передачу обладнання від орендодавця до орендаря.

Відповідно до п.1.3. договору орендодавець передає орендареві предмет оренди у належному стані, що відповідає умовам його використання та цільовому призначенню. Справедлива вартість предмету оренди визначається в актах приймання-передачі, які укладаються додатково до цього договору в порядку передбаченому п.1.2. цього договору. У разі пошкодження предмету оренди орендар відшкодовує орендодавцю його справедливу вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав прийняті на себе договірні зобов'язання та 01 квітня 2013 року передав відповідачу, а відповідач прийняв обладнання за:

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 4700,00 грн. за адресою: м.Харків, пр. Ілліча, 90, з орендною платою 300,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 21000,00 грн. за адресою: м.Харків, пр. Московський, 195, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 19650,00 грн. за адресою: м.Харків, пр. Перемоги, 53, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 19650,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. 23 Серпня, 23-А, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 26920,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Роганська, 130-А, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 32200,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 32200,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 25670,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Рибалка, 4, з орендною платою 1500,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 31200,00 грн. за адресою: м.Харків, пр-т. 50-річчя ВЛКСМ, 76, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 19650,00 грн. за адресою: м.Харків, пр-т. 50-річчя ВЛКСМ, 54-Б, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 19650,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Метробудівників, 3, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 34300,00 грн. за адресою: м.Харків, пр-т. Тракторобудівників, 142-А, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 30700,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Котлова, 19, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 29200,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Олімпійська, 3, з орендною платою 500,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 20189,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Рибалко, 12, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 40600,00 грн. за адресою: м.Харків, вул. Жовтневої Революції,59, з орендною платою 2000,00 грн. на місяць;

- актом приймання-передачі до Договору оренди №ОЛ/АП 271 вартістю 36630,00 грн. за адресою: м.Харків, пров. Балакірєва,3, з орендною платою 3100,00 грн. на місяць.

30.06.2013 відповідач за актом приймання-передачі до договору оренди торговельного обладнання та комп'ютерної техніки № 1 ОЛ/АП 271 від 01.04.2013, який є додатком №8/1 до договору, повернув позивачу предмети оренди, що знаходились за адресою: м.Харків, вул.Рибалка, 4 (а.с.75).

Відповідно до п.2.1. договору за користування предметом оренди орендар сплачує орендодавцеві плату. Розмір орендної плати визначається сторонами в акті приймання-передачі. Орендна плата нараховується щоквартально.

Згідно з п.2.3. договору орендна плата, передбачена п. 2.1 цього договору, сплачується орендарем щоквартально, але не пізніше останнього дня поточного кварталу, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок орендодавця. За користування предметом оренди у неповний період (квартал), орендна плата нараховується та сплачується пропорційно кількості днів, напротязі яких орендар фактично користувався предметом оренди.

Проте, як свідчать матеріали справи та зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором оренди, в зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість з орендної плати за користування обладнанням за січень та лютий 2015 року. Відповідно до акту здачі прийняття робіт (послуг) від 31.01.2015 розмір орендної плати, що підлягав сплаті у січні 2015 року, складав 31400,00 грн., та відповідно до акту здачі прийняття робіт (послуг) від 28.02.2015 розмір орендної плати, що підлягав сплаті у лютому 2015 року, складав 31400,00 грн.

Факт користування обладнанням у спірний період відповідачем належними доказами не спростований, доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 31.12.2014 сторони склали акт звіряння взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача зі сплати орендної плати станом на 31.12.2014 складала 171412,00 грн.

За період січень 2015 року по 18 лютого 2015 позивачем розраховано розмір орендної плати, що підлягає сплаті в сумі 51585,71 грн. Відповідач частково розрахувався з позивачем за користування обладнанням на загальну суму 179563 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача.

Таким чином, станом на 18 лютого 2015 року несплаченою відповідачем залишилась заборгованість в розмірі 43434,71 грн.

Зважаючи на встановлені факти, умови договору та норми чинного законодавства, а також враховуючи те, що відповідачем в установленому порядку не спростовано обставини, на які посилається позивач стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної сплати орендної плати за січень 2015 року та лютий 2015 року, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 43434,71 грн. матеріально та документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішення в зазначеній частині відповідачем не оскаржується в апеляційному порядку.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення 564302,86 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого обладнання на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 цієї статті, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що повернення предмета оренди здійснюється орендарем протягом двох календарних днів після закінчення терміну дії цього договору, або у будь-який момент за згодою сторін. Повернення предмета оренди оформляється актом приймання-передачі.

Пунктом 5.2. договору сторони встановили, що термін дії даного договору починається в момент, визначений в пункті 5.1. даного договору (з моменту підписання), і становить 5 років.

Отже, для повернення предмета оренди передбачені певні підстави, а саме: закінчення терміну дії договору або за згодою сторін, що в свою чергу передбачає волевиявлення обох сторін.

Оскільки сторони підписали договір 01.04.2013, строк його дії відповідно до пункту 5.2. договору встановлено до 01.04.2018.

Позивач вказує на те, що 18.02.32015 листом № 31 відповідач звернувся до позивача з повідомленням про припинення договірних зобов’язань по договору оренди з 18.02.2015. Таким чином, позивач вважає, що відповідач відповідно до п. 2 ст. 188 ГК України направив пропозицію позивачу про зміну та дострокове розірвання договору оренди.

19.02.2015 листом № 279-02 позивач направив відповідачу відповідь та надав свою згоду про дострокове припинення договору оренди з 18.02.2015.

Отже, позивач вважає, що позивач та відповідач, шляхом обміну листами, у передбачений законодавством України спрощений спосіб припинили дію договору оренди з 18.02.2015, та він є розірваним згідно п. 3 ст. 291 ГК України за погодженням сторін.

Проте, колегія суддів зазначає про помилковість позиції позивача.

В даному випадку лише сам факт направлення відповідачем позивачу листа від 18 лютого 2015 року за вих. № 31, в якому він повідомив про припинення договірних зобов’язань та повідомлення позивачем у відповідь на зазначений лист листом від 19.02.2015 р. за вих. № 279-02 про свою згоду на припинення договору, не може вважатися діями сторін з направлення пропозиції про розірвання договору та її прийняття, оскільки в листі від 18 лютого 2015 року № 31 відповідач зазначив не про пропозицію розірвати договір, а повідомив про припинення договірних зобов’язань, без зазначення підстав для такого припинення, встановлених договором або законом, крім того, надав пропозицію щодо придбання частини орендованого майна.

Тобто в зазначеному листі відповідачем не було висловлено пропозицію до позивача розірвати договір в розумінні ч. 2 статті 188 ГК України, а було здійснено повідомлення про припинення зобов’язань за договором з невизначених підстав.

Так, відповідач своїм листом № 42 від 10.03.2015 повідомив позивача про те, що розмір орендної плати був завищений та визначений ПФ "Олімп" в одноособовому порядку без обґрунтування правомірності нарахування та за відсутності детального розрахунку щодо порядку визначення розмір орендної плати. Також, відповідач зазначив про те, що на теперішній час проводиться незалежна оцінка предмету оренди та обґрунтованості нарахування орендної плати.

Також, відповідач повідомив про те, що питання повернення предмету оренди буде вирішено після проведення аудиту правовідносин між ПФ "Олімп" та КПОЗ "Міжлікарняна аптека №271" та закінчення належної оцінки предмету оренди та обґрунтованості нарахування орендної плати.

Разом з цим, відповідачем було направлено позивачу проекти додаткових угод до договору обладнання № 1 ОЛ/АП 271 від 01.04.2013 щодо змін строку дії договору (а.с. 39-40).

Позивач також зазначає, що 16.03.2015 листом № 280-03 позивач направив відповідачу вимогу про повернення орендованого майна

Відповідач листом № 46 від 23.03.2015 надав позивачу відповідь про те, що ПФ "Олімп" в порушення п. 1.3 договору були передані предмети оренди в неналежному стані, непридатні до детальнішого використання та призначення, у зв’язку з чим КПОЗ "Міжлікарняна аптека №271" були понесені значні витрати щодо їх відновлення. Крім того, відповідачем звернуто увагу в листі на необґрунтований розмір орендної плати, а також повідомлено про те, що КПОЗ "Міжлікарняна аптека №271" листом від 26.02.2015 було направлено на адресу ПФ "Олімп" додаткова угода від 18.02.2015 до договору у двох екземплярах, екземпляр якої позивачем не було повернуто (а.с. 34-35).

Отже, позивач не надав відповіді з питань погодження направлених відповідачем угод або відмови у погодженні, а лише направив вимогу про повернення орендованого майна з твердженням про розірвання договору з 18.02.2015, що, в свою чергу повністю заперечує відповідач.

Таким чином, дійсні обставини справи свідчать про те, що сторони не дійшли згоди у вирішення питання щодо повернення майна, як це передбачено п. 1.4 договору, що виключає наявність у відповідача обов’язку з повернення майна, зважаючи також на те, що укладений між сторонами договір є дійсним.

Статтею 651 Цивільного Кодексу України визначено вичерпний перелік підстав, за якими розривається договір, а саме:

- за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;

- за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом;

- у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Умовами договору, а саме пункту 3.2.4. передбачено право на його одностороннє розірвання лише орендодавцем, за умови порушення умов договору орендарем та попередження останнього про таке розірвання.

При цьому в пункті 5.4. договору сторони погодили, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до умов пункту 5.5. договору, зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Посилання позивача на положення ч. 1 ст. 207 ЦК України щодо припинення дії договору шляхом обміну листами між позивачем та відповідачем, колегія суддів вважає в даному випадку недоречним, оскільки згідно ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна та розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Разом з цим п. 5.4 договору чітко визначено, що зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з п. 5.6. договір може бути розірвано за письмовою згодою сторін або за рішенням суду. Розірвання даного Договору в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, передбачених даним Договором, додатковими угодами до нього або чинним законодавством.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, договір відповідно до його умов та положень статті 651 Цивільного кодексу України може бути розірваний або за погодженням сторін із її оформленням додатковою угодою, або в односторонньому порядку орендодавцем в порядку пункту 3.2.4. договору, або за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано позивачем між сторонами не було укладено додаткової угоди про розірвання договору, крім того, з пояснень сторін вбачається, що відповідної додаткової угоди між сторонами не укладено, рішення суду про розірвання договору також відсутнє, а тому строк дії договору не закінчився, він не припинив свою дію.

Слід зазначити, що для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов’язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що Комунальним закладом охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека №271" не відмовлено у поверненні орендованого майна, та запропоновано шляхи проведення зазначеного правочину. На підтвердження вказаної позиції може свідчити лист відповідача на адресу Приватної фірми "Олімп" від 07.04.2015 № 60, яким відповідач просив для прискорення та спрощення процедури оцінки орендованого майна та з метою неточностей та помилок, у зв'язку з тим, що на балансі Комунального закладу охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека №271"" також знаходиться велика кількість однакових найменувань предметів оренди, які належать не тільки Приватній фірмі "Олімп", надати перелік майна, яке підлягає оцінки із зазначенням серійного та інвентарного номеру (а.с. 83-84).

Крім того, відповідач листом від 07.04.2015 №59 повторно нагадує позивачу про необхідність підписання додаткової угоди з метою документального оформлення розірвання договору оренди (а.с. 85-86).

Зазначені факти свідчать про те, що Комунальним закладом охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека №271" вжито заходів до інвентаризації, оцінки та в подальшому повернення майна орендодавцю, проте Приватною фірмою "Олімп" не забезпечено взаємодію з цих питань, не надано жодних документів для ідентифікації майна, яке належить зазначеному підприємстві на праві власності, в тому числі договорів купівлі продажу, паспортів на електронні засоби, даних щодо присвоєння інвентаризаційних номерів або інших документів.

Таким чином, з огляду на положення ст. 614 ЦК України, підстави для застосування неустойки за несвоєчасне повернення майна, яка передбачена положеннями ст.785 ЦК України відсутні.

Таким чином, суд вважає, що оскільки договір не припинив свою дію, сторони не дійшли згоди при вирішенні питання про повернення орендованого майна у відповідності до умов п. 1.4 договору, а позивачем не доведено наявність вини відповідача у порушенні обов’язку з поверхня речі, з огляду на вжиті останнім заходи, висунуті пропозиції, а також направлені додаткові угоди, які були залишені позивачем без належного реагування, у зв’язку з чим відсутні підстави для застосування відповідальності за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого обладнання.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення орендованого обладнання. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги позивача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 12.07.2016 у справі № 922/6227/15.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної фірми "Олімп", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського Харківської області від 12.07.2016 у справі № 922/6227/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Гребенюк Н. В.