Ухвала

від 15.03.2016 по справі 757/11338/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11338/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторони кримінального провадження слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

15 березня 2016 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на домоволодіння, яке складається з одного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 2854715.

Клопотання обґрунтовує тим, що другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000000368 від 18.04.2013 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 354 від 11.04.2001 року створено Національну акціонерну компанію «Украгролізинг», яку реорганізовано в Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі - НАК "Украгролізинг").

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.09 № 70 головою правління Компанії призначено ОСОБА_6 . Цією ж постановою установлено, що виконавчим органом НАК "Украгролізинг", що здійснює керівництво її поточною діяльністю, є правління Компанії, яке очолює голова.

ОСОБА_6 вирішив використати своє службове становище всупереч інтересам служби з метою розкрадання державних коштів.

З цією метою він у 2009 році вступив у злочинну змову зі своїм батьком ОСОБА_5 , який протягом 2000-2002 років також очолював НАК "Украгролізинг", був народним депутатом України IV скликання (2007-2012 роки), членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та мав вплив на розподіл бюджетних коштів, в тому числі і на бюджетне фінансування ДПАТ «НАК «Украгролізинг». Спільно з ним ОСОБА_6 розробив схему розкрадання державних коштів, суть якої зводилась до укладення від імені НАК "Украгролізинг" мнимих безтоварних угод з підприємствами-постачальниками сільськогосподарського обладнання, а також мнимих угод фінансового лізингу з підконтрольними їм підприємствами-лізингоодержувачами вказаного сільськогосподарського обладнання.

Згідно з розробленою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 злочинною схемою перераховані підприємствам-постачальникам на підставі вказаних безтоварних угод кошти мали бути переведені на рахунки вказаних ними підконтрольних їм підприємств, а також на рахунки підприємств, що надають послуги з конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, та після конвертації їх у готівку, привласнені. При цьому, з метою приховування слідів злочинної діяльності, здійснювалось документальне оформлення фіктивної передачі вказаного сільськогосподарського обладнання у фінансовий лізинг підконтрольним їм підприємствам з подальшою несплатою чергових лізингових платежів або сплатою їх у незначних розмірах.

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили використати в описаній вище схемі розкрадання державних коштів як постачальника - реального виробника сільськогосподарського обладнання ВАТ «Брацлав» (код ЄДРПОУ 05768237, смт. Брацлав Немирівського району Вінницької області), а як лізингоодержувача - ТОВ «Новий Двір» (код ЄДРПОУ 33989883, м. Городок Хмельницької області), засноване та очолюване підконтрольними ОСОБА_6 та ОСОБА_5 особами.

Діючи згідно з розробленим планом розкрадання коштів, голова правління НАК "Украгролізинг" ОСОБА_6 приблизно у травні-червні 2009 року, більш точний час слідством не встановлений, дав вказівку своєму заступнику ОСОБА_7 укласти з ВАТ «Брацлав» низку договорів поставки (закупівлі товарів за державні кошти) сільськогосподарського обладнання в межах суми бюджетного фінансування на вказані цілі, а також договорів фінансового лізингу з ТОВ «Новий Двір» про передачу останньому у лізинг сільськогосподарського обладнання, частина якого мала бути поставлена реально, а частина - фіктивно.

На виконання цієї вказівки ОСОБА_6 заступником голови правління НАК «Украгролізинг» ОСОБА_7 протягом 2009-2011 років з ВАТ «Брацлав» укладено 7 договорів поставки (закупівлі товарів за державні кошти) № 09-02Бфл/246 від 05.06.2009, № 09-49СтБ/658 від 17.09.2009, № 10- 01Б/1465 від 09.03.2010, № 10-26СтЗ/283 від 05.07.2010, № 10-34СтЗ/300 від 08.07.2010, № 10-71СтБст/1040 від 23.12.2010, № 11-01СтС/147 від 10.05.2011 на загальну суму 146 000 522, 22 грн.

Частина як реально, так і фіктивно поставленого ВАТ «Брацлав» обладнання для доїння та утримання корів на загальну суму 110 540 192,58 грн. на підставі 8 договорів фінансового лізингу № 22-10-286 стз-фл/472 від 21.07.2010 № 22-10-341-1 стс-пл/793 від 03.08.2010, № 22-10-341 бпл/529 від 03.08.2010 № 22-10-342 пл-стб/533 від 03.08. 2010, № 22-10-384 стс-фл/534 від 11.08.2010 № 22-10-436 стз-пл/798 від 08.09. 2010, № 22-10-503 стз-пл/843 від 06.10.2010 № 22-10-530 стс-фл/853 від 26.10. 2010, № 22-10-633 стб-пл/1090 від 27.12.2010 підписаних з боку НАК "Украгролізинг" за вказівкою ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , а з боку ТОВ «Новий Двір» за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підконтрольними їм директорами підприємства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , документально передана у фінансовий лізинг ТОВ «Новий Двір».

Разом з тим, проведеною під час позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» інвентаризацією обладнання, яке передане ТОВ «Новий Двір» на відповідальне зберігання, та фактичним оглядом обладнання, яке знаходиться у фінансовому лізингу цього ж Товариства, станом на 15.10.2013 встановлено його нестачу у фінансовому лізингу у кількості 4365 одиниць на суму 100 891 521,90 грн.

Обладнання, нестачу якого виявлено під час ревізії, фактично ВАТ «Брацлав» не виготовлялось, в НАК «Украгролізинг» не поставлялось та у фінансовий лізинг ТОВ «Новий двір» реально не передавалось, а сплачені за нього на рахунки ВАТ «Брацлав» бюджетні кошти на суму 100 891 521,90 грн, що більше, ніж 600 разів перевищує встановлений на той період часу неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були перераховані на рахунки підконтрольних їм підприємств, серед яких ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», ТОВ «Компанія «ДМС», ТОВ «Транс-Буд-Технології» тощо, а також на рахунки підприємств, що надають послуги з конвертації безготівкових грошових коштів у готівку на підставі нікчемних правочинів, серед яких ТОВ «Укрхіменерго» (код ЄДРПОУ 37098392), ТОВ «Фордінвестплюс» (код ЄДРПОУ 37307494), ТОВ «Укрспецстройтранс» (код ЄДРПОУ 36615845), ТОВ «Донтрансторг» (код ЄДРПОУ 36061529), ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» (код ЄДРПОУ 34525163) та інших, і після здійснення такої конвертації привласнені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

29.07.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

09.11.2015 подальше досудове розслідування у даному кримінальному провадженні доручено здійснювати слідчому управлінню прокуратури Київської області.

12.01.2016 заступником Генерального прокурора України продовжено строк досудового розслідування до 27.04.2016.

27.01.2016 та 02.02.2016 слідчим надано доручення Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо пошуку майна підозрюваних.

Посилаючись на те, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, а ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину внаслідок якого державі завдано збитків на суму більше 100 млн. грн., слідчий просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, визнав можливим розгляд клопотання без повідомлення підозрюваного, який є власником зазначеного майна.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що Другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000000368 від 18.04.2013 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно наданої інформації, ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 має на праві приватної власності домоволодіння, яке складається з одного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Санкцією ч. 2 ст. 289 КК України передбачено додаткове альтернативне покарання у виді конфіскації майна.

Вимогами ч. 5 ст. 170 КПК України, якими визначено, що у випадку забезпечення конфіскації майна як виду кримінального покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Також ч. 6 ст.170 КПК України визначено, що у випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи те, що зазначене майно перебуває у власності підозрюваного, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваного конфіскації майна як виду кримінального покарання, забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту на зазначене майно.

Також слідчий суддя дійшов висновку про заборону особам, у володінні яких перебуває зазначене майно та/або права на таке майно, будь-яким чином розпоряджатися ним відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, оскільки незастосування такої заборони призведе до зникнення, втрати, відчуження майна.

Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на домоволодіння, яке складається з одного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 2854715.

Заборонити особам, у володінні, користуванні яких перебуває вказане рухоме майно, розпоряджатися ним будь-яким чином.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1