Постанова

від 19.08.2016 по справі 809/975/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2016 р. Справа № 809/975/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінському М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул. В.Стуса, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", вул. Долинська, 88, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення податкового боргу в сумі 108224,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ТОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" про стягнення податкового боргу в сумі 108224,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 2992,00 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2014 року від 20.09.2014 року в сумі 45,00 грн., за вересень 2014 року від 15.10.2014 року в сумі 95,00 грн., за жовтень 2014 року від 15.11.2014 року в сумі 68,00 грн., за листопад 2014 року від 08.12.2014 року в сумі 111,00 грн., за січень 2015 року від 19.02.2015 року в сумі 96,00 грн., за лютий 2015 року від 18.04.2015 року в сумі 179,00 грн., за березень 2015 року від 18.04.2015 року в сумі 179,00 грн., за квітень 2015 року від 16.05.2015 року в сумі 179,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) згідно податкових повідомлень-рішень форми "Р" за № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року на суму 1020,00 грн., від 17.03.2016 року за № НОМЕР_2 на суму 1020,00 грн.; по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 105232,03 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 16.12.2014 року в розмірі 47732,07 грн., за 2015 рік від 20.02.2015 року в розмірі 56830,62 грн., штрафу згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за № НОМЕР_3 від 06.05.2014 року на суму 499,34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № НОМЕР_4 від 22.12.2014 року в сумі 170,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поштове відправлення із ухвалою суду та повісткою, направлене відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулося до суду без вручення за закінченням терміну зберігання. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, на підставі вищенаведеної норми, враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" 03.02.2005 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податку та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" подано до позивача податкові декларації з податку на додану від 20.09.2014 року, від 15.10.2014 року, від 15.11.2014 року, від 08.12.2014 року, від 19.02.2015 року, від 18.04.2015 року, від 18.04.2015 року, від 16.05.2015 року, де відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2014 року в сумі 45,00 грн., за вересень 2014 року в сумі 95,00 грн., за жовтень 2014 року в сумі 68,00 грн., за листопад 2014 року в сумі 111,00 грн., за січень 2015 року в сумі 96,00 грн., за лютий 2015 року в сумі 179,00 грн., за березень 2015 року від 18.04.2015 року в сумі 179,00 грн., за квітень 2015 року від 16.05.2015 року в сумі 179,00 грн., а всього разом 952,00 грн. (а.с.11-37).

16.12.2014 року та 20.02.2015 року ТОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" подано до позивача податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік та за 2015 рік відповідно (а.с.48-56). У вказаних податкових деклараціях, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2014 рік в сумі 47732,07 грн. та на 2015 рік в розмірі 56830,62 грн., а всього разом 104562,69 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість в загальній сумі 952,00 грн. та податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в загальному розмірі 104562,69 грн., є узгодженим з дня подання таких декларацій.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року від 28.04.2015 року за № 35/1501/33163373 (а.с.39-40), яким встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1020,00 грн. (а.с.38); на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2016 року від 17.03.2016 року за № 105/1201/33163373 (а.с.42-44), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2016 року, позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 17.03.2016 року за № НОМЕР_2 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1020,00 грн. (а.с.41); на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності плати за землю з юридичних осіб від 06.05.2014 року за № 342/1502/33163373 (а.с.58-59), яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю - орендної плати, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № НОМЕР_3 від 06.05.2014 року, яким ТОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 499,34 грн. (а.с.57); на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності по земельному податку від 22.12.2014 року за № 4273/1502/33163373 (а.с.62), яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності по платі за землю (орендній платі), позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" за № НОМЕР_4 від 22.12.2014 року збільшено грошове зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170,00 грн. (а.с.60). Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу та отримані ТОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" 28.04.2015 року (а.с.38), 17.03.2016 року (а.с.41), 14.05.2014 року (а.с.57) та 22.12.2014 року відповідно (а.с.60) .

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" за № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року на суму 1020,00 грн., форми "Р" від 17.03.2016 року за № НОМЕР_2 на суму 1020,00 грн., форми "Ш" за № НОМЕР_3 від 06.05.2014 року на суму 499,34 грн., форми "Р" за № НОМЕР_4 від 22.12.2014 року на суму 170,00 грн. суд приходить до переконання, що визначена сума податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на додану вартість в загальному розмірі 2040,00 грн. та з орендної плати в загальному розмірі 669,34 грн. є узгодженою.

На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" від 04.02.2009 року за № 1/71 та друга податкова вимога форми "Ю2" від 10.03.2009 року за № 2/156 (а.с.7), які 04.02.2009 року та 10.03.2009 року відповідно отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінцях вказаних вимог (а.с.7). На час розгляду справи податкові вимоги є неоскарженими та невідкликаними.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2992,00 грн. та з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальному розмірі 105232,03 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану від 20.09.2014 року (а.с.11-13), від 15.10.2014 року (а.с.14-16), від 15.11.2014 року (а.с.17-19), від 08.12.2014 року (а.с.20-22), від 19.02.2015 року (а.с.23-25), від 18.04.2015 року (а.с.26-29), від 18.04.2015 року (а.с.30-33), від 16.05.2015 року (а.с.34-37), податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 16.12.2014 року (а.с.48-51), за 2015 рік від 20.02.2015 року (а.с.52-56), податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" за № НОМЕР_1 від 28.04.2015 року (а.с.38), форми "Р" від 17.03.2016 року за № НОМЕР_2 (а.с.41), форми "Ш" за № НОМЕР_3 від 06.05.2014 року (а.с.57), форми "Р" за № НОМЕР_4 від 22.12.2014 року (а.с.60), першою податковою вимогою форми "Ю1" від 04.02.2009 року за № 1/71 та другою податковою вимогою форми "Ю2" від 10.03.2009 року за № 2/156 (а.с.7), листом про наявність боргу від 15.07.2016 року за № 2144/10-09-06-23 (а.с.9), а також зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.45-47, 63-66).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість у сумі 2992,00 грн. та з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 105232,03 грн., а всього разом 108224,03 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" податкового боргу в сумі 108224,03 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 33163373) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 108 224 (сто вісім тисяч двісті двадцять чотири) гривень 03 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 23.08.2016 року.