Постанова

від 10.08.2016 по справі 820/2809/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 серпня 2016 р. № 820/2809/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - Савченка П.Д.,

відповідача - КрасниковоїО.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" до Харківської митниці ДФС, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріадна" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якій просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Харківської митниці Державної фіскальної служби України щодо не підготовлення висновку на повернення TOB "Аріадна" з Державного бюджету України надмірно сплачених сум грошових зобов'язань, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, на підставі заяви TOB "Аріадна" вих. № 47 від 16.03.2016 року.

- Зобов'язати Харківську митницю Державної фіскальної служби України підготувати та подати до Державної казначейської служби України висновок на повернення TOB "Аріадна" з Державного бюджету України надмірно сплачених сум грошових зобов'язань, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, на підставі заяви TOB "Аріадна" вих. № 47 від 16.03.2016, а саме - 18 232, 27 грн. додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюється митними органами 022) та 76 575, 54 грн. ПДВ (код Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюється митними органами 028).

В обґрунтування позову зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови по адміністративній справі №820/9030/15 та скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/001562/2 від 19.08.2015 року та картку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби України у митному оформленні ( випуску) товарів № 807100000/2015/00811 від 19.08.2015 р.

Як було встановлено у судовому рішенні по справі №820/9030/15 відповідачем 19.08.2015 року прийнято рішення №807000011/2015/001562/2 про коригування митної вартості товарів за ВМД №807100000/2015/028147 від 17.08.2015р. до загальної суми 43 516,00 доларів США із розрахунку 2,2 долару США за одиницю другорядним (резервним) методом та направлено декларанту картку №807100000/2015/00811 відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

Внаслідок прийняття вказаного вище рішення Позивачем здійснено надмірну сплату 18 232, 27 грн. додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код Класифікатора видів надходжень до бюджету, що контролюються митними органами 022) та 76 575, 54 грн. ПДВ (код 028), що відображено в графі В "Подробиці розрахунків" ВМД від 17.08.2015 р № 807100000/2015/028526 та підтверджується копіями платіжних доручень (копії документів додаються).

Разом з тим, рішення №807000011/2015/001562/2 про коригування митної вартості товарів за ВМД №807100000/2015/028147 від 17.08.2015 р. та картка №807100000/2015/00811 відмови у митному оформленні (випуску) товарів - скасовані в судовому порядку.

З метою повернення вказаної суми надміру сплачених платежів, позивач звернувся до Харківської митниці ДФС із заявою №47 від 16.03.2016 року, у якій просив на виконання вищевказаних рішень адміністративного суду повернути у встановленому порядку з Державного бюджету України на поточний рахунок товариства надмірно зараховані митні платежі, які виникнуть після такого скасування. Але, на вказану заяву позивач отримав відповідь Харківської митниці ДФС від 24.03.2016 року №2394/00-2/20-70-19-01, якою остання відмовила у поверненні грошових коштів, сплачених відповідно до рішення про коригування митної вартості, яке було скасоване в судовому порядку.

Вважаючи дії відповідача протиправним та такими, що порушують права позивача, останній звернувся до суду із зазначеним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що враховуючи факт незавершеної процедури контролю правильності визначення митної вартості залишається незавершеною, а тому відмова відповідача є правомірною та обґрунтованою.

Представник відповідача 2 у судове засіданні не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив.

Враховуючи положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника другого відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи міститься копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови по адміністративній справі №820/9030/15 та скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/001562/2 від 19.08.2015 року та катку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби України у митному оформленні ( випуску) товарів № 807100000/2015/00811 від 19.08.2015 р.

З вказаного рішення суду вбачається, що між компанією «SHIELD ORGANIZATION L.P.», Шотландія та ТОВ "Аріадна" було укладено контракт № Е-052, відповідно до якого компанія «SHIELD ORGANIZATION L.P.» (продавець) взяло на себе зобов'язання передати, а ТОВ "Аріадна" (покупець) прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пп. 2.1, 2.2 Контракту, ціна товару визначається в доларах США та включає в себе вартість Товару, вартість упаковки, маркування, експортні збори, митні платежі та збори по експортному оформленню. Загальна вартість Контракту складається з вартості всіх поставок та визначена специфікацією № 1 від 15.07.2015 року та складає 26500,00 дол. США.

На виконання умов Контракту, згідно рахунку - фактури № 091 від 07.08.2015 року на адресу Позивача було поставлено товар.

Декларантом, залученим ТОВ "Аріадна" за договором № 02/06-14 від 02.06.2014 року, було подано Відповідачу вантажно-митну декларацію № 807100000/2015/028147 від 17.08.2015 року на Товар, та визначено митну вартість за основним методом у розмірі 26208,50 дол. США, що за курсом НБУ на той час складало 587 867,43 грн.

Відповідачем 19.08.2015 року прийнято рішення №807000011/2015/001562/2 про коригування митної вартості товарів за ВМД №807100000/2015/028147 від 17.08.2015р. до загальної суми 43 516,00 доларів США із розрахунку 2,2 долару США за одиницю другорядним (резервним) методом та направлено декларанту картку №807100000/2015/00811 відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

Внаслідок прийняття вказаного вище рішення Позивачем здійснено надмірну сплату 18 232, 27 грн. додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код Класифікатора видів надходжень до бюджету, що контролюються митними органами 022) та 76 575, 54 грн. ПДВ (код 028), що відображено в графі В "Подробиці розрахунків" ВМД від 17.08.2015 р № 807100000/2015/028526 та підтверджується копіями платіжних доручень (копії документів додаються).

Разом з тим, рішення №807000011/2015/001562/2 про коригування митної вартості товарів за ВМД №807100000/2015/028147 від 17.08.2015 р. та картка №807100000/2015/00811 відмови у митному оформленні (випуску) товарів - скасовані в судовому порядку.

З метою повернення вказаної суми надміру сплачених платежів, позивач звернувся до Харківської митниці ДФС із заявою №47 від 16.03.2016 року, у якій просив на виконання вищевказаних рішень адміністративного суду повернути у встановленому порядку з Державного бюджету України на поточний рахунок товариства надмірно зараховані митні платежі, які виникнуть після такого скасування. Але, на вказану заяву позивач отримав відповідь Харківської митниці ДФС від 24.03.2016 року №2394/00-2/20-70-19-01, якою остання відмовила у поверненні грошових коштів, сплачених відповідно до рішення про коригування митної вартості, яке було скасоване в судовому порядку.

У вказаному листі Харківська митниця ДФС зазначила, що резолютивна частина судових рішень у справі №820/9030/15 не містить зобов'язання митниці здійснити визнання рівня митної вартості визначеної декларантом. Скасування рішення митниці не є безумовною підставою для повернення коштів, сплачених відповідно до цього рішення.

Підставою для відмови у підготовці висновку про повернення з Державного бюджету коштів митний орган зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріадна" не дотримано вимог Порядку №618 в частині надання документів, які підтверджують наявність надміру сплаченої до Державного бюджету України суми митних платежів у заявленому розмірі.

Позивач вважає, що зазначене твердження митного органу не відповідає дійсності, тому що, разом з заявою про повернення грошових коштів позивачем було надіслано довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів №9325/10/04-61-23-14 та платіжне доручення з відміткою банку №2495 про перерахування грошових коштів митному органу.

Не погоджуючись із позицією контролюючого органу, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відносини щодо повернення помилково та надміру сплачених платежів урегульовані положеннями Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року за №618 (надалі Порядок №618) та Порядку повернення коштів, помилково та /або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 року зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (надалі Порядок №787).

Так, відповідно до положень статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до ч.4 ст.301 Митного кодексу України, встановлено, що якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

З цього приводу суд зазначає, що позивачем надміру були сплачені митні платежі підставою для сплати яких стали рішення контролюючого органу, які у свою чергу були визнанні неправомірними та скасовані у судовому порядку.

З аналізу вказаних статей суд дійшов висновку, що при виявленні будь-якої помилки митного органу, яка стала причиною помилкової та/або надмірної сплати митних платежів, така сума підлягає поверненню.

Таким чином суд вважає, що суми, які сплачені позивачем на підставі скасованих у судовому порядку рішень контролюючого органу про корегування митної вартості, підлягають поверненню позивачу як надміру сплачені.

Положеннями статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно п.43.3 та п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Детальний порядок розгляду заяв про повернення надміру сплачених митних платежів передбачений Порядком №618 та Порядком №787.

Так п.5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

В той же час, відповідно до п.1 розділу III Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до положень пунктів 3,4,5 розділу III Порядку №618 Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви (п.7 розділу III Порядку 618).

Судом встановлено, що в протиріч зазначеним правовим нормам, митний орган у встановлений строк висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів, як це передбачено згаданим вище Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.2007 року № 618, не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейської служби.

Єдиною підставою для відмови митним органом у поверненні надмірно сплачених грошових коштів було твердження про те, що скасування рішення митниці про визначення митної вартості не є безумовною підставою для такого повернення.

Суд зазначає, що правовий аналіз норм діючого законодавства, у своїй сукупності, дозволяє зробити висновок, що за наявності рішень судів, якими скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів та подальшою заявою підприємства, поданої до митниці у встановленому порядку, є підставою для повернення надмірно сплачених коштів. Разом з тим, невиконання митницею процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками є протиправним.

Вказаний висновок повністю узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постановах від 12.05.2015 року по справі 21-161а15, від 24.03.2015 року по справі №21-3а15к, від 09.12.2014 року по справі №21-205а14: "Уразі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.", а також з правовою позицією викладеною Верховним Судом України в постанові від 25 листопада 2014 року у справі № 21-207а14: "Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.".

Відповідно до приписів ч.2 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, приписами частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного України, суд також повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, а саме стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд".

Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні ухваленому в Страсбурзі 28 липня 1999 року у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" (Immobiliare Saffi v.Italy), наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до приписів ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди, завданої таким рішенням, не відновлює порушених прав позивача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" до Харківської митниці ДФС, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківської митниці ДФС щодо не підготовлення висновку на повернення TOB «Аріадна» з Державного бюджету України надмірно сплачених сум грошових зобов'язань, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, на підставі заяви TOB «Аріадна» вих. № 47 від 16.03.2016 року.

Зобов'язати Харківську митницю ДФС підготувати та подати до Державної казначейської служби України висновок на повернення TOB «Аріадна» з Державного бюджету України надмірно сплачених сум грошових зобов'язань, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, на підставі заяви TOB «Аріадна» вих. № 47 від 16.03.2016, а саме - 18 232, 27 грн. додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюється митними органами 022) та 76 575, 54 грн. ПДВ (код Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюється митними органами 028).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (юридична адреса: вул. Короленка, буд. 16-б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" (юридична адреса: пров. Шаповалівський, 8, Харків, 61157, код ЄДРПОУ 31858432) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 серпня 2016 року.

Суддя Тітов О.М.