Рішення

від 18.08.2016 по справі 902/570/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 серпня 2016 р. Справа № 902/570/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, 50)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропром-Альянс", код ЄДРПОУ 36318919 (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка (Комсомольське), вул. Київська, буд. 75)

про визнання кредиторських вимог та включення до проміжного ліквідаційного балансу

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1110-0 від 17.05.11р.;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропром-Альянс" з наступними позовними вимогами: зобов'язати Ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропром-Альянс" в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" у загальному розмірі 68400,98 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: заяву відповідача від 29.01.2014р. про відкриття рахунку, яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі Умови) та тарифами банку (далі Тарифи) є правочином (договором) про надання банківських послуг; встановлення відповідачу кредитного ліміту на поточному рахунку № 26001055912430, який був використаний відповідачем; перебування відповідача в стані припинення; залишення ліквідаційною комісією відповідача без відповіді заяви банка з кредиторськими вимогами.

До початку розгляду справи по суті позивач 03.08.2016р., згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропром-Альянс" в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" у загальному розмірі 68400,98 грн та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

За частиною четвертою ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, заява позивача про зміну предмету позову приймається судом до розгляду, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки заявлена до початку розгляду спору по суті та з дотриманням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 18.08.2016р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви від 01.08.2016р. про зміну предмету позову, підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з'явився, документів витребуваних ухвалами суду не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив. Про час, місце та день розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалою суду від 13.07.2016р., яка надсилалась останньому рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка (Комсомольське), вул. Київська, буд. 75), яка є ідентичною адресі місцезнаходження відповідача зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Разом з тим, слід зазначити, що конверт з копією ухвали суду від 13.07.2016р. про порушення провадження у справі, яка була направлена відповідачу, повернуто до суду підприємством зв'язку з відмітками пошти: "за зазначеною адресою не проживає".

Окрім того, копія вказаної ухвали суду також направлялась на зазначену в позовній заяві адресу голови комісії з припинення (ліквідатору) ТОВ "Украгропром-Альянс" ОСОБА_2 Однак станом на час розгляду справи в суді конверт з копією ухвали до суду не повернувся.

Враховуючи наведене, суд приймає до уваги наступні положення законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29.01.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгропром-Альянс", (клієнт, відповідач) було підписано з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (Банк, позивач) заяву про відкриття рахунку та про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, на підставі яких Банком було відкрито Клієнту поточні рахунки №26001055912430, № 26041055901768 та картковий рахунок.

У заяві відповідач (клієнт) погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Своїм підписом відповідач (клієнт) приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/згодою по банківському обслуговуванню з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет -/SMS-ресурс, вказаний банком).

Сторони за Заявою від 29.01.2014р. також погодили, що при укладенні договорів, а також додаткових угод до них Банк та клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори та угоди до них від імені Банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Пунктом 3.2.1 Умов та Тарифів надання банківських послуг регулюються взаємовідносини між Клієнтом та Банком щодо умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.

Зокрема, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнтів, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (п.3.2.1.1.1 Умов).

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення сплаті відсотків та винагороди (п.3.2.1.1.3 Умов).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших) (п.3.2.1.1.6 Умов).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п.3.2.1.1.8 Умов).

Згідно п.3.2.1.1.12 Умов для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється фіксована процентна ставка.

Відповідно до п.3.2.1.1.17 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, власниками якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи, з суми кожного із проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісія в розмірі 3 % від суми перерахувань.

Пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.2.5 Умов визначено зобов'язання для Клієнта сплатити відсотків за весь час фактичного користування кредитом, виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11 та повернути кредит в строки встановлені п.п.3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17.

Також, зазначеними Умовами та Тарифами надання банківських послуг, розділом 3.2.1.4 Порядок розрахунків, регулюється порядок розрахунків.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов зазначено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок відповідача № 26001055912430 та наданням коштів в межах встановленого ліміту, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунках відповідача за період з 29.01.2014 р. по 06.07.2016 р. та розрахунками позовних вимог.

Відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань та не погасив заборгованість по кредиту у встановлені договором строки.

Таким чином, станом на 03.06.2016р. у відповідача рахується заборгованість перед позивачем за договором банківського обслуговування № б/н від 29.01.2014р. в розмірі 20184,22 грн (заборгованість за кредитом), також за період з 01.09.2014 р. по 03.06.2016р. відповідачу нараховано відсотки за користування кредитом в розмірі 19226,59 грн, комісію в розмірі 4718,22 грн за період з 01.08.2014р. по 03.06.2016р. та пеню в розмірі 24271,95 грн за період з 17.11.2014р. по 03.06.2016р. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст.1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Отже, суд приходить до того висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву від 29.01.2014, містить істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку.

Також суд вважає, що підписання сторонами Умов та правил надання банківських послуг є дотриманням письмової форми такого змішаного договору.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3; строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4; винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 3.2.1.5.4 Умов визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1 - 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3- х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Відповідно до Тарифів розмір пені складає 0,2 %, але не вище подвійної відсоткової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до п.3.2.1.4.1.3 Умов у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язання.

Відповідач на вимоги ухвали суду не надав відзиву на позов, контррозрахунку позовних вимог, не спростував розрахунок позивача.

Суд приходить до висновку про те, що розрахунки позивача подані із позовною заявою є обґрунтованим та такими, що відповідають вимогам закону.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 27.05.2016р. відповідач знаходиться в стані припинення.

У відповідності до вимог ст. 105 Цивільного кодексу України позивач 07.06.2016р. направив відповідачу заяву з вимогами (претензію) щодо оплати заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 29.01.2014 на загальну суму 68400,98 грн, визнання зазначених вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу й оплатити ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості.

Зазначена заява направлена відповідачу цінним листом із повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену у договорі, що стверджується копією опису вкладення та фіскальним чеком від 07.06.2016р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від розгляду кредиторських вимог, оскільки станом на 06.07.2016р. на адресу позивача повернувся конверт з направленою вимогою з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Ліквідаційна комісія відповідача не надала будь-якої відповіді на заяву позивача про визнання його кредиторських вимог та їх включення до проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно ч. 4 ст. 91 ГК України розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійснюються відповідно до статті 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 61 ГК України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. У разі ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторських вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Цивільний кодекс України прямо визначає, що розгляд кредиторської вимоги оформлюється відповідним рішенням юридичної особи, що припиняється, яке надсилається кредитору.

Всупереч вимогам ч. 6 ст. 105 ЦК України, Відповідач протягом 30 днів не повідомив Позивача про результат розгляду його Претензії. Зважаючи на те, що виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 ЦК України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, не включення кредиторських вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу відповідача фактично позбавляє можливості позивача повернути надані у кредит кошти та нараховані відсотки.

Відповідно до ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Таким чином, кредиторські вимоги позивача до відповідача заявлені у встановлений законодавством строк та підтверджені документально, у зв'язку з чим підлягали включенню відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням, суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Таким чином, позивач скористався своїм правом, передбаченим ч.3 ст.112 ЦК України, для захисту своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Наслідки несвоєчасного звернення з позовом до ліквідаційної комісії про визнання кредитором передбачені ч.5 ст.112 ЦК України. Зокрема, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними.

Невключення кредиторських вимог позивача порушує права позивача, оскільки позбавляє його можливості бути кредитором і погашати належну йому кредиторську заборгованість в ліквідаційній процедурі за рахунок ліквідаційної маси відповідача в порядку встановленому законом.

До аналогічних висновків прийшов і Вищий господарський суд України в постановах від 29.08.2012 р. у справі № 38/343пн та від 20.09.2012 р. у справі №5019/1346/11.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України, унормовано, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропром-Альянс" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" за договором банківського обслуговування від 29.01.2014р., яка утворилася станом на 03.06.2016р. у розмірі 68400,98 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 20184,22 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 19226,59 грн, комісія - 4718,22 грн, пеня - 24271,95 грн та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн., на підставі ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

18.08.2016р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгропром-Альянс", код ЄДРПОУ 36318919 (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка (Комсомольське), вул. Київська, буд. 75) в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, 50) за договором банківського обслуговування від 29.01.2014р., яка утворилася станом на 03.06.2016р. у розмірі 68400,98 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 20184,22 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 19226,59 грн, комісія - 4718,22 грн, пеня - 24271,95 грн та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгропром-Альянс", код ЄДРПОУ 36318919 (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка (Комсомольське), вул. Київська, буд. 75) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, 50) 1378 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 серпня 2016 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2, 3 - відповідачу (22133, Вінницька область, Козятинський район, с. Махнівка (Комсомольське), вул. Київська, буд. 75) ; голові комісії з припинення (ліквідатору) ТОВ "Украгропром-Альянс" ОСОБА_2 (41500, АДРЕСА_1)