Рішення
від 17.08.2016 по справі 908/1658/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/75/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2016 Справа № 908/1658/16

За позовом Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІСРА-ГРУПВ» , м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 01/02-17/03464 від 10.06.2016р.

від відповідача: не з'явився.

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення суми боргу 6964,34 грн., яка складається 4400 грн. 00 коп. основного боргу, 13006грн. 13 коп. пені, 149 грн. 41 коп. 3% річних, 1108 грн. 80 коп. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 17.06.2016р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 10.08.2016р. Судове засідання відкладалось до 17.08.2016р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк. Адреса відповідача підтверджується наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно. Про поважність причин неявки свого представника відповідач суд належним чином не повідомив, вимоги суду не виконав, не надав витребуваних доказів по суті предмету спору.

Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013

Відповідач по справі є юридичною особою і керівник підприємства зобов'язаний забезпечити явку компетентного, повноваженого представника для участі у судовому процесі, або особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник позивача, в продовженому 17.08.2016р. підтримав заявлені позовні вимоги.

Судовий процес проводився без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, за клопотанням представника позивача.

В продовженому 10.08.2016р. судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Спір розглянуто згідно зі ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 10.08.2016р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2015 між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (далі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ісра-Груп» (далі -відповідач, замовник) укладено договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Запоріжжя № 0403/15-П (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є пайова участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя в зв'язку з будівництвом об'єкту: «Реконструкція нежитлового приміщення № 41 під торгово-офісні приміщення; м. Запоріжжя, пр. Леніна, 196».

Пунктом 1.5 договору встановлено, що кошти пайової участі у розвиті інфраструктури м. Запоріжжя сплачуються до прийняття об'єкту будівництв в експлуатацію до бюджету розвитку міста єдиним платежем.

Згідно п. 2.2. договору, замовник зобов'язується своєчасно, згідно умов цього договору, здійснити оплату пайової участі у розвитку інфраструктури міста єдиним платежем.

26.03.2016р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано Декларацію про прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію будівельних робіт № ЗП 143150760376 на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення № 41 під торгово-офісні приміщення; м. Запоріжжя, пр. Леніна, 196».

Отже, відповідачем порушено умову договору щодо сплати коштів пайової участі в строк, визначений в пункті 1.5 договору.

Станом на 11.05.2016р., кошти пайової участі на розвиток інфраструктури міста Запоріжжя відповідачем не перераховувались, що підтверджено листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради (копія додається).

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання за договором, і не здійснив повної сплати коштів пайової участі, то він порушив взяті на себе зобов'язання.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання у строк встановлений договором, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 400,00 грн.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Таким чином, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 4400, 00 грн. обґрунтовані належними доказами і підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України - підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2 договору встановлено, що за несвоєчасну сплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 1306грн. 13 коп. Перевіривши наданий суду розрахунок, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 1296 грн. 13 коп. та підлягає задоволенню. В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити., як заявлений необґрунтовано.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків по договору, позивачем нараховані сума індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 149 грн. 41 коп. 3% річних, 1108 грн. 80 коп. індексу інфляції.

Перевіривши надані суду розрахунки, судом встановлено, що сума індексу інфляції, яка підлягає стягненню складає 1107грн. 11коп., а сума 3% річних складає 148грн. 87 коп. В решті пред'явлених до стягнення сум індексу інфляції та 3% річних слід відмовити, як пред'явлених необґрунтовано.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Виконавчого комітету Запорізької міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІСРА-ГРУПВ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ІСРА-ГРУП», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 12-а (ЄДРПОУ 34563958) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206 (розрахунковий рахунок 31512921700002 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: УК м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, код платежу 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) 4400 (чотири тисячі чотириста)грн. 00 коп. основного боргу, 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) грн. 13 коп. пені, 148 (сто сорок вісім) грн. 87 коп. 3 % річних, 1107 (одна тисяча сто сім) грн. 11 коп. суму індексу інфляції.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет


Дата ухвалення рішення	17.08.2016
Оприлюднено	26.08.2016
Номер документу	59876777
Судочинство	Господарське