Постанова

від 22.08.2016 по справі 905/1432/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.08.2016 справа №905/1432/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від позивача: від відповідача: від державного виконавця:не з'явився; не з'явився; ОСОБА_5 - довіреність №20-22/626 від 30.12.2015 р. розглянувши апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ на окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 29.06.2016 р. у справі№ 905/1432/15 за позовомПублічного акціонерного товариства "Легбанк" м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансової та правової безпеки" м.Донецьк про стягнення 210454198,68 грн. В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. по справі №905/1432/15:

- надіслано окрему ухвалу до Міністерства юстиції України;

- з метою усунення недоліків суд пропонує усунути зазначені вище недоліки в діяльності державного органу, зокрема, шляхом проведення будь-яких заходів (наради, обговорення, роз'яснення тощо) щодо неухильного виконання посадовими особами (державними виконавцями) вимог Закону України "Про виконавче провадження", з метою запобігання в подальшому порушень прав осіб та можливих звернень до Європейського суду з прав людини щодо свавільного не виконання та безвідповідального ставлення держави до своїх зобов'язань відносно належного та своєчасного виконання рішень судів;

- періодично здійснювати контроль за діяльністю як державних виконавців так і керівників підрозділів відносно їх діяльності з примусового виконання рішень судів;

- розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у вказаних порушеннях;

- зобов'язано Міністерство юстиції України проінформувати господарський суд Донецької області про результати розгляду цієї ухвали та вжиті заходи в місячний строк з дати її отримання (при відповіді посилатися на номер 905/1432/15);

- за умисне невиконання цієї ухвали або перешкоджання її виконанню передбачена кримінальна відповідальність, відповідно до ст.382 Кримінального кодексу України .

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. по справі №905/1432/15.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.08.2016 р. для розгляду справи №905/1432/15 визначено судову колегію у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Дучал Н.В.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №979 від 10.08.2016 р., у зв'язку з перебуванням у відпустках суддів-членів колегії ОСОБА_6 та ОСОБА_7, для вирішення питання щодо прийняття або повернення апеляційної скарги призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1432/15

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.08.2016 р. сформовано судову колегію у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді М'ясищев А.М., Склярук О.І.

Представник ДВС у судовому засіданні 22.08.2016 р. повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 29.06.2016 р.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини неявки. Про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Вивчивши матеріали справи судовою колегією встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2015 у справі № 905/1432/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Легбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансової та правової безпеки" про стягнення 35890926грн 22коп. задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Центр фінансової та правової допомогиВ» (83052, м. Донецьк, бул.Шевченка, 133, код ЄДРПОУ 35372399) на користь Публічного акціонерного товариства В«ЛегбанкВ» (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 27, код ЄДРПОУ 14291780) 24155600грн. кредиту та 4764653грн.87коп. процентів за кредитним договором.

01.12.2015 господарським судом Донецької області на виконання рішення у справі № 905/1432/15 були видані відповідні судові накази. Боржником у вказаних наказах зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю В«Центр фінансової та правової допомогиВ»

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2015 внесено виправлення по тексту вступної та резолютивної частини рішення від 17.11.2015р., виклавши найменування відповідача як - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр фінансової та правової безпеки" у відповідних відмінках.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2015 внесено виправлення до наказів від 01.12.2015 у справі №905/1432/15 та зазначено найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр фінансової та правової безпеки" у відповідних відмінках.

Стягувач звернувся до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 01.12.2015 у справі №905/1432/15 (з урахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 22.12.2015 р.)

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.01.2016 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1432/15 на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що представником стягувача подано ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2015р. у справі №905/1432/15 згідно якої внесено виправлення до наказів господарського суду Донецької області від 01.12.2015р. зазначивши найменування відповідача як ТОВ «Центр фінансової та правової безпеки» проте зазначена ухвала не може бути врахована з тих підстав, що згідно Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено що сторонами є стягувач і боржник, а не відповідач. Зазначені обставини виключають можливість здійснення виконавчого провадження.

Не погодившись із винесенням вищезазначеної постанови Публічне акціонерне товариство "Легбанк" м.Київ звернулось до суду першої інстанції із скаргою на дії державного виконавця в якій просило:

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 49909639 від 25.01.2016, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8 щодо стягнення боргу на користь Публічного акціонерного товариства "Легбанк" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансової та правової безпеки" та прийняти судовий наказ до виконання;

- визнати неправомірними дії заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_9 щодо недотримання десятиденного строку при розгляді скарги позивача та відмові йому у скасуванні постанови державного виконавця;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області від 01.12.2015р. у справі №905/1432/15 з врахуванням змін до нього, внесених ухвалою про виправлення помилки у судовому наказі господарського суду Донецької області від 22.12.2015р.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Частини 1 та 2 ст.6 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» встановлює, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі ухвали господарських судів про затвердження мирової угоди.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 19 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України В«Про виконавче провадження).

Згідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6 1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вже зазначалось вище, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.01.2016 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1432/15 на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

В тексті оскаржуваної постанови зазначено, що у пред'явленому на виконання виконавчому документі боржником зазначено ТОВ «Центр фінансової та правової допомоги», код ЄДРПОУ 35372399. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за даним кодом ЄДРПОУ значиться інша юридична особа, а саме ТОВ «Центр фінансової та правової безпеки». Представником стягувача подано ухвалу господарського суду Донецької області від 22.12.2015р. у справі №905/1432/15 згідно якої внесено виправлення до наказів господарського суду Донецької області від 01.12.2015р. зазначивши найменування відповідача як ТОВ «Центр фінансової та правової безпеки» проте зазначена ухвала не може бути врахована з тих підстав, що згідно Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено що сторонами є стягувач і боржник, а не відповідач. Зазначені обставини виключають можливість здійснення виконавчого провадження.

Із ухвали господарського суду Донецької області від 22.12.2015р. вбачається, що останньою внесено виправлення до наказів від 01.12.2015 у справі №905/1432/15 та зазначено найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр фінансової та правової безпеки".

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що вищевказаною ухвалою було внесено виправлення до наказів від 01.12.2015 у справі №905/1432/15 саме щодо особи відповідача, а не стягувача.

В той же час, державний виконавець під час здійснення своєї діяльності користується Законом України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом та має певні особливості на відміну від процесуального законодавства, зокрема те, що сторонами у виконавчому провадження є стягувач та боржник.

Згідно п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Таким чином, наказ господарського суду Донецької області від 01.12.2015 у справі №905/1432/15 не відповідає вимогам виконавчого документа відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, стягувач, звертаючись до державного виконавця надав йому наказ господарського суду Донецької області від 01.12.2015 у справі №905/1432/15 (із врахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 22.12.2015р.), який не відповідає вимогам виконавчого документа відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із чим державний виконавець правомірно прийняв постанову від 25.01.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі ст.26 вказаного Закону.

Таким чином, місцевий господарський суд безпідставно дійшов висновку щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49909639 від 25.01.2016р. та часткового задоволення скарги позивача, а також безпідставно визнав неправомірними дії заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_9 щодо недотримання десятиденного строку при розгляді скарги позивача та відмові йому у скасуванні постанови державного виконавця.

Вищевказані обставини були встановлені в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. по справі №905/1432/15, у зв'язку із чим окрема ухвала господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. по справі №905/1432/15 є незаконною та підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а окрема ухвала господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. по справі №905/1432/15 підлягає скасуванню як така, що прийнята із порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м.Київ на окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. по справі №905/1432/15 - задовольнити.

Окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. по справі №905/1432/15 - скасувати.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Н.В. Будко

Судді: А.М. М'ясищев

ОСОБА_3