Ухвала

від 16.08.2016 по справі 826/22242/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року м. Київ К/800/10604/16

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівЄрьоміна А. В., Черпіцької Л. Т., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство № 7" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва Олександра Олександровича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастен" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс"), Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Хрещатик" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство № 7" звернулось з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва Олександра Олександровича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастен" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс"), Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Хрещатик" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, позов задоволено частково:

скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О. О. про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі, а саме: виробничу базу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, 4, загальною площею 4 098,40 кв. м, за ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик»;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" Костенко І. І. звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, а провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги в межах ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н. С. 29 грудня 2010 року за заявою ТОВ «Будівельне підприємство № 7» складений акт про протест простого векселя серії АА № 1049610, складеного 22 грудня 2010 року в м. Києві ТОВ «Бастен» (яке згодом змінило своє найменування на ТОВ «Пасдорсервіс») зі строком платежу «за пред'явленням» на суму 1 500 000 грн.

29 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н. С. на простому векселі серії АА № 1049610 вчинений виконавчий напис про стягнення з ТОВ «Бастен» 1 500 000 грн на користь ТОВ «Будівельне підприємство № 7».

ТОВ «Будівельне підприємство № 7» звернулось до Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження та проханням накласти арешт на все майно боржника ТОВ «Бастен» (03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 19, код ЄДРПОУ 34297358, п/р 2600664996001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092), правонаступником якого є ТОВ «Пасдорсервіс», включаючи виробничу базу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, 4, загальною площею 4 098,40 кв. м, яка складається з виробничого корпусу (літ. А, А), площею 2 871,70 кв. м, виробничої бази (літ. В), площею 410,50 кв. м, кисневої станції (літ. Е), площею 244,80 кв. м, прохідної бази (літ. Ж), площею 23,60 кв. м, складу закритого (літ. Г), площею 406,40 кв. м, складу балонів (літ. Д), площею 38,20 кв. м, блоку складських приміщень (літ. З, Л), площею 103,20 кв. м, що належить ТОВ «Бастен» (03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 19, код ЄДРПОУ 34297358, п/р 2600664996001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) на праві власності.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 29905651 від 30 грудня 2010 року в межах відкритого виконавчого провадження № 23519301 постановою Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві накладено арешт на все майно боржника - ТОВ «Бастен» (правонаступник ТОВ «Пасдорсервіс»), в тому числі на виробничу базу що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, 4, загальною площею 4 098,40 кв. м.

Відомості про накладення арешту в межах даного виконавчого провадження внесені до Єдиного реєстру обтяжень нерухомого майна, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, заборгованість ТОВ «Бастен» не погашена, а виконавче провадження не закрито.

Водночас, протоколом № 5 від 26 серпня 2014 року ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» визнано покупцем предмета іпотеки - виробничої бази, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, 4, загальною площею 4 098,40 кв. м.

На підставі протоколу № 5 від 26 серпня 2014 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в особі головного державного виконавця Бойко О. М. видано акт № 141/1 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 12 вересня 2014 року.

Даний акт № 141/1 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 12 вересня 2014 року став підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно та видачі свідоцтва про право власності.

Реєстрація права власності на об'єкт відбулась в межах виконавчого провадження № 36421105, відкритого Державною виконавчою службою України (Відділ примусового виконання рішення) на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 22/472 від 06 листопада 2012 року щодо стягнення з ТОВ «Пасдорсервіс» та Приватного підприємства «Вір» на користь ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» заборгованості в сумі 39 946 044 грн 86 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: виробничу базу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, 4, загальною площею 4 098,40 кв. м.

Таким чином, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26986201 від 18 вересня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О. внесено запис про право власності № 7044054 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 15889145 від 18 вересня 2014 року, яким проведено державну реєстрацію права власності ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на об'єкт нерухомості - виробничу базу, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, 4, загальною площею 4 098,40 кв. м.

Не погоджуючись з рішеннями відповідачів позивач заявив позов до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що реєстратор повинен був відмовити в реєстрації за ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» права власності на спірне майно, оскільки на час вчинення реєстраційних дій в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна був наявний запис про арешт спірного майна.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Згідно положень ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2013 року № 868 затвердив Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Вказане кореспондується з положеннями пункту 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 868.

Вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав та їх обтяжень визначений ст. 24 Закону № 1952-IV.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1952-IV встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Пунктами 5 та 5-5 ч. 1 ст. 24 Закону України Закону № 1952-IV визначено, зокрема, такі підстави для відмови у реєстрації прав та їх обтяжень: заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Відповідно до п. 1 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5, прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Згідно із п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.

Відповідно до п. 2.1. глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р., при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV арешт майна полягає у обмеженні розпорядження, володіння і користування майном.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що реєстрація арешту є актом обмеження прав власника, а не актом офіційного визнання прав чи вимог інших осіб на майно.

Оскільки наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що державну реєстрацію права власності на спірні об'єкти нерухомого майна за ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О. та внесено запис про право власності № 7044054 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 15889145 від 18 вересня 2014 року незаконно.

Заперечення скаржника, які викладені в касаційній скарзі щодо ігнорування судом клопотання позивача про відмову від позову не можуть вважатися обґрунтованими, виходячи з того, що в матеріалах справи дане клопотання відсутнє, а її ксерокопія завірена не тою особою, що його видавала.

Враховуючи, що судами не допущені порушення норм матеріального та процесуального права, то скаргу третьої особи слід відхилити.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: