Ухвала

від 09.02.2012 по справі 1-375/11

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 1-375/11

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

"09" лютого 2012 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Тарнавський М. В.

при секретарі Зоріна О. Г.,

з участю прокурора Шемети І.П.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільника справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, вдівця, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 27.02.2004 року Хмільницьким міським судом Вінницької області за ст.ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Приблизно 5-7 жовтня 2011 року біля 13-ї години ОСОБА_2, перебуваючи в будинку №25 по вул. Ворошилова в с. Лозна Хмільницького району, умисно, керуючись єдиним злочинним наміром на крадіжку чужого майна з приміщення комори будинку, шляхом вільного доступу, відкрито заволодів б/в поперечною металевою пилкою з двома деревяними ручками вартістю 80 гривень, яка належить ОСОБА_3, чим завдав останній матеріального збитку на суму 80 гривень. Відразу після крадіжки, в приміщенні цього ж будинку його дії були викриті потерпілою ОСОБА_3, однак на вимогу останньої на повернення вищезазначеної пилки проігнорува та втік з викраденим.

Свою вину в скоєнні вказаного злочину підсудній ОСОБА_2 визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що по сусідству з ним проживає ОСОБА_3, він часто допомагав їй по господарству і вона за це йому платила, а у разі їх відсутності давала випити трохи горілки. Приблизно 5-7 жовтня місяця 2011 року, біля 13.00 години він пішов до будинку ОСОБА_3 подивитись що вона робить і можливо потрібно щось допомогти по господарствув. Відкривши двері в кімнату він побачив, що ОСОБА_3 сидить на ліжку та збиралась обідати і переконавшись що у неї все добре, він пішов до виходу із будинку і побачив у коридорі трохи дров, взявши вищевказані дрова, він вирішив занести їх до комори. Зайшовши до комори, він положив на підлогу дрова і побачив, що на стіні висіла поперечна металева пилка з двома дерев"яними ручками, після цього він вирішив її викрасти та взяв вищевказану пилку і йшов до виходу із будинку, але в цей час із кімнати будинку вийшла ОСОБА_3, і почала кричати щоб він повернув її пилку, але незважаючи на це, усвідомлюючи, що його злочинні дії були викриті останньою, він проігнорував її прохання та побіг разом із пилкою в бік земельної ділянки домогосподарства гр. ОСОБА_3. Перейшовши через город та вулицю він сховався за парканом нежилого будинку та чекав поки все втихне. Приблизно через 15 хвилин до нього підійшла його сестра ОСОБА_4 і нічого йому не пояснивши забрала в нього з рук вищевказану пилку і пішла у бік домогосподарства ОСОБА_3. Після цього він повернувся додому і його сестра ОСОБА_4 йому повідомила, що пилку, яку він викрав у ОСОБА_3 вона їй повернула.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним ОСОБА_2 його вина повністю доведена матеріалами кримінальної справи дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, так як ОСОБА_2 повністю визнав свою вину і просить застосувати спрощений порядок дослідження доказів, підсудний та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин і суд переконаний у добровільності та істинності їх позиції.

Дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати по ст.186 ч.1 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна.

Обираючи вид та міру кримінального покарання ОСОБА_2 Васильовичаичу суд враховує те, що він повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому, по місцю проживання характеризується позитивно, сприяв розкриттю злочину, відшкодував потерпілій заподіяну шкоду, знаходиться у важкому матеріальному становищі, потерпіла не наполягає на суворій мірі покарання і просить суд не позбавляти його волі і тому вважає можливим його виправлення та перевиховання в умовах без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним по ст. 186 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт строком на 120 (сто двадцять) годин.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі, згідно постанови про приєднання печових доказів від 17 листопада 2011 року (а.с.21) передати власнику - ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_5.