Постанова

від 10.08.2016 по справі 820/2793/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 серпня 2016 р. № 820/2793/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХГОЛДСТРОЙ" до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХГОЛДСТРОЙ", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради скасувати запис про відсутність за місцезнаходженням в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відновити відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" (код ЄДРПОУ 39824594);

- скасувати рішення 22.12.2015 року ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженої відповідальністю "Техголдстрой" (код ЄДРПОУ 39824594) зі збереженням податкового кредиту;

- визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо розірвання договору електронної звітності в односторонньому порядку та зобов'язати ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві відновити такий договір;

- скасувати повідомлення ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві за формою № 18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой";

- зобов'язати ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" (код ЄДРПОУ 39824594) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 25 013 991,35 грн., відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст.94 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 22.12.2015 року протиправно позбавлений статусу платника ПДВ, внаслідок чого втратив право на використання у визначений законом спосіб 25013991,35 грн., за податковими накладними, які були одержані від постачальників та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи адміністративного позову та просив суд позов задовольнити.

Відповідач - Департамент реєстрації Харківської міської ради, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час у місце судового засідання повідомлений судом належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі державного реєстратора.

У письмових запереченнях на позов (а.с.29-31) зазначив, що держаний реєстратор при внесенні запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність позивача за місцезнаходженням керувався виключно Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Крім того, запис внесено Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №17 ліквідовано. За таких підстав, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, надіслав на адресу суду клопотання в якому просив суд розглядати справу без участі його представника. (а.с.47).

У письмових запереченнях на позов (а.с.48-49), з поданим позовом не погодився, зазначивши, що у зв'язку з не перереєстрацією платника податку на додану вартість протягом 10 -ти робочих днів, що настають за днем, коли змінились дані про платника ПДВ цілком обґрунтовано та правомірно складено рішення №605/26-54-11-01-68 від 22.12.2015 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та ТОВ "Техголдстрой" виключено з реєстру платників податку на додану вартість. Також підкреслив, що формування та ведення реєстру платників податків відповідно до пункту 2.3 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість від 07.11.2011 року №1394, здійснюється Центральним органом державної податкової служби, а ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві не наділення повноваженнями стосовно внесення даних до Реєстру платників податків. Таким чином, представник відповідача просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти заявлених вимог, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних міркувань.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХГОЛДСТРОЙ" пройшов визначену законом процедуру державної реєстрації, внаслідок чого 08.06.2015 року набув правового статусу юридичної особи за №10691020000034438, знаходився на податковому обліку в ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві. (а.с.75-76).

01.07.2015р. був зареєстрований як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером - 398245926541, на ім'я ТОВ "ТЕХГОЛДСТРОЙ" в системі електронного адміністрування ПДВ та відкрито рахунок № 37517000247369. (а.с.77).

Позивач складав та засобами телекомунікаційного зв'язку подавав до податкової інспекції за основним місцем обліку - ДПІ у Оболонському районі м. Києва, податкові декларації з ПДВ з серпня по жовтень 2015р. із показниками податкових зобов'язань на підставі укладених з ДПІ договорів про визнання електронних документів.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

01.12.2015р. Відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи що не пов'язані зі змінами в установчих документах до відомостей про місцезнаходження, про що зроблено запис № 10691060004034438. Зазначено адресу ТОВ "ТЕХГОЛДСТРОЙ": м. Харків, вул. Коломеннська, буд. 15.

У зв'язку з не перереєстрацією платника податку на додану вартість протягом 10 - ти робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ, ДПІ ув Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві складено рішення №605/26-52-11-01-68 від 22.12.2015р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та ТОВ "ТЕХГОЛДСТРОЙ" виключено з реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 51-52).

Окрім того, ДПІ у Оболонському районі м. Харкова було опрацьовано інформацію з бази даних АІС "Податковий блок" та встановлено, що керівник підприємства - гр. ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Працівниками ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві було здійснено вихід за адресою підприємства та за результатами складено довідку про від 11.11.2015р. №5728 про місцезнаходження платника податків, якою встановлено, що за адресою: м.Київ, вул. Бережанська, буд.9, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХГОЛДСТРОЙ" не знаходиться.

Юридичною підставою для прийняття означеного вище рішення від 22.12.2015р. № 605/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ТЕХГОЛДСТРОЙ" суб'єктом владних повноважень обрано положення п. В«зВ» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Відповідно до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних випливає, що в період за вересень 2015 року - жовтень 2015 року, грудень 2015 р.- січень 2016 року за позивачем, ТОВ "Техголдстрой" обліковувалась сума ПДВ за отриманими податковими накладними у розмірі 25013991,35 грн. (а.с.154-156, 169-171. 172-174, 175-176).

Суд зауважує, що приведені цифрові величини узгоджуються з показниками податкових декларацій ТОВ "ТЕХГОЛДСТРОЙ" за звітні податкові періоди серпень-вересень 2015р. (а.с.158-160, 163-164, 166-168).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість судження ДПІ про наявність правових підстав для прийняття спірного рішення, а також спричинених таким судженням юридичних наслідків у вигляді спірного рішення ДПІ про анулювання реєстрації платника ПДВ, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ унормовані ст.184 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. В«зВ» п.184.1 якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, суд зауважує на відсутності добутих ДПІ у встановленому законом порядку доказів та обґрунтованих підстав для прийняття вказаного рішення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем - ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві не подано до суду доказів правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та не наведено належних доводів на підтвердження обґрунтованості такого рішення.

Відтак, вимога позивача про скасування спірного рішення ДПІ (що поглинає собою і вимогу про визнання неправомірними дій з прийняття рішення) визнаються судом обґрунтованою, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги, що механізм справляння ПДВ визначений законодавцем у приписах ст..200 Податкового кодексу України, де зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.2001.); при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (абз1 п.200.2); при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно доп.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4).

На противагу доводам відповідачів, суд зауважує, що право позивача на податковий кредит з ПДВ у розмірі 25013991,35 грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками і зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також на від'ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, у спірних правовідносинах не було спростовано суб'єктами владних повноважень у галузі податкової справи у визначений законом спосіб, а саме: шляхом проведення податкової перевірки та винесення на реалізацію її висновків податкових повідомлень - рішень у порядку ст.ст.54, 58, 86 Податкового кодексу України.

Відтак, за правилами ст.200-1 Податкового кодексу України, на указану суму податку позивач має право виписати податкові накладні і за умови додержання закону в частині належного оформлення податкових накладних, перебування за податковою адресою, дії договору про визнання електронних документів, відсутності інших передбачених законом перешкод подати виписані податкові накладі засобами телекомунікаційного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, наведені у запереченнях доводи податкових інспекцій з цього приводу слід відхилити, адже закон передбачає чітку і однозначну процедуру реалізації ДПІ управлінської функції контролю, котра у даному випадку дотримана не була.

Пунктом 200-1.8 ст.200-1 Податкового кодексу України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Зібрані по справі докази засвідчують, що згаданий у приписах наведеної статті наслідок для позивача у спірних правовідносинах настав, але суд звертає увагу платника податків, що відсутність факту перерахування платником податків безготівкових коштів на електронний рахунок платника ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ зумовлює і відсутність правових підстав для повернення таких коштів на користь платника податку у порядку ст..43 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що згідно з законом у разі, коли сума коштів, на яку платник податків має право виписати на адресу покупців податкові накладні і подати їх засобами телекомунікаційного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, була сформована виключно за податковими накладними, складеними постачальниками і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, то за будь-яких умов платник на набуває права на отримання цих коштів від Держави, позаяк попередньо ці кошти у власність Держави в особі компетентних органів управління і контролю від даного платника не надходили.

Аналізуючи положення розділу V Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що прийняття ДПІ рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих) для платника податків юридичних наслідків як-то: втрата індивідуального податкового номера, який використовується для сплати податку, припинення дії договору про визнання електронних документів, закриття рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, перерахування до бюджету залишку коштів, наявних на рахунку платника ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ та як наслідок внесення державним реєстратором запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відтак, установлення судом факту протиправності згаданого рішення суб'єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого (в разі коли має місце подія вибуття платника податків поза межі територіальної юрисдикції певного органу ДФС України) суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття незаконного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб'єкта господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, перерахування до бюджету залишку коштів, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, перерахування до бюджету залишку коштів.

Оскільки судом встановлено, що на момент вирішення спору по суті позивач знаходиться на обліку в Центральній ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, то виконання вказаного обов'язку слід покласти саме на згадану ДПІ.

Стосовно позовних вимог позивача щодо скасування повідомлення ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві за формою №18-ОПП, суд зазначає, що державний реєстратор при складенні та надісланні спірного повідомлення про відсутність особи за місцезнаходженням діяв в порядку та в межах абзацу 2 частини 12 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а тому підстав для його скасування суд не вбачає. Таким сином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХГОЛДСТРОЙ" до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, визнання протиправними дій - задовольнити частково.

Скасувати запис державного реєстратора про відсутність за місцезнаходженням в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відновити відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" (код ЄДРПОУ 39824594).

Скасувати рішення від 22.12.2015 року Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженої відповідальністю "Техголдстрой" (код ЄДРПОУ 39824594) зі збереженням податкового кредиту.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо розірвання договору електронної звітності в односторонньому порядку та зобов'язати ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві відновити такий договір.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Техголдстрой" (код ЄДРПОУ 39824594) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 25013991,35 грн., відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 15 серпня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.