Рішення

від 10.08.2016 по справі 910/12481/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2016Справа №910/12481/16 За позовом Приватного підприємства "Київпродзбут"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2012"

Про про стягнення 38 137,03 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Шахназарян О.М. - представник

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Приватного підприємства "Київпродзбут" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2012" про стягнення 38 137,03 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2016 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/12481/16 та призначено розгляд справи на 20.07.2016.

В судове засідання 20.07.2016 представник позивача з?явився , підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 20.07.2016 представник відповідача не з?явився, про причини неявки суду не повідомив, вимогу ухвали суду не виконали.

Ухвалою суду від 20.07.2016 відкладено розгляд справи на 10.08.2016

08.08.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 10.08.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по справі, просив суд задовольнити позовні вимоги, заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

Клопотання відповідача не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд приходить до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, що викладені у зазначеному вище клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи обставини, не є поважними, оскільки юридична особа не позбавлена можливості направити в судове засідання іншого поважного представника для участі в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення. Неможливість присутності представника Відповідача в судовому засіданні не позбавляє права відповідача направити в судове засідання будь-якого іншого представника.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В судовому засіданні 10.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.01.2016 між позивачем, як продавцем та відповідачем, як покупцем було укладено Договір поставки товару № 01/01/16-1, відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у Договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного Договору, визначається у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною Договору. ( п. 1.3)

Згідно п. 3.4 сторони погодили, що датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній.

У відповідності з положенням пункту 3.5 Договору перехід права власності відбувається в момент передачі відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною.

Позивач зазначив, що після укладення Договору Продавець передав у власність Покупця, в Покупець прийняв товар загальною вартістю 38 150 гривень 04 копійок. Зокрема:

-20 січня 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 3 001.8 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000067 від 20 січня 2016 року;

-20 січня 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 3 161.54 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000083 від 20 січня 2016 року;

-21 січня 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 2 295.6 гривень, що підтверджується видатковою накладною Л^ РН-0000085 від 21 січня 2016 року;

-2 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 4 358,63 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000108 від 2 лютого 2016 року;

-2 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 1 918,44 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000110 від 2 лютого 2016 року;

-5 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 2 102,52 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000119 від 5 лютого 2016 року;

-5 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 1 560,47 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000120 від 5 лютого 2016 року;

-5 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 2 606,12 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000121 від 5 лютого 2016 року;

-5 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 4 328.51 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000122 від 5 лютого 2016 року;

-5 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 2 479.04 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000123 від 5 лютого 2016 року:

-16 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 1 645,2 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000156 від 16 лютого 2016 року;

-19 лютого 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 3 274,06 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000179 від 19 лютого 2016 року;

-4 березня 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 1 460,62 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000442 від 4 березня 2016 року:

-11 березня 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 1 670,4 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000462 від 11 березня 2016 року;

-11 березня 2016 року Продавець передав у власність Покупця товар загальною вартістю 2 287.09 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000463 від 11 березня 2016 року.

Позивач зазначив, що поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень.

Позивач зазначив, що виконав зобов'язання за договором належним чином, тоді як відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав в зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 8079,98 грн.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 33150,04 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4986,99 грн.

Відповідно до п. 6.4 Договору, сторони погодили, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 4986,99 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору, враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4986,99 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката в розмірі 3500 грн.

Відповідно до абз. 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги підлягає задоволенню в розмірі 3500 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет -2012" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 11, ідентифікаційний код 38650546) на користь Приватного підприємства "Київпродзбут" (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 28-Б, кВ. 34, ідентифікаційний код 23392445) заборгованість і розмірі 33150 (тридцять три тисячі сто п'ятдесят) грн.., пеню в розмірі 4986 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн.. 99 коп., послуги адвоката в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн., судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.08.2016.

Суддя Л.В. Прокопенко