Рішення

від 18.08.2016 по справі 910/12376/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.08.2016Справа №910/12376/16 За позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Транс Інтер Квазар"          про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у сумі 68  000,00 грн. Суддя Бондарчук В.В. Представники: від позивача: не з'явились; від відповідача: не з'явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-позивач або Відділення АМК) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Транс Інтер Квазар" (далі-відповідач або ТОВ "СП "ТІК") про стягнення штрафу у розмірі 68  000,00 грн. та пені у сумі 68  000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у добровільному порядку та у встановлені законом строки оплату штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 133-р/к від 05.11.2015 у справі № 25-02/2015. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. 12.08.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду разом із клопотанням про повернення оригіналів документів. У  судове засідання 18.08.2016 представник позивача не з'явився, через загальний відділ діловодства суду 15.08.2016 подав заяву про розгляд справи без участі представника Відділення АМК у зв'язку із відсутністю належного фінансування на відрядження. Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, однак про причини неявки суду не повідомив. Суд відзначає, що відповідач двічі повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено. Так, частиною 2 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема,  про місцезнаходження останньої. З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 2/37. Ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2016 та від 25.07.2016 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача та останні отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103039436721 та № 0103039624811. Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.    Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом. У судовому засіданні 18.08.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу № 25-02/2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, 05.11.2015 прийняла рішення № 133-р/к, яким визнала, що ТОВ «ЕК «ЗЕНІТ» та ТОВ «СП «ТІК» вчинено правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі: « 35.20.4 – вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запасні частини до електровозів серії ВЛ-80 (контакти мідно-вольфрамовий марки МВ-70 (або еквівалент))», що проводилися ДП «Одеська залізниця» у 2012 році. У зв'язку із вказаним вище порушенням, рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від  05.11.2015 № 133-р/к накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Транс Інтер Квазар" у розмірі 68 000, 00 грн. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення Відділення АМК було направлено відповідачеві супровідним листом від 06.11.2015 № 02-03/3586 та отримано останнім 12.11.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем штраф не сплачено, у зв'язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Транс Інтер Квазар" суми штрафу. Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 14.01.2016 по 29.06.2016, що відповідно до розрахунку позивача складає 68  000,00 грн. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 12.01.2016. Згідно п. 8 ст. 56 цього ж закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано. Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін. Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000, 00 грн. обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 68 000, 00 грн. за період з 14.01.2016 по 29.06.2016. Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України). Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Згідно частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Суд перевірив розрахунок суми пені та встановив, що останній також відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку. Згідно ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 68 000, 00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню. Згідно частини дев'ятої статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету. Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ звітності 106. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Транс Інтер Квазар" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 2/37, ідентифікаційний код - 37079359) в дохід Державного бюджету України із зарахуванням коштів за реквізитами: УК у м. Одесі/Приморський р-н/21081100, код ЄДРПОУ 38016923, банк – ГУ ДКСУ а Одеській обл., МФО 8280011, розрахунковий рахунок № 31111106700008, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, по «Адміністративним штрафам та іншим санкціям» штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. та пеню у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Транс Інтер Квазар" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 2/37, ідентифікаційний код - 37079359)  на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із зарахуванням коштів за реквізитами: розрахунковий рахунок 35213046008516, банк – Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 20992104, МФО 820172, судовий збір у сумі 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. 4. Видати накази після набрання рішенням законної сили. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повний текст рішення складено: 22.08.2016    Суддя                                                                                                        Бондарчук В.В.