Ухвала

від 22.08.2016 по справі 372/4346/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4346/14-ц Головуючий у І інстанції Проць Т. В. Провадження № 22-ц/780/3822/16 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н. С. Категорія 58 22.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Гуля В.В.,Таргоній Д.О.

при секретарі Нагорній Г.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопція Романа Олександровича, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_3,-

встановила :

Скаржник 30 квітня 2016 року звернувся до суду із даною скаргою, в якій просив визнати неправомірними та такими, що суперечать діючому законодавству України дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопція Р.О. по проникненню за допомогою технічних засобів до житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 та складанню акту опису й арешту майна і передачі майна на відповідальне зберігання ОСОБА_3

В обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист Обухівського районного суду №372/4346/14-ц від 26.03.2015 року про стягнення з нього на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором.

21 квітня 2016 року йому стало відомо, що 19.04.2016 року старший державний виконавець, дії якого оскаржуються, відповідно до ухвали суду від 06.10.2015 року виконував дії по проникненню за допомогою технічних засобів до житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1, де мешкає його дружина з малолітніми дітьми. При цьому орган опіки та піклування державним виконавцем не залучався, крім того проникнення відбулося не за адресою зазначеною в ухвалі суду.

В судовому засіданні скаржник та його представник скаргу підтримали та пояснили, що ухвалою суду від 06.10.2015 року надано дозвіл на проникнення до житла, що розташоване по АДРЕСА_1, а старшим державним виконавцем здійснено проникнення за адресою АДРЕСА_1, про що останньому не раз зазначала дружина боржника та надавала відповідні пояснення. Такі дії, є незаконними, порушують права боржника та його родини.

Представник ОСОБА_3 суду пояснив, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області допущено ряд порушень норм чинного законодавства, не враховано інтереси його довірительки та її дітей, проникнення до будинку вчинено фактично самовільно, без належної на те підстави.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцій Р.О. в судовому засіданні пояснив, що в нього на виконанні перебуває виконавчий лист №372/4346/14-ц виданий Обухівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ «Укрсоцбанк». В ході виконання виказаного документу він звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житлового приміщення ОСОБА_2 Оскільки згідно інформаційної довідки ОСОБА_2 належить будинок АДРЕСА_1 саме на входження до вказаного будинку судом і було надано дозвіл.

В подальшому йому стало відомо, що адреса будинку за рішенням Козинської селищної ради на підставі заяви ОСОБА_2 змінена з вулиці АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечувала, пояснила, що в іпотеку банку було передано будинок АДРЕСА_1, дозволу на зміну адреси банк не надавав. Фактично предметом спору є один і той самий будинок №35, який належить боржнику і на який, за його ініціативою, замінено поштову адресу на №31\3.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та в апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування ухвали суду як такої, що не відповідає вимогам закону.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державну виконавчу службу задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення були прийняті відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника порушено не було, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 10 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №1305 від 16 вересня 2005 року в розмірі 193 291,35 доларів США заборгованості за кредитом, 79 442,74 доларів США заборгованості за відсотками, 418 966 грн. 89 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 316 986 грн. 85 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків, та 3 654 грн. сплаченого судового збору.

26 березня 2015 року за вказаним судовим рішенням Обухівським районним судом Київської області видано виконавчий лист №372/4346/14-ц.

На підставі вказаного виконавчого листа Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2015 року надано дозвіл відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на примусове проникнення до житлового приміщення ОСОБА_2, а саме до житлового будинку по АДРЕСА_1, для проведення його опису та арешту в порядку виконання рішення Апеляційного суду Київської області по справі №372/4346/14-ц .

Як вбачається з копії акту опису й арешту майна старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопція Р.О. від 19.04.2016 року в порядку виконання виконавчого листа №372/4346/14-ц від 26.03.2015 року описано і накладено арешт на будинок загальною площею 398,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,1529 га кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,1529 га. кадастровий номер НОМЕР_2, які належать ОСОБА_2. Вказане майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3

В обґрунтування скарги ОСОБА_2 посилався на ту обставину, що проникнення суб'єктом оскарження до житлового будинку фактично відбулося безпідставно без відповідного документу, оскільки в ухвалі суду зазначена адреса будинку, який йому не належить і будь-яких підстав для проникнення державного виконавця до будинку по АДРЕСА_1 немає.

Відхиляючи зазначені доводи скаржника, суд послався на те, що з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, інвентаризаційної справи ОСОБА_2 на праві власності належить будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 398,3 кв.м., вказаний будинок був і іпотечним забезпеченням виконання останнім зобов'язань за укладеним з ПАТ «Укрсоцбанк» кредитним договором. З пояснень ОСОБА_2 в судовому засіданні встановлено, що він успадкував будинок саме АДРЕСА_1. З рішення тридцять шостої сесії Козинської селищної ради УІ скликання №21/20 від 23.07.2013 року вбачається, що за заявою ОСОБА_2 змінено адресу житлового будинку, що належить боржнику відповідно до свідоцтва про право власності - замість адреси АДРЕСА_1 присвоєно адресу АДРЕСА_1. У зв»язку з чим, суд дійшов висновку, що за вказаними адресами знаходиться один і той же будинок, дозвіл на проникнення до якого відділу примусового виконання рішень було надано ухвалою Обухівського районного суду від 06.10.2016 року, тобто старший державний виконавець вказаного відділу Гопцій Р.О. дії якого оскаржуються, діяв правомірно, в межах наданих повноважень. Складення старшим державним виконавцем акту опису й арешту майна 19.04.2016 року узгоджується зі змістом ст.57 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому скаржником вказаний акт не оспорюється, а оспорюється лише його складення.

Щодо доводів скаржника, його представника та представника ОСОБА_3, щодо порушення прав та інтересів малолітніх дітей при вчиненні оспорюваних виконавчих дій , то суд вважав їх доказово необґрунтованими.

Колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки скаржник будь-яких доказів, в розумінні положень ст..57-60 ЦПК України щодо порушення діями державного виконавця прав та інтересів неповнолітніх дітей не надав, матеріали справи таких доказів не містять.

Колегія вважає також обґрунтованим висновок суду про те, що зауваження ОСОБА_3, які містяться в акті опису й арешту майна від 19.04.2016 року є правом останньої і не свідчать про неправомірність дій державного виконавця.

Ухвала суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційних скаргах не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в ухвалі.

Керуючись ст..ст.307, 312, 387 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді