Рішення

від 25.08.2016 по справі 509/4438/15-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4438/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Черкасові Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» та ОСОБА_2 про визнання недійсним контракту з керівником, -

ВСТАНОВИВ :

2 жовтня 2015 року, представниця позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом, в якому просила суд, визнати недійсним «Контракт з керівником ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» від 08.09.2014 р., укладеного між вказаним товариством в особі засновника юридичної особи «ОСОБА_3 Корп.», від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, мотивуючи це тим, що 05.09.2014 р. були проведені загальні збори учасників ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.», на яких було вирішено звільнити директора товариства ОСОБА_5 та призначити нового директора ОСОБА_2, що було відображено у протоколі № 09/14, а 22.04.2015 р. на загальних зборах учасників вказаного товариства було вирішено продати корпоративні права на вказане товариство ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_2 з призначенням директором позивача ОСОБА_1 згідно протоколу № 01/15. Однак, в червні 2015 р., не погоджуючись зі своїм звільненням ОСОБА_2 до Біляївського райсуду Одеської області було подано позовну заяву про поновлення на роботі, до якої був наданий оскаржуваний контракт з керівником зазначеного товариства від 08.09.2014 р. зі строком дії з 08.09.2014 р. до 07.09.2017 р. Як вказує представниця позивача, на момент прийняття на загальних зборах учасників товариства рішення про звільнення ОСОБА_2, ним не було відомо про жодні контракти, підписані з відповідачем ОСОБА_2, а тому, позивач вважає, що оспорюваний контракт не був підписаний тією датою, якою він датований, а саме 08.09.2014 р., а підписаний він був пізніше, з метою створення штучних підстав для подання позову ОСОБА_2 для поновлення його на посаді директора товариства, а тому, як вважає позивач та його представниця, оскаржуваний контракт був вчинений без наміру створення правових наслідків, є фіктивним і підлягає визнанню недійсним.

Представниця позивача, приймаючи участь в судових засіданнях повністю підтримала позов, однак в подальшому, в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, надіславши до суду свою заяву, в якій повністю підтримала позов ОСОБА_1, просила його задовольнити і розгляд справи проводити без її участі (а.с. 137,141-143).

Представник відповідача ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.», якій діє за довіреністю вказаного товариства, виданої і підписаної директором товариства - позивачем ОСОБА_1, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток уповноваженому представнику товариства, причини неявки суду не повідомив, надіславши до суду свої письмові пояснення на позов, в яких повністю визнав позов та просив суд його задовольнити з підстав і мотивів, викладених у письмових поясненнях на позов (а.с. 38-39,112,127).

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток, причини неявки суду не повідомив, надіславши до суду свої письмові заперечення на позов з додатками, в яких просив суд повністю відмовити у задоволенні позову з підстав його безпідставності і необґрунтованості та з мотивів, викладених у запереченнях з посиланням на судові рішення судів різних юрисдикцій та інстанцій, які набрали законної сили і ухвалених на його користь, доданих до своїх письмових заперечень (а.с. 48,54-83,126,138)

Заслухавши думку представниці позивача та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

За загальним правилом - кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ст.ст. 10,11 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона - повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі - розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 61 ЦПК України передбачено -обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частинами 3,4 статті 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Стаття 23 Загальної Декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р. наголошує - кожна людина має право на працю на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Згідно із ст. 43 Конституції України - кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У відповідно до ст. 2 КЗпП України - право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю - шляхом укладення трудового договору (контракту) про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Згідно із ст. 21 КЗпП України - трудовий договір (контракт) є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і - забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізовувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

У відповідності до ст.ст. 29-31 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором (контрактом) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний : роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (контрактом).

Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП України).

Умовами статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Частина 1 п. 3 ст. 208 ЦК України зазначають - у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Виходячи з приписів ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтями 216-217 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 218 ЦК України, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин - може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до п.п. 7,8,12,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» - виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Не є укладеним правочин (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору, не отримано акцепт стороною, що направила оферту, не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Зі змісту абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України - не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Для визнання правочину фіктивним - необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Само по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Рішенням Біляївського райсуду Одеської області від 03.08.2015 р. залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.10.2015 р., яке набрало законної сили 21.10.2015 р. було задоволено позов ОСОБА_2 до ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» про поновлення на роботі, поновлено ОСОБА_2 на посаді директора вказаного товариства з 22.04.2015 р., допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та зобов'язано ВДРЮОФОП та легалізації громадських об'єднань Реєстраційної служби Овідіопольського РУЮ в Одеській області внести до ЄРЮОФОП відомості про те, що директором ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» з 22.04.2015 р. являється ОСОБА_2 (а.с. 60-68).

Вказаними рішеннями судів двох інстанцій встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з вересня 2014 року являвся директором ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» згідно із протоколом рішення загальних зборів № 09/14 від 05.09.2014 р.

08.09.2014 р. між ОСОБА_2 та вказаним товариством було укладено контракт зі строком дії до 07.09.2017 р. та 08.09.2014 р. він приступив до виконання функцій керівника товариства, про що видав відповідний наказ № 93 К від цієї ж дати, що зокрема, підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 58-59).

Так, 12.06.2015 р. ОСОБА_2 дізнався, що з 22.04.2015 р. його було звільнено з посади директора товариства та призначено іншу особу позивача ОСОБА_1 та змінено юридичну адресу товариства з м. Біляївка - на смт. Таїрове Овідіопольського району Одеської області, про що йому повідомив працівник ДПІ Біляївського району Одеської області, який відмовився прийняти від нього звітність вказаного товариства з посиланням на вказані обставини.

При чому, про звільнення з посади директора з боку товариства, його не поставили до відома з огляду на те, що термін дії його контракту, як з директором вказаного товариства не закінчився, взаємна згода сторін контракту про його припинення відсутня та відсутні судові рішення про визнання недійсним оспорюваного контракту.

Крім того, судами було встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_2 з посади директора зазначеного товариства - відсутні випадки систематичного невиконання ним обов'язків, покладених п. 2.2 контракту, а також випадки одноразового грубого порушення ним законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, що зумовило для товариства настання негативних наслідків, та сам ОСОБА_2 особисто ніколи не ініціював питання про його звільнення з посади директора товариства та за весь час роботи добросовісно виконував покладені на нього обов'язки.

З вищевказаної виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та фізичних осіб-підприємців - станом на 23 січня 2015 року зареєстровано ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.», його місцезнаходження : м. Біляївка, Одеської області вулиця Леніна, 137, керівником є ОСОБА_2 (а.с. 58-59).

Відповідно до п. 2.2 контракту від 08 вересня 2014 року, цей контракт припиняється: при закінченні терміну дії контракту; за взаємною згодою сторін; у разі визнання недійсним контракту в судовому порядку.

Пунктом 6.3 контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Вищого органу Товариства до закінчення строку його дії: а) у випадку систематичного невиконання керівником обов'язків, покладених на нього п.2.2 цього контракту; б) у випадку одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, що зумовило для товариства настання негативних наслідків (збитки, штрафи, постраждала ділова репутація товариства тощо).

Проте, як з`ясували суди двох інстанцій - матеріали справи не містять, а представницею ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» - не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження систематичного невиконання ОСОБА_2 обов'язків, покладених на нього п.2.2 контракту, а також випадків одноразового грубого порушення ОСОБА_2 законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом.

Як вбачається з ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та фізичних осіб-підприємців, який е загальнодоступним, керівником підприємства з 22 квітня 2015 року є ОСОБА_1, також змінено юридичну адресу товариства на смт. Таїрове Овідіопольського району Одеської області вул. Янтарна, 41.

Відповідно до протоколу № 01/35 Загальних зборів учасників ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» від 22 квітня 2015 року було прийнято рішення щодо продажу ОСОБА_1 корпоративних прав на вказане товариство в розмірі 100 % статутного капіталу, що складає 310000 грн. шляхом укладання договору купівлі-продажу, директором товариства призначено ОСОБА_1, також змінено місцезнаходження товариства та визначено його за адресою: Одеська область Овідіопольський район смт. Таїрове вул. Янтарна, 41. Тобто ОСОБА_2 було звільнено з посади директора до закінчення терміну дії контракту.

Суд встановив, що представником юридичної особи «ОСОБА_3 КОРП.», яка створена відповідно до законодавства ОСОБА_6, яка володіє 100 % від загального розміру статутного капіталу ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.», що складає 310000 гри., є ОСОБА_7, що діє на підставі довіреності від 18 листопада 2014 року. Протокол загальних зборів учасників ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» від 22 квітня 2015 року підписаний ОСОБА_7

При чому, згідно листа від 22 червня 2015 року, президент «ОСОБА_3 КОРП.» Наілья ОСОБА_8, компанії, яка зареєстрована та існує згідно законодавства ОСОБА_6, підтверджує, що ніколи не схвалювала рішення про надання довіреності ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно не видавала довіреність вказаній особі з повноваженнями діяти від імені та в інтересах компанії «ОСОБА_3 КОРП.», тобто рішення про звільнення ОСОБА_2 прийнято особою, яка немала на те відповідних повноважень, що також свідчить про незаконність звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.».

Крім цього, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 р., залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2015 р., яка набрала законної сили 28.12.2015 р. - було задоволено позов юридичної особи «ОСОБА_3 КОРП.» до Реєстраційної служби Біляївського МУЮ в Одеській області, Реєстраційної служби Овідіопольського РУЮ в Одеській області, за участі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державного реєстратора Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_9, ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.», ОСОБА_1, про визнання протиправною державної реєстрації змін до установчих документів та до відомостей про юридичну особу та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправною державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.», що була вчинена державним реєстратором Реєстраційної служби Біляївського МУЮ в Одеській області ОСОБА_9 26.05.2015 р. № запису 1557150007002067, визнано протиправною державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» код ЄДРПОУ 38617577, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, що була вчинена державним реєстратором Реєстраційної служби Біляївського МУЮ в Одеській області ОСОБА_9 26.05.2015 р. за номером запису 15571070008002067, зобов'язано Реєстраційну службу Овідіопольського РУЮ в Одеській області скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.», що була вчинена державним реєстратором Реєстраційної служби Біляївського МУЮ в Одеській області ОСОБА_9 26.05.2015 р. за номером запису 1557150007002067 та державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.», що не пов'язані зі змінами в установчих документах, що була вчинена державним реєстратором Реєстраційної служби Біляївського МУЮ в Одеській області ОСОБА_9 26.05.2015 р. за номером запису 15571070008002067 та стягнуто з місцевого бюджету на користь Юридичної особи «ОСОБА_3 КОРП.» витрати по сплаті судового збору 121,80 грн. (а.с. 69-82).

Вказаними рішеннями судів двох інстанцій було встановлено, що 26.05,2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Біляївського МУЮ в Одеській області ОСОБА_9 проведено реєстраційні дії щодо TOB «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД», а саме, проведено реєстрацію змін до установчих документів (зміна місцезнаходження, зміна складу засновників, запис № 15571050007002067 від 26.05.2015 року), та державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів, запис 15571070008002067 від 26.05.2015 року).

Зазначену реєстрацію проведено державним реєстратором на підставі Реєстраційних карток на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (форма №3, №4), які подано та підписано ОСОБА_1

Судами було з`ясовано, що Реєстраційна служба Біляївського МУЮ в Одеській області, не дотримавшись вимог статті 29 Закону №755-lV, провела державну реєстрацію змін до установчого документу ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД» (статуту) за відсутності повного комплекту необхідних для цього документів. Зокрема, не було надано оригіналів установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів. Оскільки реєстраційні дії щодо змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є похідними від попередніх дій, суди дійшли висновку, що зазначена реєстрація є протиправною та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що будь-які законні права та інтереси позивача ОСОБА_1 - жодним чином не порушені, оскільки останній не має жодного відношення то ТОВ «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД», не будучі ні засновником, ні директором вказаного товариства з огляду на вищевикладені обставини, і відповідно до оспорюваного контракту з керівником вказаного вище товариства, який вчинений у відповідності та з дотриманням приписів ст.ст. 204,208,215-218 ЦК України, що було підтверджено вищенаведеними рішенням судів двох інстанцій та різних юрисдикцій - ОСОБА_1 також не має відношення, а даний позов ОСОБА_1 є безпідставним і необґрунтованим, без надання суду його представницею жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.ст. 57-60 ЦПК України на підтвердження своєї правової позиції, що зокрема підтверджується інформацією наданою Іллічівською місцевою прокуратурою Одеської області від 15.02.2016 р. щодо позивача ОСОБА_1 (а.с. 56-57).

На дістав викладеного, суд вважає, що в задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю з підстав, описаних вище.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-61,88,205,209,212-215,218 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 2,21,29-31,139 КЗпП України, ст.ст. 204,208,215-218 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блєк Сі Шіппінг Сервіс ЛТД.» та ОСОБА_2 про визнання недійсним контракту з керівником - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Гандзій Д.М.