Рішення

від 18.08.2016 по справі 905/2045/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.2016р. Справа № 905/2045/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення, м. Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства В«Телерадіокомпанія Регіон-ПлюсВ» , м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 11 390 грн. 95 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю вих. №4565/9-09 від 12.10.2015р.

від відповідача: представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.08.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства В«Телерадіокомпанія Регіон-ПлюсВ» , м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором № 76-11-2 від 01.01.2011р. у сумі 6 470 грн. 21 коп., інфляційних втрат у сумі 4 037 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 397 грн. 74 коп., а всього 10 905 грн. 69 коп.

Ухвалою суду від 24.06.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.07.2016р. Ухвалою суду від 07.07.2016р. розгляд справи було відкладено на 18.08.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 76-11-2 від 01.01.2011р. щодо оплати вартості наданих послуг. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 193, 198, 220, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 614, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях 07.07.2016р. та 18.08.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на укладання з відповідачем договору № 76-11-2 від 01.01.2011р. та невиконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг.

04.07.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме, позивач просить стягнути з Дочірнього підприємства В«Телерадіокомпанія Регіон-ПлюсВ» заборгованість у розмірі 11 399 грн. 95 коп., з яких сума основного боргу становить 6 470 грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 397 грн. 74 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 523 грн. 00 коп. Згідно пояснень позивача в даній заяві було допущено помилку, тому просить стягнути з Дочірнього підприємства В«Телерадіокомпанія Регіон-ПлюсВ» заборгованість у розмірі 11 390 грн. 95 коп., з яких сума основного боргу становить 6 470 грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 397 грн. 74 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 523 грн. 00 коп.

Суд розглядає справу з урахуванням наданої заяви.

Відповідач про судові засідання 07.07.2016р. та 18.08.2016р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 05.07.2016р. та 19.07.2016р, однак у засідання суду представника не направив, відзив не надав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - виконавець) та Дочірнім підприємством В«Телерадіокомпанія Регіон-ПлюсВ» (далі - замовник) був укладений договір № 76-11-2 від 01.01.2011р. (далі за текстом Договір), за умовами якого виконавець надає телекомунікаційні послуги у відповідності до ліцензії виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного радіомовлення та надання в користування каналів електрозв'язку.

Відповідно до п.3.1. договору, договірна ціна визначається додатком №1 до договору і складається з:

- ціни на радіомовні передавачі виконавця за «Тарифами на телекомунікаційні послуги концерну РРТ», що затверджені наказом Концерну РРТ № 347 від 25.11.2010р. та оприлюднені на офіційному сайті www.rrt.ua ;

- договірні ціни на технічне обслуговування та експлуатацію технічних засобів замовника;

- ціни на канали для передачі звукових програм за «Тарифами на надання каналів для передачі програм телебачення, моно - і стерео радіомовлення», які затверджені наказом Концерну РРТ від 03.01.2008р. №3.

- ціни на технічне обслуговування супутникових приймальних систем;

- договірні ціни на технічне обслуговування додаткового обладнання по виходу в ефір регіональних рекламних блоків;

- ціни на пункт виділення цифрового потоку.

Згідно додатку №1 від 01.01.2014р. до договору розмір договірної ціни на послуги з експлуатаційно-техничного обслуговування обладнання в м. Краматорську за годину загалом складає 6 грн. 77 коп., в т.ч. ПДВ 1 грн. 13 коп.

Відповідно до п.5.8. договору, щомісячна оплата здійснюється за фактично відпрацьований час фактичних технічних засобів. До 15 числа поточного місяця замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30 % орієнтовної вартості послуг у поточному місяці. Не пізніше 15 числа наступного місяця провадиться остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу.

Згідно з п. 9.1., договір набирає чинності з дати його підписання і діє з 01.01.2011р. до 31.12.2011р., а в частині виникнення фінансових зобов'язань по договору - до їх повного виконання.

Додатковою угодою від 20.12.2011р. термін дії договору № 76-11-2 від 01.01.2011р. було продовжено до 31.12.2012р.

Додатковою угодою від 19.11.2012р. термін дії договору № 76-11-2 від 01.01.2011р. було продовжено до 31.12.2013р.

Додатковою угодою від 16.12.2013р. термін дії договору № 76-11-2 від 01.01.2011р. було продовжено до 31.12.2014р.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу наступні рахунки на сплату:

- рахунок на сплату №63 від 16.01.2014р. на суму 4 981 грн. 25 коп., у т.ч. ПДВ 830 грн. 21 коп.;

- рахунок на сплату №173 від 10.02.2014р. на суму 4 507 грн. 49 коп., у т.ч. ПДВ 751 грн. 25 коп.;

- рахунок на сплату №277 від 07.03.2014р. на суму 5 028 грн. 62 коп., у т.ч. ПДВ 838 грн. 10 коп.;

- рахунок на сплату №374 від 03.04.2014р. на суму 4 872 грн. 96 коп., у т.ч. ПДВ 812 грн. 16 коп.;

- рахунок на сплату №472 від 07.05.2014р. на суму 1 597 грн. 25 коп., у т.ч. ПДВ 266 грн. 21 коп.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 76-11-2 від 01.01.2011р. підтверджується наступними актами виконання робіт (надання послуг) на загальну суму 20 987 грн. 57 коп.:

- акт виконання робіт (надання послуг) за січень 2014р. від 31.01.2014р. на суму 4 981 грн. 25 коп., у т.ч. ПДВ 830 грн. 21 коп.;

- акт виконання робіт (надання послуг) за лютий 2014р. від 28.02.2014р. на суму 4 507 грн. 49 коп., у т.ч. ПДВ 751 грн. 25 коп.;

- акт виконання робіт (надання послуг) за березень 2014р. від 31.03.2014р. на суму 5 028 грн. 62 коп., у т.ч. ПДВ 838 грн. 10 коп.;

- акт виконання робіт (надання послуг) за квітень 2014р. від 30.04.2014р. на суму 4 872 грн. 96 коп., у т.ч. ПДВ 812 грн. 16 коп.;

- акт виконання робіт (надання послуг) за травень 2014р. від 31.05.2014р. на суму 1 597 грн. 25 коп., у т.ч. ПДВ 266 грн. 21 коп.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

В свою чергу, замовником в якості сплати вартості наданих послуг на користь виконавця були перераховані грошові кошти на загальну суму 14 517 грн. 36 коп. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується наступними платіжним дорученнями:

- платіжне доручення №1013 від 17.02.2014р. на суму 5 929 грн. 80 коп.;

- платіжне доручення №1027 від 18.03.2014р. на суму 3 558 грн. 94 коп.;

- платіжне доручення №1041 від 23.04.2014р. на суму 5 028 грн. 62 коп.

Відповідно до пояснень позивача, Дочірнім підприємством В«Телерадіокомпанія Регіон-ПлюсВ» у вищевказаних платіжних дорученнях допущена помилка, в графі призначення платежу, а саме замість договору №76-11-2 від 01.01.2011р. помилково вказано попередній договір №76-10-1 від 01.04.2010р., строк якого скінчився 31.12.2010р.

Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором № 76-11-2 від 01.01.2011р. відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість наданих послуг у розмірі 6 470 грн. 21 коп. станом на час розгляду справи не сплачена.

20.07.2015р. позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.07.2015р. №668 щодо невиконання умов договору № 76-11-2 від 01.01.2011р.

Проаналізувавши укладений сторонами договір № 76-11-2 від 01.01.2011р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Граничним строком оплати наданих послуг за актом виконання робіт (надання послуг) за січень 2014р. від 31.01.2014р. є 15.02.2014р.; за актом виконання робіт (надання послуг) за лютий 2014р. від 28.02.2014р. є 15.03.2014р.; за актом виконання робіт (надання послуг) за березень 2014р. є 15.04.2014р.; за актом виконання робіт (надання послуг) за квітень 2014р. від 30.04.2014р. є 15.05.2014р.; за актом виконання робіт (надання послуг) за травень 2014р. від 31.05.2014р. є 15.06.2014р.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати робіт, як це визначено п.5.8. договору, в строк не пізніше 15 числа наступного місяця.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 76-11-2 від 01.01.2011р. в сумі 6 470 грн. 21 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 397 грн. 74 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що фактично розмір 3% річних складає 398 грн. 50 коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 397 грн. 74 коп. суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт за період у розмірі 4 523 грн. 00 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є методологічно невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Фактично розмір інфляційних втрат дорівнює 4 525 грн. 66 коп. на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 4 523 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат було здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон».

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства В«Телерадіокомпанія Регіон-ПлюсВ» (код ЄДРПОУ 24811482, місцезнаходження - 84301, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Леніна, будинок 58) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (код ЄДРПОУ 01190043, місцезнаходження - 04112, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дорогожицька, будинок 10) заборгованість за договором № 76-11-2 від 01.01.2011р. у сумі 6 470 грн. 21 коп., інфляційних втрат у сумі 4 523 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 397 грн. 74 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 378 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 18.08.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2016р.

Суддя Ю.С. Мельниченко