Рішення

від 25.08.2016 по справі 906/685/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" серпня 2016 р. Справа № 906/685/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № 642 від 22.08.2016

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (м. Миколаїв)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватормаш" (м. Житомир)

про стягнення 13715,57 грн.

Позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача на його користь 13715,57 грн, з яких: 5820,00 грн передоплати за договором поставки №225/1 від 25.02.2015; 7620,52 грн пені, 1339,90 грн 3 % річних та 111,15 грн інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, а саме: прострочку поставки та недопоставкою товару, за який позивачем сплачена 100% передоплата.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач вимоги ухвал від 15.07.2016 не виконав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 41).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватормаш" (продавець/відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (покупець/позивач) укладено договір поставки № 225/1, згідно якого постачальник зобов'язався на умовах цього договору передати (поставити) покупцеві товар, зазначений у видаткових накладених, які є додатками до договору і є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язався оплатити і прийняти вказаний товар (а.с. 11-13).

Відповідно п. 2.1 договору, постачальник зобов'язався поставити товар покупцю не пізніше ніж через 35 робочих днів з моменту здійснення покупцем 100% передоплати в порядку визначеному п. 3.2 договору, а саме: покупець сплачує ціну товару у порядку 100% передоплати, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником, не пізніше ніж через 2 робочих дня з дати отримання покупцем рахунків-фактур.

Так, на виконання умов договору, позивач 17.08.2015, на підставі рахунків-фактур № СФ-0000087 та № СФ-0000088 від 17.08.2015, перерахував позивачу 19530,00 грн та 23870,21 грн відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями № 6690 та № 6689 та випискою по рахунку (а.с. 15, 18, 44-45).

В свою чергу, відповідач 29.03.2016 та 15.12.2015 здійснив поставку товару на суму 19530,00 грн та 18020,21 грн відповідно, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000021 від 29.03.2016 та № РН-00153 від 15.12.2015 (а.с. 16,19).

Відтак, має місце прострочення строків поставки товару та недопоставки товару на суму 5850,00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, 25.04.2016 позивач направляв відповідачу претензію № 299 (а.с.21-22).

Станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 5850,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог, доказів повернення попередньої оплати чи виконання договору поставки №225/1 від 25.02.2015 суду не надав.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 5850,00 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач просить за період з 06.10.2015 по 11.07.2016 стягнути з відповідача 133,90 грн 3% річних та 111,15 грн інфляційних.

Відповідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п.п. 5.1. та 5.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки дана стаття регулює грошові зобов'язання, тоді як відповідач зобов'язаний був виконати для позивача поставку товару.

Такої ж думки дотримується Верховний суд України, зазначивши у постанові від 15.10.2013 по справі №3-30гс13 слідуюче: застосування судами частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Також, позивачем заявлено пеню в сумі 7620,52 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за договором у строки, зазначені в договорі постачальник виплачує покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаного зобов'язання, за кожний день прострочки.

Наведені норми свідчать, що за порушення зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити пеню.

Однак, суд не погоджується з здійсненим позивачем розрахунком пені, а саме з зазначеними позивачем періодами її нарахування, оскільки ним нараховувалась пеня по день поставки включно. Господарський суд здійснивши перерахунок пені доходить висновку про її задоволення в сумі 7504,82 грн, а саме:

- на суму 19530,00 грн за період з 06.10.2015 по 28.03.2016 в сумі 4114,37 грн;

- на суму 18020,21 грн за період з 06.10.2015 по 14.12.2015 в сумі 1520,61 грн;

- на суму 5850,00 грн за період з 06.10.2015 по 11.07.2016 в сумі 1869,84 грн.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 5850,00 грн передоплати та 7504,82 грн пені. В решті позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватормаш" (10029, м. Житомир, вул. Ватутіна, 55-а, код 38562591) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (54042, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 122, код 00952114):

- 5850,00 грн передоплати;

- 7504,82 грн пені;

- 1341,76 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.08.16

Суддя Маріщенко Л.О.

друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)