Рішення

від 18.08.2016 по справі 905/1491/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.2016р. Справа № 905/1491/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Осадчої А.М., Левшиної Г.В., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ», м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача : Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя», м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 115 742 грн. 38 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 10.05.2016р.

від відповідача: представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.08.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ», м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. у сумі 61 429 грн. 47 коп., інфляційних втрат у сумі 49 819 грн. 30 коп., 3% річних у сумі 4 427 грн. 97 коп.

Ухвалою суду від 22.04.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.05.2016р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 16.06.2016р. строк розгляду спору у справі №905/1491/16 продовжено на 15 днів до 05.07.2016р.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 05.07.2016р. з метою розгляду цієї справи утворено колегіальний склад суду: головуючий суддя Мельниченко Ю.С., судді Осадча А.М. та Левшина Г.В.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 611, 612, 625, 626, 712, 838, 849, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 181, 193, 222, 317 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях 17.05.2016р., 07.06.2016р., 16.06.2016р., 05.07.2016р. та 18.08.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на укладання з відповідачем договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. та невиконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт. 13.05.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшли пояснення №66 від 06.05.2016р., згідно яких при зазначенні сум до стягнення в прохальній частині позовної заяви у сумі 3% річних була допущена технічна помилка: замість суми 4 493 грн. 61 коп. вказана сума 4 427 грн. 97 коп., при цьому загальна сума, яка заявлена до стягнення, вказана з розрахунком 3% річних у сумі 4 493 грн. 61 коп. 17.05.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява №73 від 16.05.2016р. про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката.

Відповідач про судові засідання 17.05.2016р., 07.06.2016р., 16.06.2016р., 05.07.2016р. та 18.08.2016р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 05.05.2016р., 26.05.2016р., 14.06.2016р., 29.06.2016р. та 12.07.2016р., однак у засідання суду представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. 18.05.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за виконані роботи, за змістом якого позивач не надав належних фінансових документів, які підтверджують його витрати за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р., у зв'язку з чим зі сторони відповідача не має порушення зобов'язання, та в порушення п. 4.2 договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. між ТОВ «Медлайф АВ» та КНП ММР «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя» не укладався договір на поставку тепломіра «Ultraheat 2WR6», а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 08.06.2016р. через канцелярію господарського Донецької області від відповідача надійшов відзив на заяву про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката, за змістом якого позивачем на надано відповідних доказів та обґрунтувань, а тому просив відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним некомерційним підприємством Маріупольської міської ради «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ» (далі - генеральний підрядник) був укладений договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. (далі за текстом Договір), за умовами якого по дорученню замовника, генеральний підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу на умовах договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

Відповідно до п.6.1. договору, орієнтовна вартість підрядних робіт по договору складає 48 000 грн. 00 коп.

Як зазначено в п.6.2. договору, у вартість підрядних робіт по договору не включено вартість поставки замовнику теплолічильника та іншого, необхідного для монтажу обладнання.

Відповідно до п.6.4. договору, оплата підрядних робіт по договору повинна бути виконана замовником на розрахунковий рахунок генерального підрядника протягом трьох днів після підписання акту передачі виконаних по договору підрядних робіт.

Згідно з п. 11.1., договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його завершального виконання сторонами, але в жодному разі до 15.10.2013р.

15 липня 2013 року між ФО-П ОСОБА_2 (далі - продавець) та Фізичною особою ОСОБА_3 (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу, предметом якого є закупка тепломіра «Ultraheat 2WR6» номінальні витрати 2,5м3/год.

Факт оплати за теплолічильник підтверджується рахунком-фактурою № СФ-000015/07 від 15.07.2013р., видатковою накладною №24 від 15.07.2013р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №13 від 15.07.2013р. на суму 11 500 грн. 00 коп.

20 вересня 2013 року між Приватним підприємством «Ремонтно-аварійною службою» (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ» (далі - генпідрядник) був укладений договір субпідряду №21/13 (далі - договір субпідряду), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати по завданню «генпідрядника», а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботи по наступному об'єкту: Поточний ремонт системи опалення стоматологічної поліклініки №5, за адресою пр. Металургів, 167, згідно з проектом ОВ «Реконструкція опалення стоматологічної поліклініки по пр. Металугрів, 167 в м. Маріуполі», виконаним розробником ОСОБА_4

Відповідно до п.2.3. договору субпідряду, вартість робіт орієнтовно складає 48 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п.3.1. договору субпідряду, оплата по договору проводиться генпідрядником - передоплата - 35 000 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок підрядника, суму, яка залишилась, протягом 3-х днів після виконання робіт.

Згідно з п. 11.1., договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, передбачених договором.

Факт виконання підрядником прийнятих на себе зобов'язань за договором субпідряду підтверджується актом №509 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013р. від 23.10.2013р. на суму 49 929 грн. 47 коп. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2013р. від 23.10.2013р. на суму 49 929 грн. 47 коп.

Вказаний акт та довідка підписані повноважними представниками Приватного підприємства «Ремонтно-аварійною службою» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ» без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Згідно акту прийняття теплового вузла обліку представником ККП «Маріупольтепломережа» було прийнято вузол обліку за адресою: пр. Металургів, 167, Стоматологічна поліклініка №5 та з 17.10.2013р. дозволено експлуатацію приладу обліку «Ultraheat 2WR6». На даному акті містяться підписи повноважних представників ККП «Маріупольтепломережа» та Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя», а також штампи підприємств.

Актом здачі-приймання робіт від 23.10.2013р. по договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012 року сторони погодили вартість виконаних робіт на суму 49 929 грн. 47 коп. та встановленого обладнання на суму 11 500 грн. 00 коп., а разом - 61 429 грн. 47 коп.

Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Граничним строком оплати вартості виконаних робіт за актом здачі-приймання робіт від 23.10.2013р. по договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012 року є 26.10.2013р.

Проаналізувавши укладений сторонами договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. стосовно оплати робіт, як це визначено в п.6.4. договору, протягом трьох днів після підписання акту передачі виконаних по договору підрядних робіт у сумі 49 929 грн. 47 коп..

Судом встановлено, що вартість поставленого позивачем відповідачу обладнання, а саме теплолічильника «Ultraheat 2WR6», договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. не передбачена.

Пунктом 4.2. договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. передбачено, що генеральний підрядник постачає для монтажу системи опалення все необхідне обладнання та прилади, оплата яких здійснюється замовником по окремому договору поставки обладнання.

Таким чином, сторони погодили, що обов'язковою умовою щодо оплати вартості поставленого обладнання є наявність окремого правочину, а саме договору поставки обладнання, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Маріупольської міської ради «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ».

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень , якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що згідно акту здачі-приймання робіт від 23.10.2013р. по договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012 року генпідрядник передав, а замовник прийняв в повному об'ємі та в експлуатацію підрядні роботи та обладнання на загальну суму 61 429 грн. 47 коп., при цьому п.4 даного акту містить найменування виконаних робіт та встановленого обладнання, а саме: теплолічильник «Ultraheat 2WR6» вартістю 11 500 грн. 00 коп. та будівельно-монтажні роботи на загальну суму 49 929 грн. 47 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між Комунальним некомерційним підприємством Маріупольської міської ради «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ» було укладено у спрощений спосіб договір поставки теплолічильника «Ultraheat 2WR6», шляхом підписання акту здачі-приймання робіт від 23.10.2013р. по договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012 року.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар виникає з моменту його прийняття.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ» поставило обладнання, а Комунальне некомерційне підприємство Маріупольської міської ради «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя» отримало його згідно з актом здачі-приймання робіт від 23.10.2013р. по договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012 року, то у відповідача виник обов'язок щодо його оплати не пізніше 24.10.2013р.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість робіт у розмірі 49 929 грн. 47 коп. станом на час розгляду справи не сплачена. Також, відповідач не оплатив позивачу вартість встановленого обладнання у розмірі 11 500 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. в сумі 49 929 грн. 47 коп. та вимоги щодо стягнення вартості поставленого обладнання в сумі 11 500 грн. 00 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 27.10.2013р. по 03.04.2016р. у сумі 4 493 грн. 61 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що фактично розмір 3% річних складає 4 493 грн. 60 коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 01 коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт за період з листопада 2013 року по лютий 2016 рік у розмірі 49 819 грн. 30 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є методологічно та арифметично невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Фактично розмір інфляційних втрат за період з листопада 2013 року по лютий 2016 року дорівнює 49 821 грн. 35 коп. на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 49 819 грн. 30 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми витрат за послуги адвоката в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

У контексті ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно п.1 ст.26 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» встановлено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Водночас, положеннями статті 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р. (протокол від 1-2 жовтня 1999 року №6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром.

Представником позивача у підтвердження своїх повноважень надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1260 від 02.04.2002р. на ім'я ОСОБА_1.

01.03.2016р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Медлайф АВВ» було укладено договір про надання правової допомоги.

Актом прийому-передачі послуг від 10.05.2016р. сторони погодили розмір виплати адвокату у сумі 3 000 грн. 00 коп.

В підтвердження здійсненню оплати позивачем гонорару надано копію видаткового касового ордера від 11.05.2016р. на суму 2 415 грн. 00 коп.

Крім того, позивачем надані платіжні платіжне доручення №100 від 15.05.2016р. на суму 540 грн. 00 коп. (призначення платежу: податок на доходи фізичних осіб), платіжне доручення №101 від 15.05.2016р. на суму 45 грн. 00 коп. (призначення платежу: військовий збір) та платіжне доручення №102 від 15.05.2016р. на суму 660 грн. 00 коп. (призначення платежу: єдиний податок 22%). Однак дані платіжні доручення судом не приймаються до уваги, оскільки не є витратами за участь адвоката у розгляді справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13 лютого 2002 року №01-8/155).

В абзаці третьому пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 В«Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального праваВ» наведено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано.

Визначаючи необхідний розмір судових витрат для даної справи, суд приймає до уваги наступні фактори в їх сукупності: ціну позову, яка складає 115 742 грн. 38 коп.; відсутність складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; відсутність необхідності великого досвіду для його успішного завершення; тривалість розгляду справи; кількість судових засідань в яких адвокат приймала участь; кількість підготовлених письмових пояснень; важливість доручення для клієнта.

За таких обставин, суд зменшує розмір відшкодування витрат на послуги адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи до 1 000 грн. 00 коп. та розраховує їх пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з приписами ст.49 ГПК України, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на послуг адвоката в сумі 1 000 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 22, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 626, 629, 712, 837 Цивільного кодексу України; ч.7 ст.179, ч.2 ст.180, ч.1 ст.181, ч. 1, 7 ст. 193, ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 28, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Стоматологічна поліклініка №5 м. Маріуполя» (код ЄДРПОУ 38081767, місцезнаходження - 87535, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок 167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ» (код ЄДРПОУ 34696970, місцезнаходження - 87553, Донецька обл., місто Маріуполь, Приморський район, вулиця Меламеда, будинок 12) заборгованість за договором підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 22.11.2012р. у сумі 49 929 грн. 47 коп., вартість поставленого обладнання в сумі 11 500 грн. 00 коп., інфляційних втрат у сумі 49 819 грн. 30 коп., 3% річних у сумі 4 493 грн. 60 коп., витрати на послуг адвоката в сумі 1 000 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 736 грн. 14 коп.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайф АВ» в частині стягнення 3% річних у сумі 01 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 18.08.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2016р.

Головуючий суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя А.М. Осадча

Суддя Г.В. Левшина