Рішення

від 19.08.2016 по справі 910/13029/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2016Справа №910/13029/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Радія» простягнення 51479 грн. 34 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Четверикова О.В. - представник (дов. № б/н від 20.11.2015);

від відповідача: Дроздова Р.С. - представник (дов. №б/н від 16.08.2016).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радія» про стягнення 76562 грн. 36 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 не у повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 76562 грн. 36 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 порушено провадження у справі № 910/13029/16; розгляд справи призначено на 05.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.08.2016.

17.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51479 грн. 34 коп. (у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості на суму 12869 грн. 84 коп. та поверненням товару на суму 12213 грн. 18 коп.).

19.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням відповідачем копії позовної заяви та доданих до неї документів та у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши у судовому засіданні 19.08.2016 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Так, до позовної заяви позивачем долучено опис вкладення у цінний лист, з якого вбачається, що копія позовної заяви та додані до неї документи були направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За вказаною адресою (м. Київ, просп. Оболонський, 52) також повідомлявся відповідач про порушення провадження у даній справі (ухвала про порушення провадження у справі № 910/13029/16 була надіслана 25.07.2016 за адресою місцезнаходження відповідача та була отримана відповідачем 05.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103039224147) та про відкладення розгляду справи (ухвала про відкладення розгляду справи № 910/13029/16 була надіслана 08.08.2016 за адресою місцезнаходження відповідача та була отримана відповідачем 16.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103039225585).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радія» та мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

При цьому, суд вже відкладав розгляд даної справи, надаючи, в тому числі відповідачу, можливість реалізувати свої права, зокрема ознайомитись з матеріалами справи, подати відзив на позовну заяву, тощо.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

З огляду на викладене, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні 19.08.2016 подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд прийняв її дол. розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на те, що заява про зменшення позовних вимог підписана представником позивача, який відповідно до довіреності від 20.11.2015 має право зменшувати позовні вимоги, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмір 51479 грн. 34 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 19.08.2016 подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.08.2016 надав усні пояснення по справі, будь-яких пояснень по суті позовних вимог не надав.

У судовому засіданні 19.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радія» (покупець) укладено Договір поставки № 232/к, відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією; Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, узгодженої сторонами, в якій наведено список товарів, які можуть поставлятися за цим договором, їх ціни, та яка складає невід'ємну частину цього договору; специфікація складається за формою, наведеною у Додатку № 1 до цього договору; зазначені специфікації надаються покупцю в друкованому та електронному вигляді (п. 1.1 договору в редакції протоколу розбіжностей).

Додатком № 1 до Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 (Специфікація) сторони погодили, зокрема, найменування та вартість товару, який поставляється позивачем відповідачу (копії специфікацій долучено позивачем до позовної заяви).

Відповідно до п. 2.3 Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 постачальник поставляє товари разом з усією відповідною документацією (товарні, товарно-транспортні, видаткові накладні, сертифікати якості, ветеринарні сертифікати, сертифікати відповідності, гігієнічні сертифікати (висновки), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, тощо), яка вимагається відповідно до законодавства України для роздрібної реалізації товару, а також видає покупцю податкові накладні, складені та зареєстровані згідно зі ст. 21 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2.6 Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцю вивантаженими на приймальну платформу магазину і сторони підписали (транспортну) видаткову накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем, а також передачі всіє супровідної документації.

Згідно з п. 3.1 Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 (в редакції протоколу розбіжностей) ціна товару визначається на підставі узгодженої та підписаної сторонами специфікації товару, що є невід'ємною частиною даного договору, і може бути замінена за попереднім узгодженням сторін шляхом підписання нової редакції специфікації.

Відповідно до п. 8.1 Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 (в редакції протоколу розбіжностей) цей договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє в частині поставок - до 31.12.2015 включно, а в частині оплати товару - до повного виконання таких зобов'язань. Строк дії цього договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору (разом із додатками, що є невід'ємними частинами договору), суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість) кожного окремого зобов'язання з поставки товару повинно здійснюватись шляхом подання відповідачем відповідних замовлень.

Крім того, враховуючи наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних (видаткові накладні підписані від імені сторін та на них містяться відбиток печатки позивача та відбиток штампу відповідача), суд дійшов висновку, що кожна окрема партія товару (найменування, кількість, вартість) була погоджена сторонами шляхом складення відповідних видаткових накладних.

Судом встановлено, що за період з 24.04.2015 по 16.12.2015 позивач поставив відповідачу товар на суму 470281 грн. 36 коп., тоді як відповідач здійснив оплату та повернув позивачу товар за вказаний період на загальну суму 290145 грн. 64 коп., у зв'язку з чим станом на 16.12.2015 заборгованість відповідача становила 180135 грн. 72 коп., що відображено в акті звірки взаємних розрахунків за період з січня 2015 року по січень 2016 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 18.08.2016).

Судом встановлено, що за період з 15.02.2016 по 18.02.2016 позивач поставив відповідачу товар на суму 29720 грн. 23 коп., тоді як відповідач здійснив оплату та повернув позивачу товар за вказаний період на загальну суму 62111 грн. 43 коп., у зв'язку з чим станом на 18.02.2016 заборгованість відповідача за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 становила 147744 грн. 52 коп. (враховуючи початкове сальдо у розмірі 180135 грн. 72 коп. - заборгованість станом на 16.12.2015), що відображено в акті звірки взаємних розрахунків за лютий 2016 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 18.08.2016).

Судом встановлено, що за період з 01.03.2016 по 25.03.2016 позивач поставив відповідачу товар на суму 31071 грн. 15 коп., тоді як відповідач здійснив оплату та повернув позивачу товар за вказаний період на загальну суму 120514 грн. 89 коп., у зв'язку з чим станом на 25.03.2016 заборгованість відповідача за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 становила 58300 грн. 78 коп. (враховуючи початкове сальдо у розмірі 147744 грн. 52 коп. - заборгованість станом на 18.02.2016), що відображено в акті звірки взаємних розрахунків за березень 2016 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 18.08.2016).

Судом встановлено, що за період з 14.04.2016 по 29.04.2016 позивач поставив відповідачу товар на суму 51371 грн. 05 коп., тоді як відповідач здійснив оплату та повернув позивачу товар за вказаний період на загальну суму 28054 грн. 89 коп., у зв'язку з чим станом на 29.04.2016 заборгованість відповідача за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 становила 81616 грн. 94 коп. (враховуючи початкове сальдо у розмірі 58300 грн. 78 коп. - заборгованість станом на 01.04.2016), що відображено в акті звірки взаємних розрахунків за квітень 2016 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 18.08.2016).

Вказаний розмір заборгованості відповідача за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 на суму 81616 грн. 94 коп. також відображений сторонами в акті звірки взаємних розрахунків за травень 2016 року (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 18.08.2016).

Судом встановлено, що за період з 01.06.2016 по 13.07.2016 відповідач повернув позивачу товар за вказаний період на загальну суму 17267 грн. 76 коп., у зв'язку з чим станом на 13.07.2016 заборгованість відповідача за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 становила 64349 грн. 18 коп., що відображено в акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2016 по 13.07.2016, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 18.08.2016).

Судом встановлено, що за період з 07.07.2016 по 29.07.2016 відповідач здійснив оплату та повернув позивачу товар за вказаний період на загальну суму 25083 грн. 02 коп., у зв'язку з чим станом на 29.07.2016 заборгованість відповідача становила 51479 грн. 34 коп ., що відображено в акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2016 по 04.08.2016, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 18.08.2016).

При цьому, судом встановлено, що за період з 23.03.2016 по 29.04.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 82442 грн. 20 коп ., що підтверджується товарними накладними № 3814 від 24.03.2016 на суму 8690 грн. 44 коп., № 3813 від 24.03.2016 на суму 5528 грн. 32 коп., № 3812 від 24.03.2016 на суму 7339 грн. 46 коп., № 3805 від 23.03.2016 на суму 9512 грн. 93 коп., № 5127 від 19.04.2016 на суму 8836 грн. 25 коп., № 5230 від 21.04.2016 на суму 8132 грн. 30 коп., № 5229 від 21.04.2016 на суму 8048 грн. 45 коп., № 5228 від 20.04.2016 на суму 9580 грн. 79 коп., № 5610 від 28.04.2016 на суму 2651 грн. 56 коп., № 5612 від 28.04.2016 на суму 3063 грн. 48 коп., № 5611 від 28.04.2016 на суму 3813 грн. 86 коп., № 5470 від 29.04.2016 на суму 7244 грн. 36 коп., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою позивача та штампом відповідача (належним чином засвідчені копії долучено позивачем до позовної заяви).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 (в редакції протоколу розбіжностей) покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у п. 9.2 цього договору, протягом 40 календарних днів з дня отримання товарів у супермаркеті «Абсолют» за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені транспортні, видаткові накладні на адресу покупця, яка вказана в п. 9.2 договору та податкові накладні, складені і зареєстровані згідно з вимогами ст. 201 Податкового кодексу України та надані покупцю згідно з вимогами, передбаченими договором. Якщо постачальник не надасть транспортні, видаткові та податкові накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець має право не виконувати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством (в т.ч. вимогам щодо форми складення та реєстрації податкових накладних), цим договором, або містять помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності не будуть виправлені.

Позивач у позовній заяві зазначив, що всі необхідні документи (належним чином оформлені), які передбачені у п. 3.2 Договору поставки № 232/к від 01.04.2015, були передані позивачем відповідачу. Вказані обставини відповідачем спростовані не були.

Таким чином, враховуючи встановлений у п. 3.2 Договору поставки № 232/к від 01.04.2015 (в редакції протоколу розбіжностей) строк оплати відповідачем товару - протягом 40 календарних днів з дня отримання товару, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за товарною накладною № 3814 від 24.03.2016 на суму 8690 грн. 44 коп. у строк до 04.05.2016 (включно), за товарною накладною № 3813 від 24.03.2016 на суму 5528 грн. 32 коп. - у строк до 04.05.2016 (включно), за товарною накладною № 3812 від 24.03.2016 на суму 7339 грн. 46 коп. - у строк до 04.05.2016 (включно), за товарною накладною № 3805 від 23.03.2016 на суму 9512 грн. 93 коп. - у строк до 04.05.2016 (включно), за товарною накладною № 5127 від 19.04.2016 на суму 8836 грн. 25 коп. - у строк до 30.05.2016 (включно), за товарною накладною № 5230 від 21.04.2016 на суму 8132 грн. 30 коп. - у строк до 31.05.2016 (включно), за товарною накладною № 5229 від 21.04.2016 на суму 8048 грн. 45 коп. - у строк до 31.05.2016 (включно), за товарною накладною № 5228 від 20.04.2016 на суму 9580 грн. 79 коп. - у строк до 30.05.2016 (включно), за товарною накладною № 5610 від 28.04.2016 на суму 2651 грн. 56 коп. - у строк до 07.06.2016 (включно), за товарною накладною № 5612 від 28.04.2016 на суму 3063 грн. 48 коп. - у строк до 07.06.2016 (включно), за товарною накладною № 5611 від 28.04.2016 на суму 3813 грн. 86 коп. - у строк до 07.06.2016 (включно) та за товарною накладною № 5470 від 29.04.2016 на суму 7244 грн. 36 коп. - у строк до 08.06.2016 (включно) - враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що 29.07.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 12869 грн. 84 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1548129420 від 29.07.2016 на суму 12869 грн. 84 коп. (копія долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 19.08.2016)

Крім того, судом встановлено, що відповідач повернув позивачу частину товару, поставленого за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015, на загальну суму 13038 грн. 44 коп., зокрема, 20.04.2016 відповідач повернув позивачу товар на суму 146 грн. 20 коп., 21.04.2016 - товар на суму 259 грн. 19 коп., 21.04.2016 - товар на суму 419 грн. 87 коп., 07.07.2016 - товар на суму 1677 грн. 72 коп., 07.07.2016 - товар на суму 150 грн. 82 коп., 07.07.2016 - товар на суму 196 грн. 45 коп., 07.07.2016 - товар на суму 3706 грн. 80 коп., 07.07.2016 - товар на суму 286 грн. 30 коп., 08.07.2016 - товар на суму 777 грн. 54 коп., 08.07.2016 - товар на суму 932грн. 22 коп., 08.07.2016 - товар на суму 4485 грн. 31 коп., що підтверджується складеними сторонами накладними на повернення товару постачальнику, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радія» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж» (замовник) укладено Договір № 187-15 про надання маркетингових послуг, відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, а саме послуги у сфері ринку, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача, стимулювання збуту товарів, поставлених замовником згідно з Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 в мережу магазинів виконавця, та виконати ряд певних дій по просуванню цього товару на ринок України.

Відповідно до п. 3.2 а) Договору № 187-15 про надання маркетингових послуг від 01.04.2015 оплата за надані послуги згідно з цим договором здійснюється: шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто зарахуванням належних виконавцю за ці послуги сум із грошових коштів, які виконавець зобов'язаний перерахувати замовнику за поставлений товар відповідно до договору поставки. Підставою для таких розрахунків є акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами. Залік зустрічних вимог проводиться замовником із підписанням сторонами актів зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до п. 71. Договору № 187-15 про надання маркетингових послуг від 01.04.2015 (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками і діє в частині надання послуг до 31.12.2015, а в частині оплати послуг - до повного виконання таких зобов'язань.

Додатковою угодою від 31.12.2015 до Договору № 187-15 про надання маркетингових послуг від 01.04.2015 сторони дійшли згоди продовжити термін дії вказаного договору до 31.12.2016.

Судом встановлено, що 15.06.2016 між сторонами складено акт № Р0-0000164 зарахування зустрічних однорідних вимог, в якому зазначено, що сторони дійшли згоди про залік зустрічних однорідних вимог за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 та за Договором № 187-15 про надання маркетингових послуг від 01.04.2015 на суму 5054 грн. 58 коп. (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що шляхом проведення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 5054 грн. 58 коп. (за вищевказаним актом) зобов'язання відповідача зі сплати позивачу частини заборгованості за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 були припинені на суму 5054 грн. 58 коп ., про що зазначає позивач у позові, та проти вказаного зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач не заперечував.

Таким чином, враховуючи вартість поставленого позивачем товару на суму 82442 грн. 20 коп., розмір сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 12869 грн. 84 коп., вартість повернутого товару у сумі 13038 грн. 44 коп. та суму проведеного сторонами взаємозаліку, що становить 5054 грн. 58 коп., суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за Договором поставки № 232/к від 01.04.2015 становить 51479 грн. 34 коп.

Крім того, вказаний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Радія» підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2016 по 04.08.2016, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 17.08.2016).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Радія» у розмірі 51479 грн. 34 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 51479 грн. 34 коп. (доказів повернення товару чи доказів проведеного взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 51479 грн. 34 коп.), у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радія» про стягнення 51479 грн. 34 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радія» (04214, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 52; ідентифікаційний код: 39546099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Престиж» (61017, Харківська обл., м. Харків, вул. Лозівська, буд. 8; ідентифікаційний код: 31690708) грошові кошти у розмірі 51479 (п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять) грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набранням рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.08.2016

Суддя І.М. Отрош