Рішення

від 23.08.2016 по справі 220/658/16-ц

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/658/16-ц

Номер провадження № 2/220/303/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю серетаря ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южноє» до ОСОБА_2, фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, третя особа Реєстраційна служба Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южноє» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2016 року позивач ТОВ «Южноє» звернулось до суду з позовними вимогами, які вподальшому були неодноразово уточнені, про припинення дії, що порушує право позивача на першочергове подовження оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, та скасування його державної реєстрації.

В обґрунтування позову посилається на те, що 5 травня 2008 року між ТОВ «Южноє» та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду позивачу строком на 5 років земельну ділянку кадастровий номер 1421283600:03:001:0194, яка належить їй на праві власності. Договір був зареєстрований у Великоновосілківському районному відділенні Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 12.05.2008 року вчинено запис № 04-08-149-700186.

Після сплину терміну договору, у травні 2013 р. між ТОВ «Южноє» та ОСОБА_2 укладений ще один договір оренди землі, відповідно до якого остання передала в оренду позивачу строком на 10 років земельну ділянку кадастровий номер 1421283600:03:001:0194, яка належить їй на праві власності. Проте зазначений договір не був зареєстрований через те, що товариством в цей період було укладено близько 300 договорів, що потребувало певного часу для їх оформлення та реєстрації, а 02.10.2013 р. були внесені зміни до Порядку ведення державного земельного кадастру, що потягло за собою певні проблеми у реєстрації договорів, а вподальшому функцію реєстрації договорів передали до реєстраційної служби Міністерства юстиції України. Ці обставини завадили позивачу надати договір оренди на державну реєстрацію наприкінці 2013 - початку 2014 року. Вподальшому на території Донецької області було розпочато антитерористичну операцію і офіс позивача разом з усією господарською документацією опинився в окупації терористичних угруповань, документи вивезти було неможливо, така можливість появилась лише у листопаді 2015 року.

Не зважаючи на все це позивач належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди землі: вчасно сплачував орендну плату відповідачу, утримував та сплачував до бюджету податок з доходу, належного відповідачу. Однак, коли позивач у листопаді 2015 року надав договір оренди для реєстрації, йому було в цьому відмовлено з посиланням на те, що таке право вже зареєстроване. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 після укладення у травні 2013 р. договору оренди землі з ТОВ «Южноє», не повідомивши останнього, не розірвавши у встановленому законом порядку договір оренди, уклала інший договір оренди на цю ж земельну ділянку з відповідачем ОСОБА_3 Вважає, що відповідачем порушено вимоги ст.ст. 24,33 Закону України «Про оренду землі». Тому просить припинити дії, що порушують право позивача на першочергове подовження оренди земельної ділянки, визнати недійним договір оренди землі, укладений між відповідачами, та скасувати державну реєстрацію зазначеного договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовні заяві. Стосовно зустрічних позовних вимог пояснила, що підстави для визнання недійсним договору оренди землі відсутні. Договір відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі», виконувався сторонами протягом двох років, ТОВ «Южноє» використовував земельні ділянку, платив орендну плату та земельний податок. Зазначила, що обставини, зазначені позивачем у зустрічному позові, не є підставами визнання недійсним договору оренди, та додала, що позивачем та її представником не зазначено, яким чином цим порушуються її права. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, звернулась з зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Южноє» та ОСОБА_2, посилаючись на наступне. У 2015 році між ними дійсно був укладений договір оренди земельної ділянки, ОСОБА_2 не оспорює свій підпис на четвертій сторінці договору, проте зазначила, що коли підписувала договір, він не був прошитий і його умови з нею не погоджувались, а строк його дії, зазначений у тому екземплярі, що давався їй на підпис, був зазначений не десять, а два роки, що підтверджується добросовісним виконанням договору протягом 2 років. Відповідач також не оспорює свій підпис на плані (схемі) меж земельної ділянки, акті визначення меж земельної ділянки та акті приймання-передачі земельної ділянки, проте вважає, що її підпис був отриманий шляхом шахрайських дій позивача. Також вважає, що акт приймання-передачі земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки не відповідають вимогам закону, оскільки з цих документів не вбачається, до якого договору оренди землі вони є невід'ємною частиною, на них відсутня дата. Крім того, передача земельної ділянки до реєстрації договору суперечить п. 21, відповідно до якого передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору. Враховуючи викладене, вважає договір оренди взагалі неукладеним, а тому ОСОБА_2 скористалась своїм правом та уклала договір оренди землі з ОСОБА_3 Враховуючи викладене, просила визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ТОВ «Южноє» та ОСОБА_2, оскільки він не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Южноє» у зв'язку з відсутністю підстав для визнання недійсним договору оренди, укладеного нею з ОСОБА_3

Представник третьої особи - Реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області - в судове засідання не з'явився будучи належним чином оповіщеним про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка площею 5,570 га, кадастровий номер 1421283600:03:001:0194, розташована на території Новопетриківської сільської ради (а.с. 16).

05.05.2008 року між ТОВ «Южноє» та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Южноє» строком на 5 років земельну ділянку кадастровий номер 1421283600:03:001:0194, яка належить їй на праві власності. Договір був зареєстрований у Великоновосілківському районному відділенні Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 12.05.2008 року вчинено запис № 04-08-149-700186 (а.с. 30-31).

По закінченні строку дії цього договору, у 2013 році між ТОВ «Южноє» та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Южноє» строком на 10 років земельну ділянку кадастровий номер 1421283600:03:001:0194, яка належить їй на праві власності (а.с. 9-10). Додатками до договору є план (схема) меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки та акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 11-14). Зазначений договір зареєстрований не був.

02.10.2015 року відповідач ОСОБА_2 уклала з відповідачем ОСОБА_3 договір оренди землі. В той же день була проведена державна реєстрація зазначеного договору (а.с. 79-100).

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до пункту 45 договору оренди земельної ділянки від 2013 р. договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі статті 6 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України «Про оренду землі» в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Пунктом 45 договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Южноє» та ОСОБА_2, передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Після підписання договору, з 2013 р. аж до 12.11.2015 р., ТОВ «Южноє» не вчинило жодний дій щодо проведення його державної реєстрації. Посилання позивача щодо підстав, які завадили йому у проведенні державної реєстрації, суд вважає необґрунтованими. Як пояснив, представник ТОВ «Южноє», частина договорів, укладених в цей період, була зареєстрована.

Отже, оскільки державну реєстрацію права оренди не здійснено, договір оренди, укладений між ТОВ «Южноє» та ОСОБА_2, не набрав чинності, внаслідок чого ТОВ «Южноє» не набув прав орендаря за цим договором, а тому відсутні підстави вважати, що права товариства порушено у зв'язку з укладенням договору оренди від 02.10.2015 р., який зареєстрований у встановленому законодавством порядку і набув чинності.

Зазначений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Южноє».

Виходячи з зазначених вище положень законів суд також не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та визнання недійсним договору оренди, укладеного нею у 2013 р. з ТОВ «Южноє», оскільки судом не встановлено недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідач ОСОБА_2 підписала договір, земельна ділянка фактично була передана позивачу, оброблялась ним протягом 2013-2014 років, позивач своєчасно сплачував орендну плату, яка приймалась відповідачем, а також земельний та прибутковий податок. Таким чином, договір був укладений і виконувався протягом 2 років. Фактичне тривале виконання умов договору є підтвердженням того, що його укладення відповідало внутрішній волі орендодавця. Виконання умов договору обома сторонами підтвердили в судовому засіданні їх представники. Посилання представника ОСОБА_2 про те, що з нею не узгоджувались умови договору, а сам договір укладався на два роки, є голослівними і нічим не підтвердженими. Позивач не оспорює факт підписання нею договору оренди, акту приймання-передачі земельної ділянки та акту визначення меж земельної ділянки, в яких зазначений строк договору 10 років. Доказів іншого суду не надано.

Невідповідність, на думку позивача, вимогам закону акту приймання-передачі земельної ділянки, акту визначення меж земельної ділянки та кадастрового плану земельної ділянки, а також передача земельної ділянки у фактичне користування ТОВ «Южноє» до реєстрації договору оренди, не є підставою для визнання договору оренди недійсним. Крім того, ані позивачем, ані її представником не зазначено, яким чином це порушує її права.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Южноє» до ОСОБА_2, фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, третя особа Реєстраційна служба Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації - відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южноє» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Якішина