Справа № 305/1997/15-ц
Провадження по справі №2/305/144/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючої - судді Бліщ О.Б.
секретаря - Вербещука В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Костилівської сільської ради, Рахівського району, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Управління Держземкадастру у Рахівському районі, Реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області про визнання незаконним рішення Костилівської сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, договору міни, скасування реєстрації, -
ВСТАНОВИВ:
Державне територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця" в особі начальника відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" звернулося в суд з позовом до Костилівської сільської ради, Рахівського району, ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи: Управління Держземкадастру у Рахівському районі, Реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області про визнання незаконним рішення Костилівської сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, договору міни, скасування реєстрації.
Позовні вимоги мотивовано тим, що приватне підприємство "Нові технології" виконує роботи з інвентаризації земель та виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця". В ході інвентаризації земель, позивачу стало відомо про те, що в адміністративних межах Костилівської сільської ради, в смузі відведення залізниці по ВП "Івано-Франківська дистанція колії" з км 145 + 530 перегону Рахів - Держкордон з правої сторони по ходу км на відстані 9,3 м. від осі колії, розташована земельна ділянка ОСОБА_1, в той час коли ширина смуги відведення залізниці в даному місці становить від 15 до 20 м. від осі колії. Перекриття земельної ділянки ОСОБА_1 з смугою відведення Залізниці становить від 9,3 м., площею 0,0151 га. Зазначене підтверджується актом від 26.01.2015 року з планом-схемою накладки, який підписано представниками сільської ради. Вказана земельна ділянка площею 0,07 га. зареєстрована в державному земельному кадастрі за №2123684000:02:001:0015.
Відповідно до рішення Костилівської сільської ради від 17.06.1997 №30 вказану земельну ділянку первинно було надано у власність ОСОБА_5. В подальшому між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір міни земельних ділянок від 18.02.2005 року.
Рішення Костилівської сільської ради щодо передачі даної земельної ділянки у власність є таким, що сеперечить чинному законодавству та таким, що порушує право залізниці на користування наданою їй земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху, а відтак таким, що підлягає визнанню незаконним.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування. Цю норму підтверджує також і ст. 68 Земельного кодексу України, яка зазначає, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштування станціями та іншими будівлями. Землі залізничного транспорту повинні утримуватися у належному санітарному стані. Дана норма зазначена і в ст. 6 ЗУ "Про залізничний транспорт".
Згідно "Плана полосы отвода линии Хриплин-Госграница Львовской железной дороги по Раховському району" 1975 року, ширина смуги відведення на ділянці з км. 145+530 перегону Рахів-держкордон з правої сторони по ходу км. становить від 15 до 20 м. В той час, ділянка ОСОБА_1, як зазначалося вище, починається на відстані від 9,3 м. від осі колії.
Відповідно до норм законодавства, яке існувало при облаштуванні залізничного полотна та смуги відведення ("Инструкция о нормах в порядке отвода земель для железных дорог и использовании полосы отвода") затв. Міністерством шляхів сполучення СРСР 01.11.1955; "Положение о землях предоставленых транспорту" затверджених постановою СНК СССР 07.02.1933 року; інші нормативні акти та будівельні норми, вимоги щодо виготовлення та отримання державного акту не передбачалось, а землі трснспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п.п.54, 55 Общих начал землепользования и землеустройства (Постанова ЦИК СССР 15.12.1928).
Оформлення прав органів шляхів сполучення на землі, що закріплювалися за ними, проводилося шляхом відведення за схемою згідно вищезазначених нормативних документів.
В подальшому, при зміні законодавства та введення інституту державних актів в Земельних Кодексах, вимоги щодо їх офрмлення поширювалися тільки на нові земельні ділянки при їх відведенні та не вимагалося отримання державних актів на існуючі та надані у користування землі.
Тому, на підставі норм вказаного законодавства залізниця є землекористувачем, а План смуги відведення є належним доказом землекористування.
Крім того, Залізницею, як землекористувачем, сплачується земельний подакток за дану земельну ділянку.
Зазначають, що залізниця, як суміжний землекористувач, також не погоджувала ні проект відведення земельної ділянки, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та, у жодному випадку, не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.
З наведених підстав, просять суд винести рішення, яким визнати незаконним рішення Костилівської сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_5 площею 0,07 га. кадастровий № 2123684000:02:001:0015; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ЗК №014418 виданий 23.07.1998 року ОСОБА_5 за кадластровим №2123683001:02:001:0013; визнати недійсним договір міни земельних ділянок від 18.02.2005 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, зареєстрований у Рахівській держнотконторі за№373; скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2123683001:02:001:0013, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123683001:02:001:0013 у Державному реєстрі прав.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2016 року залучено правонаступника позивача - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця".
Ухвалою Рахівського районного суду від 25 квітня 2016 року, до участі у даній справі, як правонаступників померлого відповідача ОСОБА_5, залучено - ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак представник по довіреності ОСОБА_7 надав суду заяву, в якій просить дану справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача, Костилівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, повторно, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, причини їх неявки суду невідомі.
Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, причини його неявки суду невідомі. Однак, відповідач ОСОБА_1 надав суду заперечення на позов, в якому зазначив, що дані позовні вимоги не визнає, вважає, що він являється добросовісним та законним набувачем спірної земельної ділянки. Вважає, що ДТГО "Львівська залізниця" не являється належним користувачем спірної ділянки, оскільки "План смуга відведення лінії Хриплин-Держкордон Львівської залізниці" від 1975 року не являється підставою для використання земельної ділянки згідно ЗК України. Крім цього, позивачем не представлено акту на постійне користування, відомостей про реєстрацію права на постійне користування, документів про виніс меж земельної ділянки, якою користується ДТГО "Львівська залізниця" на місцевості. Відсутні відомості про затвердження Плану смуги відведення лінії Хриплин-Держкордон Львівської залізниці органом місцевого самоврядування. Позивачем також не представлено матеріалів перевірки уповноваженого органу щодо незаконності прийнятих радою рішень або незаконного використання спірної земельної ділянки відповідачем. Також, на його думку, позивачами пропущено строк позовної давності для звернення до суду. Тому, просить суд відмовити у задоволеннізаявлених позивачем позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить дану справу розглянути у її відсутності.
Відповідачі - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 також повторно в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, причини їх неявки суду невідомі.
Представник третьої особи без самостійних вимог - Управління Держземагенства в Рахівському районі в судове засідання не з'явився. Начальник управління ОСОБА_8 надав заяву про розгляд справи у відсутності їх представника. Позовні вимоги заперечують, та вважають, що є підстави для відмови в задоволенні позову, оскільки виготовлення державних актів передбачено, тільки не тими нормативно-правовими актами, на які посилається позивач, а чинним на той час Земельним кодексом. Зокрема, відповідно до ст. 20 ЗК Української РСР від 1970 року, відповідно до основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів, засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Оскільки державного акту на право користування землею чи державного акту на право постійного користування позивачами по смузі відведення Залізниці з км 119 + 150 на перегоні Ясіня-Рахів Рахівського району Закарпатської області не виготовлено, то вони і не вступили в право користування спірною земельною ділянкою. Той факт, що для Львівської залізниці все ж таки було передбачено виготовлення державних актів на право користування землею є те, що в управлінні знаходиться примірник такого акту на відведення землі Львівській залізниці в межах Рахівського району Закарпатської області Української РСР в постійне користування станом на 1 січня 1962 року. Тому твердження позивача про те, що земельна ділянка надана залізниці у постійне користування, те що ОСОБА_5 при виготовленні документів повинен був погоджувати межі з позивачами, твердження про те, що смуга відведення залізниці складала саме стільки метрів, те, що немає вимоги щодо виготовлення та отримання державного акту для залізниці, те що з новим кодексом залізниця зберігає свої права на постійне користування землею не відповідають чинному як на той час, так і на теперішній час земельному законодавству. Отже, рішення Костилівської сільської ради прийнято відповідно до чинного законодавства, не порушує права та інтереси залізниці, оскільки остання не набула прав, на які вона посилається, тому оскаржуване рішення та державний акт на право власності є законні та не підлягають скасуванню. Також вважають законним і договір міни земельної ділянки.
Представник третьої особи Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області повторно в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини їх неявки суду невідомі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Судом встановлено, що рішенням Костилівської сільської ради, Рахівського району від 17 червня 1997 року ОСОБА_5, передано, безкоштовно, земельну ділянку площею 0,07 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
На підставі зазначеного рішення, відповідачу ОСОБА_5, 23.07.1998 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ЗК №014418.
Згодом, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, було укладено договір міни вищевказаної земельної ділянки, посвідчений 18 лютого 2005 року державним нотаріусом Рахівської держнотконтори Закарпатської області.
Матеріалами справи, зокрема планом смуги відведення земель лінії Хриплин-Держкордон Львівської залізниці по Рахівському району Закарпатської області, стверджено, що з 1975 року ширина смуги відведення на ділянці км 145 + 530 перегону Рахів - Держкордон з правої сторони по ходу км. становить від 15 м. до 20 м.
В той час, земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 починається на відстані від 9,3 м. від осі колії. Перекриття земельної ділянки ОСОБА_1 із смугою відведення залізниці становить від 9,3 м., площею 0.0151 га, що стверджується актом обстеження земельної ділянки від 26.01.2015 року та схемою накладки.
Чинним на той час Земельним кодексом УРСР (редакцією від 8 липня 1970 року), постановою Верховної ради УРСР від 18 грудня 1990 року В«Про порядок введення в дію Земельного кодексу УкраїниВ» , постановою Ради Міністрів СРСР №83 від 27 січня 1962 року гарантувалось право позивача на користування спірною земельною ділянкою, яка відносилась до земель залізниць, до оформлення ним права власності або землекористування.
На час винесення Костилівською сільською радою оспорюваного рішення та видачі відповідачу ОСОБА_5 державного акту на землю, спірна земельна ділянка відносилась до земель залізничного транспорту, а її правовий режим регулювався ст. 68 ЗК України, ст. 11 ЗУ "Про транспорт" та ст. 6 ЗУ "Про залізничний транспорт", якими встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Такі землі призначені для виконання покладених на підприємства і організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення, забезпечення безпеки руху і розвитку об'єктів залізничного транспорту.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що з 1975 року по теперішній час спірна земельна ділянка знаходиться у правомірному користуванні позивача і без її вилучення, в установленому законом порядку, Костилівська сільська рада не мала права розпоряджатися нею.
Згідно з положеннями ст. 152 ч.2, ч.3 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).
З врахуванням наведеного рішення Костилівської сільської ради від 17.12.2014 року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 є незаконним і підлягає скасуванню, а виданий ОСОБА_5 державний акт на право приватної власності на землю та договір міни земельної ділянки від 18 лютого 2005 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - визнанню недійсними.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Зважаючи на наведене, слід скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123683001:02:001:0013.
Поряд з цим, суд не знаходить підстав для застосування строку позовної давності, заявленого відповідачем ОСОБА_1 у запереченні на позов.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. З архівного витягу вбачається, що про існування оспорюваного рішення Костилівської сільської ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5, а в подальшому й про існування всіх похідних від даного рішення оспорюваних документів, позивачу стало відомо 17 грудня 2014 року (дата архівного витягу).
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду.
З урахуванням задоволення позову з відповідачів, на користь позивача, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, судові витрати, що складаються з 4872 гривень судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду, слід стягнути з відповідачів , пропорційно, по 974, 40 грн. з кожного.
На підставі наведеного,керуючись ст.ст. 10,11,60, 131, 209, 212-215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Крстилівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області №30 від 17 червня 1997 року про передачу земельної ділянки площею 0,07 га у приватну власність ОСОБА_5.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку ділянку серії І-ЗК №014418 виданий 23 липня 1998 року ОСОБА_5, кадастровий номер земельної ділянки №2123683001:02:001:0013.
Визнати недійсним договір міни земельних ділянок від 18 лютого 2005 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, зареєстрований в Рахівській державній нотаріальній конторі за №373.
Скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2123683001:02:001:0013, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123683001:02:001:0013 у Державному реєстрі прав.
Стягнути солідарно з Костилівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" по 974 гривні 40 копійок, з кожного, судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: Бліщ О.Б.
З оригіналом вірно,
Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.
Суд | Рахівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2016 |
Оприлюднено | 31.08.2016 |
Номер документу | 59949705 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рахівський районний суд Закарпатської області
Бліщ О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні