Рішення

від 17.08.2016 по справі 908/1998/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/103/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2016 Справа № 908/1998/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпро.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕСТВ» , м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2390-К-О від 15.07.2014р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач про зобов'язання відповідача визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою суду від 01.08.2016р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 17.08.2016р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Адреса відповідача підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Сторони належним чином були сповіщені про час та дату судового засідання. Але від відповідача повернулась ухвала суду від 01.08.2016р. з поштовим повідомленням «За закінченням терміну зберігання».

Суд прийшов до висновку, що спір може бути розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

В судовому засіданні 17.08.2016р. оголошено рішення суду в повному об'ємі, в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" є кредитором ТОВ "ТЕСТ".

06 лютого 2003р. ТОВ "ТЕСТ" була підписана заява про відкриття поточного рахунку, на підставі якої товариству було відкрито рахунок №26007055896083.

25.05.2011р. відповідач звернулось через систему Інтернет-клієнт-банкінг до ПАТ КБ "Приватбанк" із заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http ://ргіуаtbank.ua, які разом з заявою про відкриття банківського рахунку складають договір банківського обслуговування № б/н від 25.05.2011р.

Згідно цієї заяви, банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта на відкритому рахунку. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, розміщені у мережі Інтернет на сайті www.ргіуаtbank.ua

Відповідно до договору банківського обслуговування, відповідачу на поточний рахунок №26007055896083 25.05.2011р. було встановлено кредитний ліміт в розмірі 6000грн, про що було повідомлено клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". В процесі користування клієнтом кредитними коштами, 16.09.2011р. розмір кредитного ліміту було збільшено до 16000 грн.

Згідно з ч.2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Згідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Розділом 3.18 "Умов та Правил надання банківських послуг" регламентований порядок надання кредиту за послугою "Кредитний ліміт".

Згідно п. 3.18.1.1, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Технікоекономічне обгрунтування кредиту фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнтбанк, інтернет клієнт банк, $т8повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пункт 3.18.1.3 визначає, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Умовами визначено, що клієнт зобов'язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.18.2.2.1 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» 3.2.2.2.2.2. сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3. повернути кредит у строки, встановлені повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17.

Пунктом 3.18.6.1. визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

ТОВ "ТЕСТ" в порушення взятих на себе зобов'язань за договором б/о від 25.05.2011р., вимог законодавства яке регулює існуючі між сторонами правовідносини (ст.193 ГК, ст. ст. 525, 526, 530, 1048, 1054 ЦК України) не здійснило повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти, сплату відсотків, комісії, у зв'язку з чим за товариством нараховується заборгованість, яка станом на 06.06.2016р. становить 52852.64 грн., з яких: заборгованості за кредитом 15637.12 грн.: заборгованості по відсотками 14288,85 грн.: комісія 3099.33 грн.; пеня 19827,34 грн.

Частина цієї заборгованості в сумі 23835.89 грн., є безспірною, оскільки визнана та стягнута рішенням господарського суду Запорізької області від 26.11.2013р. по справі №908/3209/13, проте є не погашеною боржником.

12.01.2016р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення ТОВ "ТЕСТ" (ЄДРПОУ 25477005) . головою комісії з припинення призначено ОСОБА_2

Пункти 3.18.7.1. 3.18.7.2. визначають, що, у разі зміни правового статусу клієнта, реорганізації, зміни структури, останній зобов'язаний протягом 3-х днів повідомити про це банк у письмовій формі. У разі ліквідації клієнта, останній зобов'язується включити представника банку до складу ліквідаційної комісії для забезпечення майнових інтересів відповідно до цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг»

В порушення ст.105 ЦК України, пунктів 3.18.7.1. 3.18.7.2 Умов та Правил, повідомлення від боржника про початок ліквідаційної процедури, порядок та строк заявлення кредиторських вимог банк як кредитор не отримував.

Відомості про припинення ТОВ "ТЕСТ" банку стали відомі самостійно в процесі моніторингу в ЄДР даних щодо стану боржників, після чого, 09.06.2016р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на адресу ТОВ "ТЕСТ" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2, направив заяву про розгляд, визнання кредиторських вимог в сумі 52852.64 грн., та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу боржника.

Відповідь від голови ліквідаційної комісії про результати розгляду кредиторських вимог, банк не отримав, конверт було повернуто за зворотньою адресою та отримано банком 13 липня 2016р.

Отже, ліквідаційною комісією ТОВ "ТЕСТ" кредиторські вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не розглядались та не вирішувалось питання про їх визнання або відхилення. Фактично ліквідаційна комісія відповідача ухилилась від їх розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії .

Частиною 1 ст. 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 В«Про судове рішенняВ» передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, с достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача, як такі, що ґрунтуються на законних підставах.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 111, 112 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕСТВ» , задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТЕСТВ» (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд.1, ЄДРПОУ 25477005) в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) в сумі 52852 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві) грн. 64 коп. з оплати заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 25.05.2011р., з яких: заборгованості за кредитом 15637 (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 12 коп., заборгованості по відсоткам 14288 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 85 коп., заборгованість по комісії 3099 (три тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 33 коп., пеня 19827 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 34 коп., включити грошові вимоги в сумі 52852 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві) грн. 64 коп. до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "ТЕСТ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСТ», (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 1, ЄДРПОУ 25477005) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет