Рішення

від 11.08.2016 по справі 911/1870/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2016 р. Справа № 911/1870/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»

до Приватного підприємства «Фірма «ВЕЛ»

про стягнення 277 055,96 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 11.12.2015);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Порше Лізинг УкраїнаВ» (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства «Фірма «ВЕЛ» (далі - відповідач) про стягнення 277 055,96 грн заборгованості, з яких: 120 175,25 грн основного боргу за договором про фінансовий лізинг №00004989 від 15.05.2012, 51 124,74 грн плати за фактичне користування об'єктом лізингу, 6 052,14 грн пені, 24 359,39 грн штрафу, 19 469,73 грн інфляційних втрат, 4 709,87 грн 3 % річних та 51 164,84 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором про фінансовий лізинг №00004989 від 15.05.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2016 порушено провадження у справі № 911/1870/16, розгляд справи призначено на 07.07.2016.

07.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшов лист (вх. №14103/16).

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2016 розгляд справи відкладено на 11.08.2016.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

В судовому засіданні 11.08.2016 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання 11.08.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Порше Лізинг УкраїнаВ» (Лізингодавець) та Приватним підприємством «Фірма «ВЕЛ» (Лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг № 00004989, згідно якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу об'єкт лізингу - транспортний засіб VW Polo Sedan 1.6 l benzin, 2012 року виробництва, двигун № НОМЕР_1, шасі № XW8ZZZ61ZCG043510, а лізингоодержувач - прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (надалі - В«План відшкодуванняВ» ), що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 16 950,00 дол. США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 3 390,00 дол. США, строк лізингу - 60 місяців, лізинговий платіж - еквівалент 387,10 дол. США, адміністративний платіж - еквівалент 254,26 дол. США.

Відповідно до п. 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що є додатком до договору про фінансовий лізинг та є невід'ємною його частиною (далі - умови) для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме Порше Лізинг Україна лізингові платежі у відповідності до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень контракту.

Відповідно до п. 6.5 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (Умови лізингу) лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків визначених контрактом.

Судом встановлено, що відповідно до Плану відшкодування від 15.05.2012 відповідач має здійснювати лізингові платежі до 15 числа кожного місяця, останній платіж має бути здійснено 15.05.2017.

Пунктом 8.3.1 умов передбачено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за п. 12.6.1 договору. Сторони погодились, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за договором.

Згідно п. 8.3.2. умов лізингу якщо лізингоодержувач повністю або частково здійснить оплату (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України В«Про фінансовий лізингВ» ) Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу віл лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до п. 12.1. умов лізингу строк лізингу за контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

відповідно до п. 12.6.1 умов, позивач має право в односторонньому порядку розірвати контракт / відмовитися від контракту, та також право на повернення об'єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

Згідно п. 12.7 умов день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від договору визначається лізингодавцем у відповідному повідомленні/вимозі. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від договору та, за можливості, зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від договору. Таке повідомлення/вимога надсилається лізингодавцем на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувачем вважається належним чином повідомленим на 10 календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою ДП В«УкрпоштаВ» при прийняття повідомлення для відправки.

Відповідно до п. 12.9 Умов у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. Лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Пунктом 12.13 умов сторони погодили, що у випадках, передбачених зокрема, п. 12.6 договір вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Пунктом 13.1. умов лізингу передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об'єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадку, коли лізингоодеружвач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту.

Судом встановлено, що відповідач свій обов'язок зі сплати лізингових платежів в порушення погодженого сторонами графіку виконав частково, починаючи з березня 2014 року відповідач перестав сплачувати лізингові платежі відповідно до погодженого графіку, відтак станом на момент звернення позивача з позовом відповідач має заборгованість за платежами березень 2014 року - жовтень 2015 року у розмірі 120 175,25 грн.

Позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати лізингових платежів були направлені наступні нагадування: перше нагадування від 04.03.2014, від 07.04.2014, друге нагадування від 17.04.2014, третє нагадування від 05.05.2014, від 19.05.2014, від 05.06.2014, від 17.06.2014, від 03.07.2014, від 17.07.2014, від 04.08.2014, від 15.08.2014, від 04.09.2014, від 17.09.2014, від 03.10.2014, від 16.10.2014, від 04.11.2014, від 17.11.2014, від 03.12.2014, від 19.12.2014, від 08.01.2015, від 19.01.2015, від 04.02.2015, від 17.02.2015, від 04.03.2015, від 18.03.2015, від 03.04.2015, від 20.04.2015, від 05.05.2015, від 19.05.2015, від 03.06.2015, від 17.06.2015, від 03.07.2015, від 16.07.2015, від 04.08.2015, від 17.08.2015, від 08.09.2015, від 18.09.2015, від 05.10.2015.

Разом з третім нагадуванням від 05.10.2015 позивач направив вимогу №00004989 від 05.10.2015 про сплату заборгованості, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору.

У зв'язку з тим, що відповідач знаходиться на тимчасово окупованій території, позивач направив зазначену вище вимогу та повідомлення за допомогою служби доставки ТОВ «Експрес Мото Україна» 14.03.2016, проте вручити її одержувачу не вдалось у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою представника позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ТОВ «Експрес Мото Україна».

Враховуючи вищевикладене, оскільки спроба доставки була здійснена 14.03.2016, то датою, до якої вищезазначені вимоги мали бути виконані відповідачем, слід вважати 25.03.2016.

Оскільки вимога про дострокове повернення об'єкту лізингу булла сформована 05.10.2015 та відповідач об'єкт лізингу не повернув, позивач на підставі п. 6.16 договору нарахував плату за користування об'єктом лізингу за період з листопада 2015 року по травень 2016 року у розмірі 51 124,74 грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 120 175,25 грн основного боргу за договором про фінансовий лізинг №00004989 від 15.05.2012, 51 124,74 грн плати за фактичне користування об'єктом лізингу, 6 052,14 грн пені, 24 359,39 грн штрафу, 19 469,73 грн інфляційних втрат, 4 709,87 грн 3 % річних та 51 164,84 грн збитків.

Суд встановив, що між сторонами виникли лізингові правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» передбачено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 10 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України В«Про фінансовий лізингВ» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, вимоги позивача про стягнення з відповідача 120 175,25 грн основного боргу за договором про фінансовий лізинг №00004989 від 15.05.2012 та 51 124,74 грн плати за фактичне користування об'єктом лізингу є обґрунтованими, підтверджуються наявними матеріалами справи і відповідно підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00004989 від 15.05.2012, позивачем за період з 16.03.2014 по 16.04.2016 нараховано 6 052,14 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовується пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (п. 8.2.1. умов лізингу).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені, суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 16.03.2014 по 16.04.2016 становить 26 314,26 грн пені. Відтак, вимога про 6 052,14 грн пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 24 359,39 грн штрафу відповідно до п. 8.2.2. умов лізингу.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Відповідно до п.п. 8.3., 8.3.1. умов лізингу якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж на 10 робочих днів, Порше Лізинг Україна має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1. контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за контрактом.

Враховуючи вищевикладене, направлення позивачем вимог про сплату лізингових платежів слід розуміти, як подовження строку виконання зобов'язання.

Позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати лізингових платежів, були направлені наступні нагадування: перше нагадування від 04.03.2014, від 07.04.2014, друге нагадування від 17.04.2014, третє нагадування від 05.05.2014, від 19.05.2014, від 05.06.2014, від 17.06.2014, від 03.07.2014, від 17.07.2014, від 04.08.2014, від 15.08.2014, від 04.09.2014, від 17.09.2014, від 03.10.2014, від 16.10.2014, від 04.11.2014, від 17.11.2014, від 03.12.2014, від 19.12.2014, від 08.01.2015, від 19.01.2015, від 04.02.2015, від 17.02.2015, від 04.03.2015, від 18.03.2015, від 03.04.2015, від 20.04.2015, від 05.05.2015, від 19.05.2015, від 03.06.2015, від 17.06.2015, від 03.07.2015, від 16.07.2015, від 04.08.2015, від 17.08.2015, від 08.09.2015, від 18.09.2015, від 05.10.2015.

Згідно п.п. 8.2., 8.2.2. умов лізингу у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодеружувача застосовуються наступні санкції: штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг України (пункт 8.3.1. контракту): еквівалент 15 Євро за першу вимогу, еквівалент 20 євро за другу вимогу, еквівалент 25 Євро за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна) вирішить надіслати таку третю вимогу).

Враховуючи те, що відповідач несвоєчасно сплачував щомісячні лізингові платежі згідно виставлених і надісланих рахунків, штраф у загальному розмірі 24 359,39 грн відповідно до наявного в матеріалах позовної заяви розрахунку відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 24 359,39 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про фінансовий лізинг № 00004989 від 15.05.2012 позивачем за період з 16.03.2014 по 13.05.2016 нараховано 19 469,73 грн інфляційних втрат та 4 709,87 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 16.03.2014 по 13.05.2016 становить 45 083,83 грн інфляційних втрат та 4 709,87 грн 3 % річних відповідно. Відтак, вимоги про стягнення 19 469,73 грн інфляційних втрат та 4 709,87 грн 3 % річних підлягають задоволенню судом повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 51 164,84 грн збитків, зокрема у розмірі 16 200, 00 грн, які останній поніс внаслідок залучення юристів для надання юридичної допомоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про фінансовий лізинг № 00004989 від 15.05.2012 та у розмірі 34 964,84 грн упущеної вигоди.

Відповідно до п.п. 8.2., 8.2.3. умов лізингу у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодеружувача застосовуються наступні санкції: компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодуванням сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до контракту.

Пунктом 8.6. умов лізингу передбачено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов'язків за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Суд встановив, що заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 16 200,00 грн не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00004989 від 15.05.2012, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 200, 00 грн збитків.

Однак, зважаючи на те, що станом на дату прийняття рішення об'єкт лізингу так і не було повернуто позивачеві та відповідно до плану відшкодування витрат, відповідачем залишаться невиплаченими проценти і комісії за лізинговими платежами з червня 2016 року по травень 2017 року в розмірі, що еквівалентний у гривні 1 374,08 доларів США.

Станом на час складання позовної заяви (13.05.2016) курс за 1 дол. США складав 25,446 грн, відтак за період з червня 2016 року по травень 2017 року відповідач мав би сплатити 34 964,84 грн (1 374,08 х 25,446).

Враховуючи те, що наявна протиправна поведінка відповідача, яка виражалась у невиконанні умов договору, зокрема в частині своєчасної сплати лізингових платежів та неповернення об'єкту лізингу, доведена вина відповідача, позивачем доведено наявність збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 34 964,84 грн, наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, які зазнав позивач, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 34 964,84 грн збитків у вигляді упущеної вигоди є такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 120 175,25 грн основного боргу за договором про фінансовий лізинг №00004989 від 15.05.2012, 51 124,74 грн плати за фактичне користування об'єктом лізингу, 6 052,14 грн пені, 24 359,39 грн штрафу, 19 469,73 грн інфляційних втрат, 4 709,87 грн 3 % річних та 51 164,84 грн збитків підлягають частковому задоволенню у розмірі 120 175,25 грн основного боргу за договором про фінансовий лізинг №00004989 від 15.05.2012, 51 124,74 грн плати за фактичне користування об'єктом лізингу, 6 052,14 грн пені, 24 359,39 грн штрафу, 19 469,73 грн інфляційних втрат, 4 709,87 грн 3 % річних та 34 964,84 грн збитків.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Вел» (95013, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Данілова, буд. 43; ідентифікаційний код 20712116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 1В; ідентифікаційний код 35571472) 120 175 (сто двадцять тисяч сто сімдесят п'ять гривень) 25 коп. основного боргу за договором про фінансовий лізинг №00004989 від 15.05.2012, 51 124 (п'ятдесят одну тисячу сто двадцять чотири гривні) 74 коп. плати за фактичне користування об'єктом лізингу, 6 052 (шість тисяч п'ятдесят дві гривні) 14 коп. пені, 24 359 (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень) 39 коп. штрафу, 19 469 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень) 73 коп. інфляційних втрат, 4 709 (чотири тисячі сімсот дев'ять гривень) 87 коп. 3 % річних, 34 964 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят чотири гривні) 84 коп. збитків та 4 155 (чотири тисячі сто п'ятдесят п'ять гривень) 85 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 26.08.2016

Суддя В.М. Антонова