Рішення

від 19.08.2016 по справі 359/5999/16-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/359/2061/2016

359/5999/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Саган В.М.

при секретарі: Степаненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бориспіль справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, до Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в липня 2016 року звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що після смерті батька позивача ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт, однак з тієї причини, що на домоволодіння відсутній правовстановлюючий документ, позивач не може успадкувати його в нотаріальному порядку. А тому просить суд визнати за позивачем право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні присутні не були, однак представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач, Сеньківська сільська рада, в судове засідання свого представника не направив, але надали суду листа, в якому просили розглядати справу без представника сільської ради, вказану позовну заяву визнають в повному обсязі.

Дослідивши матеріали по справі, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько позивача - ОСОБА_3, про що свідчить Свідоцтво про смерть. ( а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1

За життя, 04 листопада 2014 року, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповідав ОСОБА_1.( а.с.7).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов"язків( спадщини) від фізичної особи, яка померла( спадкодавця), до інших осіб( спадкоємців).

Згідно з приписами ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач ОСОБА_1 спадщину прийняв шляхом звернення з відповідною заявою до державного нотаріуса Бориспільської районної державної нотаріальної контори, що підтверджується копією спадкової справи № 174 за 2015 та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі. ( а.с.8, 20-37).

Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем майна за Заповітом та у відповідності до ст.. 1223 ЦК України має право на спадкування. Інших спадкоємців, які б мали право на спадкування в суді не встановлено.

Позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (а.с.13). Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок було відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, належний померлому.

Відповідно до довідки № 479, виданої 27.07.2016 року Сенківською сільською радою Бориспільського району Київської області, житловий будинок по АДРЕСА_2 побудований в 1963 році, та згідно з записом в погосподарській книзі за № 892 належав померлому ОСОБА_3.( а.с.12).

Технічний паспорт на спадкове домоволодіння, виданий на ім.»я ОСОБА_3, був виготовлений КП БРР Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації» лише 09.02.2016 року, тобто після смерті спадкодавця.( а.с.9-11).

Житловий будинок з надвірними будівлями знаходиться на приватизованій земельній ділянці, площею 0.1375 га, кадастровий номер 3220886703:05:002:0007, на яку позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом.( а.с.13).

Отже, вказаний будинок перебував у фактичному володінні, користуванні та розпорядженні ОСОБА_3 Однак за життя спадкодавець не отримав відповідні правовстановлюючі документи на нерухоме майно та не здійснив його державну реєстрацію, що стало перешкодою для позивача при успадкуванні майна та оформлення свого права власності на житловий будинок. А тому порушене право позивача підлягає визнанню в судовому порядку.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент смерті.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов»язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31.01.1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5.

Відповідно до вказаних нормативних актів передбачалась державна реєстрація будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства, яке діяло на момент закінчення будівництва житлового будинку та регулювало відносини, пов»язані з виникненням права власності на споруджений будинок у спадкодавця - ОСОБА_3 виникло право власності на вказане домоволодіння.

Пунктом 5 ст.19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що реєстрація прав власності проводиться на підставі судових рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.1216,1217, 1218, 1223, ст. 1268 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60 - 62, ч.1 ст. 174, ст. 212-215 ст. ЦПК України , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Саган