Рішення

від 22.08.2016 по справі 905/1903/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2016р. Справа № 905/1903/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Державного підприємства В«Укрсервіс МінтрансуВ» , м. Київ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донецьке обласне підприємство автобусних станційВ» , м. Слов'янськ, Донецька область

про стягнення 8 587 грн. 67 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №34/949-06 від 29.06.2016р.

від відповідача: представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.08.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство В«Укрсервіс МінтрансуВ» , м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донецьке обласне підприємство автобусних станційВ» , м. Слов'янськ, Донецька область, про стягнення заборгованості з продажу квитків в сумі 3 787 грн. 37 коп., інфляційні втрати у сумі 3 362 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 363 грн. 48 коп., штрафу в сумі 265 грн. 12 коп. та пені в сумі 809 грн. 30 коп., а всього 8 587 грн. 67 коп.

Ухвалою суду від 09.06.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 30.06.2016р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 21.07.2016р розгляд спору було продовжено на 15 днів до 22.08.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р. щодо перерахування грошових коштів з реалізації квитків. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 15, 16, 512-514, 516, 526, 530, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч.1 ст.230, п.3 ч.2 ст.231, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях 30.06.2016р., 21.07.2016р. та 22.08.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на укладання Одеською філією Державного підприємства В«Укрсервіс МінтрансуВ» з відповідачем договору № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р. невиконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг та передання права вимоги заборгованості у сумі 3 787 грн. 37 коп. Державному підприємству В«Укрсервіс МінтрансуВ» .

Відповідач про судові засідання 30.06.2016р., 21.07.2016р. та 22.08.2016р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 20.06.2016р., 09.07.2016р. та 02.08.2016р., однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством В«Укрсервіс МінтрансуВ» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Донецьке обласне підприємство автобусних станційВ» (далі - об'єднання) був укладений договір № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р. (далі за текстом Договір), за умовами якого об'єднання за дорученням перевізника приймає на себе зобов'язання з надання на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплексу послуг, зв'язаних з організацією та здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом перевізника, продажу проїзних квитків населенню, диспетчерського керування, організації прибуття та відправлення автобусів з облаштованих платформ, інформування водіїв відносно умов дорожнього руху на маршруті, а також надання інших послуг у відповідності з вимогами Закону України «Про автомобільний транспорт» та «Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».

Відповідно до п.3.1. договору, операції з продажу квитків, загальна вартість яких включає в себе як вартість послуг з перевезення, так і вартість послуг з їх реалізації є об'єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ), а база оподаткування визначається виходячи з тарифу або договірної вартості пасажирського квитка.

За надання послуг у відповідності з предметом договору перевізник сплачує об'єднанню винагороду в розмірі 10% від суми тарифу реалізованих проїзних квитків (тобто - чистої вартості узгодженого тарифу на перевезення, без врахування додаткових зборів та ПДВ), згідно відомостям касового продажу по формі Ф20-АСС, які є підставою для розрахунків, а також ПДВ на суму винагороди. Зазначена винагорода сплачується шляхом його утримання об'єднанням з коштів, отриманих за результатами продажу квитків.

Відповідно до п.3.2. договору, грошові кошти в сумі 90% тарифу реалізованих квитків (тобто - чистої вартості узгодженого тарифу на перевезення, без врахування додаткових зборів та ПДВ), а також ПДВ на дану суму, підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок перевізника. Розрахунок об'єднання с перевізником проводиться 1 раз в 10 днів по поточному стану розрахунків на підставі відомостей касового продажу по формі Ф20-ФСС, які є підставою для розрахунків. Остаточні взаєморозрахунки по підсумкам місяця проводяться на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт та акту звірки взаєморозрахунків не пізніше 20-го числа місяця, наступного за підсумковим.

Згідно з п. 7.1., строк дії договору встановлюється з 29.09.2011р. по 28.09.2016р. В разі відсутності, за 15 (п'ятнадцять) днів до закінчення дії договору, заяви від будь-якої сторони про перегляд умов або розірвання даного договору строк його дії автоматично пролонгується на наступний календарний рік.

Судом встановлено, що договір підписаний зі сторони перевізника в.о. директора Одеської філії державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» та містить штамп Одеської філії державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 4 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Наказом від 06.12.2013р. №76 Державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №790-р від. 09.10.2013р. про передачу цілісного майнового комплексу Одеської філії державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу», наказу Міністерства інфраструктури України від 04.11.2013р. №866 «Про передачу цілісного майнового комплексу» та листа-погодження Міністерства інфраструктури України №34/1129-11 від 20.11.2013р., було закрито Одеську філію державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу».

Передавальним актом балансових розрахунків, активів та пасивів Одеської філії державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» станом на 25 січня 2014р. Головному підприємству «Укрсервіс Мінтрансу», як правонаступнику щодо всіх прав та обов'язків Одеської філії державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу», було передано дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донецьке обласне підприємство автобусних станційВ» у сумі 3 787 грн. 36 коп.

Сторонами на виконання умов договору були складені наступні акти приймання-передачі робіт по реалізації проїзних квитків на перевезення:

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №156 від 30.09.2011р. за вересень 2011р. на суму 5 915 грн. 94 коп., в т.ч. ПДВ 985 грн. 99 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 591 грн. 59 коп., в т.ч. ПДВ 98 грн. 60 коп.;

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №738 від 31.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 61 189 грн. 36 коп., в т.ч. ПДВ 10 198 грн. 23 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 6 118 грн. 94 коп., в т.ч. ПДВ 1 019 грн. 82 коп.;

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №174 від 31.01.2012р. за січень 2012р. на суму 60 966 грн. 35 коп., в т.ч. ПДВ 10 161 грн. 06 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 6 096 грн. 63 коп., в т.ч. ПДВ 1 016 грн. 11 коп.;

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №331 від 29.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 45 731 грн. 21 коп., в т.ч. ПДВ 7 621 грн. 87 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 4 573 грн. 12 коп., в т.ч. ПДВ 762 грн. 19 коп.;

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №525 від 31.03.2012р. за березень 2012р. на суму 72 917 грн. 47 коп., в т.ч. ПДВ 12 152 грн. 91 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 7 291 грн. 75 коп., в т.ч. ПДВ 1 215 грн. 29 коп.;

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №684 від 30.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 84 228 грн. 47 коп., в т.ч. ПДВ 14 038 грн. 08 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 8 422 грн. 85 коп., в т.ч. ПДВ 1 403 грн. 81 коп.;

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №74 від 31.01.2013р. за січень 2013р. на суму 54 063 грн. 95 коп., в т.ч. ПДВ 9 010 грн. 66 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 5 406 грн. 39 коп., в т.ч. ПДВ 901 грн. 07 коп.;

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №283 від 28.02.2013р. за лютий 2013р. на суму 38 374 грн. 76 коп., в т.ч. ПДВ 6 395 грн. 80 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 3 837 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ 639 грн. 58 коп.;

- ОСОБА_1 приймання-передачі робіт №424 від 31.03.2013р. за березень 2013р. на суму 26 902 грн. 71 коп., в т.ч. ПДВ 4 483 грн. 79 коп. Винагорода ТОВ «ДОПАС» складає 2 690 грн. 27 коп., в т.ч. ПДВ 448 грн. 38 коп.

Разом з актами приймання-передачі робіт по реалізації проїзних квитків на перевезення сторони склали наступні акти звіряння взаємних розрахунків:

- ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за грудень 2011р. від 31.12.2011р., за яким сальдо початкове 2 874 грн. 36 коп. та сальдо кінцеве 24 544 грн. 78 коп.;

- ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за січень 2012р. від 31.01.2012р., за яким сальдо початкове 24 544 грн. 78 коп. та сальдо кінцеве 2 664 грн. 50 коп.;

- ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за лютий 2012р. від 29.02.2012р., за яким сальдо початкове 2 664 грн. 50 коп. та сальдо кінцеве 4 922 грн. 59 коп.;

- ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за березень 2012р. від 31.03.2012р., за яким сальдо початкове 4 922 грн. 59 коп. та сальдо кінцеве 24 248 грн. 31 коп.;

- ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за квітень 2012р. від 30.04.2012р., за яким сальдо початкове 24 248 грн. 31 коп. та сальдо кінцеве 15 803 грн. 93 коп.;

- ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за березень 2013р. від 31.03.2013р., за яким сальдо початкове 5 074 грн. 93 коп. та сальдо кінцеве 6 787 грн. 37 коп.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Згідно пояснень позивача під час проведення процедури ліквідації Одеської філії ДП «Укрсервіс Мінтрансу», первинні документи за договором № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р., а саме акти виконаних робіт та акти взаєморозрахунків були частково втрачені.

За наслідками господарських операцій Одеською філією ДП «Укрсервіс Мінтрансу» були складені податкові накладні по договору № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р. за актами виконаних робіт на загальну суму 1 268 807 грн. 51 коп., по винагороді за реалізацію квитків на загальну суму 128 318 грн. 06 коп. та по штрафу за зрив рейсів на суму 150 грн. 00 коп.

Згідно пояснень позивача актом приймання передачі робіт від 28.02.2013р. №283 за даними бухгалтерського обліку була проведена сума 38 374 грн. 76 коп., однак податкова накладна була виписана з арифметичною помилкою на суму 38 374 грн. 75 коп.

В свою чергу, відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт на користь підрядника були перераховані грошові кошти на загальну сумі 1 135 960 грн. 50 коп. за договором № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, а також приходними касовими ордерами, які містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що остання оплата на суму 3 000 грн. 00 коп. була фактично здійснена після підписання акту звіряння взаємних розрахунків за березень 2013р. від 31.03.2013р., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 31.05.2013р.

Як встановлено судом, згідно передавального акту балансових розрахунків, активів та пасивів Одеської філії державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» станом на 25 січня 2014р. Головному підприємству «Укрсервіс Мінтрансу», як правонаступнику щодо всіх прав та обов'язків Одеської філії державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу», було передано дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донецьке обласне підприємство автобусних станційВ» у сумі 3 787 грн. 36 коп.

Судом встановлено, що зобов'язання щодо перерахування грошових коштів з реалізації квитків за договором № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р. відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість послуг у розмірі 3 787 грн. 37 коп. станом на час розгляду справи не сплачена.

Проаналізувавши укладений сторонами договір № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати робіт, як це визначено в п.3.2. договору, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за підсумковим.

Граничним строком оплати вартості наданих послуг за актом звіряння взаємних розрахунків за березень 2013р. від 31.03.2013р. є 20.04.2013р.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 143/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» від 27.09.2011р. в сумі 3 787 грн. 36 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 01 коп. є необґрунтованими на підставі передавального акту балансових розрахунків, активів та пасивів Одеської філії державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» станом на 25 січня 2014р. та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.04.2013р. по 30.05.2013р. та з 01.06.2013р. по 31.05.2016р. у сумі 363 грн. 48 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що фактично розмір 3% річних складає 363 грн. 48 коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт за період з 21.04.2013р. по 30.05.2013р. та з 01.06.2013р. по 31.05.2016р. у розмірі 3 362 грн. 40 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є методологічно невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Фактично розмір інфляційних втрат дорівнює 3 361 грн. 01 коп. на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення 1 грн. 39 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 21.04.2013р. по 30.05.2013р. та з 01.06.2013р. по 20.10.2013р. у сумі 809 грн. 30 коп. (0,1% вартості послуг за кожен день прострочення) та штраф у розмірі 7% від суми заборгованості у розмірі 265 грн. 12 коп., оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у розмірі: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним. Фактично розмір пені становить 809 грн. 30 коп., штрафу - 265 грн. 12 коп., з огляду на що позовні вимоги в цій частині стягнення підлягають задоволенню.

Розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені було здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон».

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ч.ч. 1,3,4 ст. 95, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, ч.2 ст.551, ст.ст. 610, 612, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, ч.1 ст.230, п.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донецьке обласне підприємство автобусних станційВ» (код ЄДРПОУ 37718456, місцезнаходження - 84100, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Дибенка, будинок 5 А) на користь Державного підприємства В«Укрсервіс МінтрансуВ» (код ЄДРПОУ 30218246, місцезнаходження - 01135, місто Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок 14) заборгованість з продажу квитків в сумі 3 787 грн. 36 коп., інфляційні втрати у сумі 3 361 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 363 грн. 48 коп., штрафу в сумі 265 грн. 12 коп. та пені в сумі 809 грн. 30 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 377 грн. 78 коп.

В задоволенні позову Державного підприємства В«Укрсервіс МінтрансуВ» в частині стягнення заборгованості з продажу квитків в сумі 01 коп., інфляційних втрат у сумі 1 грн. 39 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 22.08.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2016р.

Суддя Ю.С. Мельниченко