Рішення

від 22.08.2016 по справі 910/11654/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016Справа №910/11654/16

За позовом Державного підприємства "Укртрансфармація" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Гефест ЛТД Плюс" Простягнення 31 694,90 грн,

Суддя Андреїшина І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Хімчак Т.В. за довіреністю №40 від 18.03.2016

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Державного підприємства "Укртрансфармація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест ЛТД Плюс" про стягнення 31 694,90 грн. заборгованості за надання послуг з резервування нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11654/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.08.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 03.08.2016 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2016 надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 03.08.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 відкладено розгляд справи до 22.08.2016, у зв'язку з неявкою уповноваженого представника відповідача у призначене судове засідання та не виконанням сторонами вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2016 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав пояснення по суті спору.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 22.08.2016 не направив, проте, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 22.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Укртрансфармація» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гефест ЛТД Плюс» (далі - відповідач) було затверджено та підписано акти надання послуг від 30.09.2014 №679, від 31.10.2014 №816, від 30.11.2014 №909, від 31.12.2014 №952, від 31.01.2015 №13, від 28.02.2015 №50, від 31.03.2015 №149, від 30.04.2015 №196, від 31.05.2015 №258, від 30.06.2015 №306, відповідно до яких позивач надав послуги з резервування нерухомого майна, а саме приміщення 4-го поверху адміністративно-складської будівлі площею 36,8 кв.м., та 1 поверху адміністративно-складської будівлі площею 38,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ташкентська, 60, а відповідач прийняв послуги по резервуванню майна та суми відшкодування комунально-експлуатаційних витрат (далі - послуги).

Загальна вартість наданих послуг позивачем відповідачу становить 31 694,90 грн.

Зазначені акти були складені сторонами на підставі рахунків, виставлених позивачем відповідачу, про що зазначено в цих актах.

Зокрема, позивачем подано до суду наступні рахунки на оплату: №679 від 30.09.2014, №816 від 31.10.2014, №909 від 30.11.2014, №952 від 31.12.2014, № 13 від 31.01.2015, № 50 від 28.02.2015, №149 від 31.03.2015, № 196 від 30.04.2015, №258 від 31.05.2015, № 306 від 30.06.2015 (копії в матеріалах справи).

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 181 ГПК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів; якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або в кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Отже, підписавши акти надання послуг між позивачем та відповідачем укладено договір резервування нерухомого майна, при цьому позивачем цей договір виконано, оскільки позивачем надано послуги, які прийняті відповідачем.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семи денний строк від дня пред'явлення вимог, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом від 28.04.2016 позивачем направлено вимогу про сплату боргу, що підтверджується квитанцією по надання послуг почтового зв'язку (копія якої знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА КОНСАЛТИНГ» станом на день подання позову становить 31 694,90 грн.

Враховуючи наведене, Державне підприємство "Укртрансфармація" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест ЛТД Плюс" про стягнення стягнення 31 694,90 грн,, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за актами надання послуг від 30.09.2014 №679, від 31.10.2014 №816, від 30.11.2014 №909, від 31.12.2014 №952, від 31.01.2015 №13, від 28.02.2015 №50, від 31.03.2015 №149, від 30.04.2015 №196, від 31.05.2015 №258, від 30.06.2015 №306, відповідно до яких позивач надав послуги з резервування нерухомого майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України , господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносини повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України , якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України , особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за актами надання послуг від 30.09.2014 №679, від 31.10.2014 №816, від 30.11.2014 №909, від 31.12.2014 №952, від 31.01.2015 №13, від 28.02.2015 №50, від 31.03.2015 №149, від 30.04.2015 №196, від 31.05.2015 №258, від 30.06.2015 №306, відповідно до яких позивач надав послуги з резервування нерухомого майна, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за даним договором не виконав взагалі.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України , особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства "Укртрансфармація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест ЛТД Плюс" підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України , покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 22 , 32 , 33 , 43 , 49 , 75 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києв

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест ЛТД Плюс" (02068, м. Київ, вул. Тростянецька, буд.6, кв. 219, код ЄДРПОУ 37257852) на користь Державного підприємства "Укртрансфармація" (02121, м. Київ, вул. Ташкентського, 60 код ЄДРПОУ 01101329) 31 694 (тридцять одна тисяча шістсот дев'яносто чотири) грн. 90 коп. основного боргу та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 25.08.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина