Рішення

від 17.08.2016 по справі 910/11179/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2016Справа №910/11179/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД"

до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України

про стягнення 81 230,97 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Постика Р.В. - представник, довіреність б/н від 17.05.2016;

Від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України про стягнення коштів у розмірі 81 230,97 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №02-01/2015-ТО на технічне обслуговування вузла обліку теплової енергії та обладнання автоматики керування насоси і регулювання температури води системи опалення та ГВЦ чотирнадцяти ІТП від 02.01.2015р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у вказаному розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/11179/16 та призначено до розгляду на 20.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 розгляд справи відкладено на 17.08.2016.

У судові засідання 20.07.2016 та 17.08.2016 з'явився уповноважений представник позивача.

Уповноважений представник відповідача у судові засідання не з'явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 20.07.16р. та 17.08.16р. відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень: № 0103039249697, № 0103039598497.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 20.07.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання б/н 19.07.2016 про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи 17.08.16 р. до суду не надходило.

Документи, витребувані ухвалами суду від 02.07.16 та 20.07.16, відповідачем суду не надані.

Про поважні причини неявки представника відповідача суд не повідомлено.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем на час проведення судового засідання 17.08.16р. суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань відповідача на час розгляду справи, а також той факт, що представник позивача проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи обмежені процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань сторін щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

Перед початком розгляду справи в судових засіданнях представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судових засіданнях повідомив суд, що права та обов'язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представником позивача не заявлено.

В судовому засіданні 17.08.16 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, відповів на питання суду.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 02 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Енергобуд" (позивач у справі, виконавець за Договором) та Управлінням житловими приміщеннями Управління справами Верховної Ради України (відповідач у справі, замовник за Договором) було укладено Договір №02-01/2015-ТО на технічне обслуговування вузла обліку теплової енергії та обладнання автоматики керування насосами і регулювання температури води системи опалення та ГВП чотирнадцяти ІТП (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по сервісному обслуговуванню вузлів обліку теплової енергії, автоматики керування насосами і регулювання температури води системи опалення та ГВП чотирнадцяти ІТП на об'єктах замовника за адресами, перелік яких визначено Договором.

Розділами 2 - 4 Договору сторони узгодили порядок обслуговування, вартість обслуговування, порядок та умови розрахунків, обов'язки, права та відповідальність сторін тощо.

Відповідно до п. 5.1 Договору цей договір набуває чинності з 01 січня 2015 по 31 грудня 2015 року.

Вказаний Договір підписаний представниками виконавця та замовника та скріплений печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який регулюється нормами §1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 1.2 Договору до обслуговування приймаються прилади вузла обліку теплової енергії та обладнання автоматики керування і регулювання, що знаходяться в експлуатації у справному стані.

Згідно п. 1.3 Договору метою договору є забезпечення кваліфікованого технічного обслуговування приладів вузлів теплової енергії та обладнання автоматики керування і регулювання системи опалення та ГВП в чотирнадцяти ІТП.

Пунктом 2.1 Договору технічне обслуговування приладів вузла обліку теплової енергії та обладнання автоматики керування і регулювання здійснюється на місці у замовника та включає в себе:

- тестування тепло лічильника з витратомірами та термоперетворювачами;

- зняття архівів даних тепло лічильника з допомогою носія;

- обробка результатів даних на ПЕОМ і видача звітних документів;

- проведення періодичної метрологічної Держповірки приладів обліку теплової енергії;

- здачу звітних документів теплопостачальних організації;

- перевірку функціонування обладнання теплопопункту;

- перевірку функціонування регулюючих клапанів в комплекті з приводами;

- перевірку функціонування клапану перепаду тиску;

- тестування контролерів в комплекті з приводами та термоперетворювачами;

- перевірку роботи КВП та автоматики циркуляційних насосів;

- перевірку показів термометрів, манометрів та повірка;

- перевірку герметичності різьбових та фланцевих з'єднань;

- перевірку наявності та цілісності пломб;

- перевірку станів фільтрів сітчастих та грязьовиків;

- перевірку стану та працездатності запірної арматури;

- перевірку герметичності та працездатності теплообмінника пластинчатого;

- перевірку працездатності лічильника холодної та гарячої води;

- перевірку працездатності дренажного насосу;

- перевірку роботи циркуляційних насосів опалення та ГВП;

- перевірку режиму роботи елеваторного вузла або змішую чого вузла;

- перевірку наявності та стану дроселюючи пристроїв;

- перевірку клапанів запобіжно-скидних;

- втравлювання повітря;

- перевірку стану ізоляції;

- перевірка та ремонт в разі необхідності;

- перевірку наявності та стану бирок, стрілок та інших сигнальних позначень.

Згідно п. 4.1 Договору виконавець та замовник при виконані своїх обов'язків по договору діють у відповідності з вимогами діючих "Правил користування тепловою енергією", "Правилами технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики" та Інструкції з експлуатації заводів-виробників приладів.

Відповідно до п. 4.6 Договору замовник зобов'язаний виконати всі вказівки представників виконавця з правильної експлуатації приладів, обладнання автоматики керування і регулювання ІТП та не допускати не санкціонованого втручання в їх роботу сторонніми особами.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 3.1 Договору вартість технічного обслуговування приладів вузла обліку теплової енергії та обладнання автоматики регулювання і керування ІТП з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, складає за один місяць 31 344,02 грн.

Окрім цього, як свідчать матеріали справи, сторонами узгоджено та підписано 02.01.1р. Протокол на технічне обслуговування вузла обліку теплової енергії та обладнання автоматики керування насосами і регулювання температури води системи опалення та ГВП чотирнадцяти ІТП (Додаток №1 до Договору №02-01/2015-ТО), відповідно до якого сторонами узгоджена договірна ціна на виконання робіт по технічному обслуговуванню вузла обліку теплової енергії та обладнання автоматики керування насосами і регулювання температури води систем опалення та ГВП чотирнадцяти ІТП Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України.

Також в матеріалах справи наявні копії узгоджених сторонами калькуляцій та технічне обслуговування вузлів обліку теплової енергії та обладнання автоматики керування насосами і регулювання системи опалення, ГВП в приміщенні ІТП, розташованих за 14 адресами обслуговування, передбаченими умовами Договору.

Згідно частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За наданими позивачем матеріалами судом встановлено, що на виконання умов Договору в період вересень 2015р. - листопад 2015р. позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи по сервісному обслуговуванню вузлів обліку теплової енергії, автоматики керування температури води систем опалення та ГВП чотирнадцяти ІТП Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на загальну суму 81 230,97 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками обох підприємств актами надання послуг №42 від 30.09.2015 на суму 31 344,02 грн., №47 від 30.10.2015 на суму 31 344,02 грн., №55 від 30.11.2015 на суму 18 542,93 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому, враховуючи умови п. 6.1 Договору, згідно якого зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені по взаємному погодженню сторін, обсяг передбачених умовами Договору робіт в листопаді 2015р. за згодою обох сторін шляхом підписання без заперечень відповідного акту було зменшено.

За умовами п. 4.12 Договору виконавець гарантує безперебійну роботу приладів обліку, обладнання автоматики керування та регулювання, що обслуговуються, і несе відповідальність за порушення нормальної їх роботи лише в тому випадку, якщо замовником виконуються умови даного Договору.

Як вбачається із наданих позивачем матеріалів, зокрема, актів надання послуг за вересень, жовтень та листопад 2015 року, а також підтверджено представником позивача в судовому засіданні, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами відсутні.

Доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо виявлення відхилень при виконанні робіт від належної якості, обсягів та ціни робіт, а також порядку та строку виконання робіт, як і приписів про їх усунення, до суду не надходило, будь-які докази відступів від умов Договору та відмови від приймання виконаних робіт та підписання актів надання послуг за спірний період, а також заперечення щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору з боку відповідача відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по виконанню робіт з сервісного обслуговування вузлів обліку теплової енергії, автоматики керування насосами і регулювання температури води системи опалення та ГВП чотирнадцяти ІТП на об'єктах замовника, обумовлених Договором та в обсягах, зазначених в актах надання послуг за вересень, жовтень та листопад 2015 року, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов'язання з виконання будівельних робіт згідно Договору, так і факт виникнення у відповідача зобов'язання з їх оплати, є акти прийняття виконаних робіт, які сторонами належним чином оформлені та підписані без будь - яких зауважень.

Тобто, саме ці документи є первинними бухгалтерським документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість виконаних робіт.

Отже, підписання замовником (відповідачем) актів виконаних робіт (надання послуг), які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами п. 3.1 Договору оплата проводиться згідно Акту виконаних робіт; форма оплати: безготівкова на розрахунковий рахунок виконавця.

Проте, як встановлено судом за матеріалами справи, порядок і строки внесення оплати виконаних робіт умовами укладеного між сторонами Договору не визначений. Докази наявності додаткових угод до спірного Договору щодо врегулювання даного питання сторонами суду не надані.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно визначень ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Окрім того, як зазначено в 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (далі - Постанова № 14) якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Тобто оскільки положення Договору не містять чітких умов щодо строків оплати в розумінні статті 251 ЦК України, за висновками суду до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки виконані позивачем роботи не були оплачені відповідачем, з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 17.05.2016 була направлена вимога № 01/17-05-16 про сплату заборгованості, в якій позивач вимагав у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги, зокрема, сплати заборгованість за виконані роботи в сумі 81 230,97 грн.

Факт надсилання вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком від 17.05.16 р. та відповідним описом вкладення в цінний лист від 17.05.16 р. Згідно витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» вказане поштове відправлення вручене за довіреністю 23.05.16 р.

Проте, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, оплата за виконані позивачем роботи проведена не була.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України свої зобов'язання щодо перерахування коштів за виконані позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Енергобуд" роботи в розмірі 81 230,97 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, не виконав, в результаті чого у останнього станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у встановленому судом вище розмірі, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним вказаного Договору №02-01/2015-ТО на технічне обслуговування вузла обліку теплової енергії та обладнання автоматики керування насоси і регулювання температури води системи опалення та ГВЦ чотирнадцяти ІТП від 02.01.2015 або окремих його положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення Договору на час його підписання та виконання з боку сторін відсутні.

Суд зазначає, що статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено вчинення зміни або розірвання договору в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Окрім того, у відповідності до статті 188 Господарського процесуального кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано Лист №15-1/27-524 від 23.11.2015, в якому відповідач з посиланням на факт укладення договору № 0630005 від 10.08.15р. з ПАТ «Київенерго» про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води з виконавцем послуг з утримання будинків під час надання послуг, повідомив про дострокове розірвання спірного Договору з 01 грудня 2015 року.

При цьому у вимозі № 01/17-05-16 від 17.05.16 р. ТОВ «Еліт Енергобуд» підтверджено отримання вказаного листа про розірвання вказаного Договору. Заперечень щодо розірвання Договору з зазначеної дати з боку позивача матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що факт невиконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт підтверджується матеріалами справи, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 81 230,97 грн. боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 р. "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 8; код ЄДРПОУ 22869342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД" (юридична адреса: 03191, м. Київ, вул. Якубовського, 2-В; адреса для листування: 04655, м. Київ, вул. В. Хвойки, 21, офіс №215, п/с 104; код ЄДРПОУ 38602927) 81 230,97 грн. (вісімдесят одну тисячу двісті тридцять гривень 97 копійок) основного боргу та 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 25 серпня 2016 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання та підписання повного тексту рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Суддя А.М. Селівон