Рішення

від 23.08.2016 по справі 912/2522/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 рокуСправа № 912/2522/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2522/16

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних і легкових автомобілів", м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-ВДМ Груп", м. Кіровоград

про стягнення 115 292,05 грн,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 192/16 від 16.06.16;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних і легкових автомобілів" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-ВДМ Груп" заборгованості у розмірі 115 292,05 грн, з яких: 72 600,00 грн борг по орендній платі, 1 107,20 грн борг за комунальні платежі, 38 180,19 інфляційні втрати та 3 404,66 грн 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди № 06/11-ОР віл 01.11.2011 щодо своєчасної сплати орендних та комунальних платежів.

Ухвалою господарського суду від 05.07.2016 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/2522/16; розгляд справи призначено на 23.08.2016.

Відповідачем участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечено, відзиву на позов не подано. Ухвала господарського суду, яка надсилались відповідачу, повернута до суду органом поштового зв'язку без вручення адресату з відміткою "За незапитом".

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Таким чином, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений дату, час і місце проведення засідань суду, оскільки відповідні процесуальні документи у справі надсилались на адресу, зазначену позивачем та за якою відповідач зареєстрований в ЄДРПОУ.

Згідно положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це процесуальне право, яким сторони зобов'язанні користуватися добросовісно. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 23.08.2016 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши доводи, які наведено в обґрунтування підстав позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних і легкових автомобілів" (правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних і легкових автомобілів") (Орендодавець) та ТОВ "Кіровоград-ВДМ Груп" (Орендар) укладено Договір № 06/11-ОР (далі - Договір), відповідно до розділу 1 та п. 2.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування приміщення та будівлі, перелік яких вказано в пунктах 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, 1.1.5 даного Договору, які розташовані за адресою: вул. Виставочна, 1-Б для виробництва, офісу, складу, побутових потреб на території ВАТ "Кіровоградська СТОА" загальною площе. 1500 м. кв (а.с. 30-31).

Пунктами 4.1.1 та 4.1.2 Договору визначено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно виставлених рахунків та рахунки комунальних платежів.

У розділі 5 Договору сторонами узгоджено умови оплати оренди, зокрема, орендна плата проводиться шляхом перерахунку коштів на рахунок Орендодавця чи внесення готівкових коштів в касу Орендодавця в розмірі відповідно 3300,00 грн. Оплата орендної плати та інших платежів, проводиться не пізніше 5 числа кожного наступного місяця. Попередня оплата - за 10 днів до початку звітного періоду. Оплата комунальних платежів проводиться згідно виставленого рахунку (п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору).

За актом прийому - передачі приміщень та прилеглої території в оренду від 01.11.2011, що є Додатком № 1 до Договору №252, Орендодавець передав, а Орендар прийняв відповідно до умов Договору приміщення та прилеглу територію в м. Кіровоград по вул. Виставочна, 1-Б, загальною площею 1500 кв.м (а.с. 32).

Відповідно до п. 6.1 Договору Строк дії Договору встановлюється з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.2011. Дія Договору може бути подовжена на той же термін і на тих умовах у разі якщо жодна із сторін письмово не заявила про припинення його дії до 30 листопада кожного року.

Листом № 145/14/1 від 02.10.2014 позивач повідомив відповідача про припинення дії Договору № 252 від 01.11.2011 з 30.11.2014 (а.с. 33).

Проте, як повідомляє позивач, відповідач обов'язок щодо проведення своєчасного та повного розрахунку не виконав, у зв'язку з чим, в період дії Договору за ТОВ "Кіровоград-ВДМ Груп" утворилась заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 72 600,00 грн та заборгованість зі сплати комунальних платежів в сумі 1 107,20 грн. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

При розгляді позовних вимоги господарський суд враховує наступне.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

В силу приписів частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, як встановлено матеріалами справи, відповідач взяті на себе за Договором № 252 від 01.11.2011 зобов'язання щодо своєчасної оплати за оренду майна та комунальних послуг належним чином не виконав.

Згідно розрахунку позивача, підтвердженим належними доказами (актами надання послуг, рахунками), у відповідача за період дії Договору утворилась заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 72 600,00 грн та заборгованість зі сплати комунальних платежів в сумі 1 107,20 грн.

Наявність заборгованості відповідач не спростував та доказів її погашення суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 72 600,00 грн та заборгованості з комунальних платежів у розмірі 1 107,20 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань зі сплати орендної плати позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 38 180,90 грн та 3% річних у розмірі 3 404,66 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розрахунок позивача по нарахуванню інфляційних втрат за період грудень 2014 - червень 2016 в розмірі 38 180,19 грн (а.с. 4) відповідає наведеним вище положенням, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних в цілому відповідає наведеним положенням, за виключенням неправильного визначення суми боргу, з якої розпочато нарахування 3% річних.

Так, позивач нараховує 3% річних з 01.12.2014 на суму боргу 73 707,00 грн, до якого включено суму орендної плати та комунальних платежів за листопад 2014 року.

Однак, згідно умов Договору, а саме п. 5.2., оплата орендної плати та інших платежів проводиться не пізніше 5 числа кожного наступного місяця, тобто заборгованість відповідача зі сплати орендних та комунальних платежів станом на 01.12.2014 становила 69 481,46 грн (без врахування листопада 2014), а вже з 06.12.2014 - 73 707,20 грн.

Таким чином, сума боргу на яку повинні нараховуватись 3% річних з 01.12.2014 по 05.12.2014 становить 69 481,46 грн.

Таким чином, господарський суд здійснивши власний розрахунок 3% річних та в межах сум, на які проводить нарахування позивач встановив, що належною до стягнення сумою 3% річних:

за період з 01.12.2014 по 05.12.2014 на суму боргу 69 481,46 грн є сума 28,55 грн;

за період з 06.12.2014 по 14.06.2016 на суму боргу 73 707,00 грн є сума 3 371,62 грн.

Таким чином, сума 3% річних, яка підлягає стягненню за заявлений період, становить 3 400,17 грн.

Підстави для стягнення 3% річних в іншій частині відсутні у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних і легкових автомобілів" про стягнення з ТОВ "Кіровоград-ВДМ Груп" заборгованості є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню на суму 115 287,56 грн, з яких: 72 600,00 грн заборгованість по орендній платі, 1 107,20 грн борг за комунальні платежі, 38 180,19 інфляційні втрати та 3 400,17 грн 3% річних. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-ВДМ Груп" (25014, м. Кіровоград, вул. Виставочна, 1/Б, ідентифікаційний код 37097142) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних і легкових автомобілів" (25014, м. Кіровоград, вул. Виставочна, 1-б, ідентифікаційний код 05403501) 72 600,00 грн боргу за орендні платежі, 1 107,20 грн боргу за комунальні платежі, 38 180,19 грн інфляційних втрат, 3400,17 грн - 3% річних, а також 1 729,31 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.08.2016.

Суддя В.В.Тимошевська