Рішення

від 25.08.2016 по справі 916/1631/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

25.08.2016р. Справа № 916/1631/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ХОЗГРУП", вул. Орловська 28/53, м.Дніпропетровськ, 49000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОФІТ", вул. Піонерська, буд.1А, смт.Комінтернівське, Комінтернівський район, Одеська область, 67500(адреса для листування: Октябрський р-н, вул. Лесі Українки, буд.4, м.Полтава, 36000)

про стягнення 13 436,56 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Мусійченко Т.С.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1С.дов.від 25.07.2016

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 13 436,56 грн., за договором поставки № 26 від 23.12.2015 року, із яких: основний борг- 12273,13 грн., пеня- 1163,43 грн.

18.08.2016 року за вхідним № 10307(канцелярії суду) представник позивача ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

25.08.2016 року за вхідним № 10562(канцелярії суду) представник позивача ОСОБА_1 подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткові документи. Суд подане клопотання з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п.4 ухвали суду від 08.07.2016 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

На адресу суду повернулисья ухвали від 08.07.2016 та 28.07.2016 р., які направлялися відповідачу, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

В п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" зазначено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що

23.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ" ХОЗГРУП» (надалі - Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОФІТ» (надалі - Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №26 (щодалі - Договір). Предметом зазначеного договору було те, що Продавець поставляв Покупцю товар під реалізацію, а Покупець зобов'язувався приймати та оплачувати такий товар у відповідності із умовами Договору та на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до п.4.2. Договору Покупець зобов'язується здійснювати розрахунки за товар на умовах реалізації, що поставляється на протязі 3 календарних днів з дня виставлення рахунку-фактури.

Відповідач за видатковою накладною ЖГД-0000376 від 16.12.2015 року отримав від Позивача товар на загальну суму 17 373,13 гри.

Станом на 18.03.2016 року Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений Позивачем товар на момент звернення позивача до суду Відповідач має боргове зобов'язання щодо неоплаченого поставленого Товару у сумі 12 273,13 грн.

Позивачем було направлено Відповідачу претензію про сплату заборгованості, проте Відповідач ніяким чином не відреагував на претензію (копія в матеріалах справи.)

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Станом на 31.05.2016 року між сторонами за Договором було складено Акт звіряння відповідно до якого заборгованість Продавця становить 12273-13 грн.

Даний акт є, документом, який містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах. У відповідності зі ст. 32 ГПК і ст. 57ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приймаючи до уваги той факт, що Відповідачем прострочено виконання основного грошового зобов'язання, Позивач вважає за належне стягнути з Відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення невиконання грошового зобов'язання від суми несплаченого боргу у відповідності до умов п.7.3. Договору.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 218 ГК України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Отже, пеня за несвоєчасну оплату товару, придбаного Відповідачем, підлягає нарахуванню в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої з урахуванням річного строку позовної давності та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України дорівнює станом на 14.06.2016 р. - 1 163,43 грн., згідно з доданим розрахунком (в матеріалах справи) .

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47і , 49,69, 75,77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОФІТ", вул. Піонерська, буд.1А, смт.Комінтернівське, Комінтернівський район, Одеська область, 67500(адреса для листування: Октябрський р-н, вул. Лесі Українки, буд.4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 40033141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ХОЗГРУП", вул. Орловська 28/53, м. Дніпропетровськ, 49000; код ЄДРПОУ 38675911) суму основного боргу у розмірі 12 273,13 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 163,43 грн., та витрати за сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.08.2016 року

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.