Рішення

від 22.08.2016 по справі 922/2192/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2016 р.Справа № 922/2192/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків до Житлового кооперативу "Флора - 7", м. Харків про стягнення коштів в сумі 2950,93 грн.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 30.12.2015 р.,

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне спеціалізоване підприємство В«ХарківгорліфтВ» - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Житлового кооперативу В«Флора - 7В» - про стягнення заборгованості за договором від 01.05.2009 р. №2517 у розмірі 2950,93 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 1778,95 грн.; інфляційні втрати в сумі 1055,58 грн.; 3% річних в сумі 116,40 грн. Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 01.05.2009 р. №2517.

В судовому засіданні 22.08.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні 22.08.2016 р. не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи судом був повідомлений належним чином. Так, направлені на адресу відповідача, визначену у позовній заяві та ЄДРПОУ, ухвали від 06.07.2016 р., 01.08.2016 р. повернулись до суду з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання (арк.с. 61-70). За номером телефона відповідача, визначеного в ЄДРПОУ, останній не відповідає.

За таких обставин, враховуючи створення вісім учасникам процесу рівних умов для встановлення фактичних обставин справи, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

01.05.2009 р. між позивачем (як підрядником) та відповідачем (як замовником) було укладено договір №2517 на виконання послуг по оперативному обслуговуванню (диспетчерському контролю) інженерного обслуговування (ліфтів) в житлових будинках, підключених до системи ОДС (далі - договір на виконання послуг).

Відповідно до п. 1.1 договору на виконання послуг, підрядник приймає на себе зобов'язання з надання послуг з оперативного обслуговування (диспетчерського контролю) інженерного обладнання (ліфтів) в будинках замовника, підключених до системи ОДС, відповідно до Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати зазначене обладнання.

Згідно з п. 2.1 договору на виконання послуг, загальна вартість послуг визначається відповідно до Додатку №1 до даного договору та погоджується протоколом договірної ціни, на підставі розрахунку підрядника вартості послуг на одиницю інженерного обладнання (ліфта).

В пункті 3.2.2 договору на виконання послуг замовник зобов'язався не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, перераховувати плату за минулий місяць згідно акту виконаних робіт.

Додатками № 1 до договору на виконання послуг (розрахунок вартості послуг, арк.с. 21, 28) та додатком №2 до договору на виконання послуг (протокол договірної ціни, арк.с. 20, 27) сторони домовились про вартість обумовлених договором послуг.

В період з лютого 2014 року по червень 2014 року позивач надав, а відповідач прийняв обумовлені договором на виконання послуг послуги на загальну суму 1841,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про надання послуг до договору на виконання послуг: акт від 28.02.2014 р. на суму 442,01 грн.; акт від 31.03.2014 р. на суму 442,01 грн.; акт від 30.04.2014 р. на суму 442,01 грн.; акт від 31.05.2014 р. на суму 442,01 грн.; акт від 30.06.2014 р. на суму 73,67 грн. (арк.с. 30-34).

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за отримані на підставі договору послуги (на суму 62,76 грн.), що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1778,95 грн. та зумовило звернення з позовом у даній справі до суду.

Окрім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 11.03.2014 р. по 05.07.2016 р. інфляційні втрати в сумі 1055,58 грн. та 3% річних в сумі 116,40 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявні в матеріалах справи акти про надання послуг до договору (арк.с. 30-34) свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

Так, в лютому 2014 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги на суму 442,01 грн.; в березні 2014 р. - на суму 442,01 грн.; в квітні 2014 р. - на суму 442,01 грн.; в травні 2014 р. - на суму 442,01 грн.; в червні 2014 р. - на суму 73,67 грн. Відповідні обставини не спростовуються матеріалами справи.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідно до п. 3.2.2 договору відповідач зобов'язався не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, перераховувати позивачу плату за минулий місяць згідно акту виконаних робіт, обов'язок оплати отриманих від позивача послуг за період з лютого по червень 2014 року виник у відповідача в наступні строки:

- за лютий 2014 р. на суму 442,01 грн. - 10.03.2014 р.;

- за березень 2014 р. в сумі 442,01 грн. - 10.04.2014 р.;

- за квітень 2014 р. в сумі 442,01 грн. - 10.05.2014 р.;

- за травень 2014 р. в сумі 442,01 грн. - 10.06.2014 р.;

- за червень 2014 р. на суму 73,67 грн. - 10.07.2014 р.

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за отримані на підставі договору послуги (на суму 62,76 грн. за отримані в лютому 2014 року послуги), що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1778,95 грн., а саме:

- за лютий 2014 р. - в сумі 379,25 грн.;

- за березень 2014 р. - в сумі 442,01 грн.;

- за квітень 2014 р. - в сумі 442,01 грн.;

- за травень 2014 р. - в сумі 442,01 грн.;

- за червень 2014 р. - в сумі 73,67 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про оплату наданих позивачем послуг, обумовлених договором в більшій частині або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за договором на суму 1778,95 грн., а отже позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за договором в сумі 1778,95 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 625 ЦК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення за період з 11.03.2014 р. по 05.07.2016 р. 3% річних в сумі 116,40 грн. та за період з 11.03.2014 р. по 31.05.2016 р. інфляційних втрат в сумі 1055,58 грн. - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми судові витрати при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1378,00 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 253-255, 509, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлового кооперативу «Флора-7» (61184, м. Харків, вул. Дружби народів, 237, код ЄДРПОУ 23005603) на користь Комунального підприємства «Харківгорліфт» (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30, код ЄДРПОУ 34754617) заборгованість за договором №2517 від 01.05.2009 р. на виконання послуг по оперативному обслуговуванню (диспетчерському контролю) інженерного обслуговування (ліфтів) в житлових домах, підключених до системи ОДС в сумі 1778,95 грн., інфляційні втрати в сумі 1055,58 грн., 3 % річних в сумі 116,40 грн., судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_2