Рішення

від 22.08.2016 по справі 925/649/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2016 р. Справа № 925/649/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_3 міської ради до приватного підприємства "Майбут" про стягнення 134 427,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в розмірі 134 427,32 грн., розрахованих комісією виконкому ОСОБА_3 міської ради за період 2009-2015 років на підставі положень постанови КМУ від 19.04.1993 року № 284.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, що з боку приватного підприємства "Майбут" не мало місця зволікання в укладенні договору оренди землі, а тому підстав для стягнення збитків у позивача немає. Також відповідач вказав, що частина суми збитків стягується поза межами строку позовної давності, який просить застосуваати до позовних вимог.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє в задоволенні позову з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

17.06.2009 між приватним виробничо-комерційним підприємством "Декор-А", в особі директора ОСОБА_4 та приватним підприємством "Майбут", в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу (а.с. 52-53), у відповідності до якого приватне виробничо-комерційне підприємство "Декор-А" передає у власність приватному підприємству "Майбут" (яке зобов'язується прийняти об'єкти нерухомості та сплатити їх ціну у розмірі та на умовах, передбачених цим договором, які зареєстровано у КП "ОСОБА_3 обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації") нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: місто Черкаси, провулок Комунальний, будинок за номером 31/4 (п. 1 договору купівлі-продажу).

Рішенням ОСОБА_3 міської ради від 17.03.2015 № 2-1129 "Про надання приватному підприємству "Майбут" земельної ділянки в оренду по пров. Комунальному, 31/4"(а.с. 11) було надано приватному підприємству "Майбут" земельну ділянку площею 0,3857 га по пров. пров. Комунальному, 31/4"в оренду на 49 років під нежитлові будівлі за рахунок землекористувача відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів та конструкцій"

Пунктом 4 вказаного рішення було зобов'язано приватне підприємство "Майбут" укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період користування землі без право установчих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому порядку, а також укласти договір оренди землі з ОСОБА_3 міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірник ОСОБА_3 міській раді протягом двох місяців з дати реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою міста.

29.09.2015 між ОСОБА_3 міською радою, надалі - Орендар в особі міського голови ОСОБА_6, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з однієї сторони, та приватним підприємством "Майбут", в особі директора ОСОБА_7 , який діє на підставі статут , надалі - Орендар, з другої сторони, було укладено договір оренди землі (а.с. 42-44), у відповідності до якого Орендодавець на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради від 17.03.2015 №2-1129 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорій земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться по пров. Комунальному, 31/4 (п. 1 договору оренди).

В оренду передається земельна ділянка 0,3857 га (кадастровий номер 7110136700:06:060:0029) під нежитлові будівлі.

За функціональним використанням земельну ділянку віднесено до земель промисловості (п. 2 договору оренди).

Договір укладено на 49 років (з дати прийняття рішення ОСОБА_3 міської ради від 17.03.2015 № 2-1129).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити (п. 8 договору оренди).

08.12.2015 між сторонами у справі було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 45) за умовами якого, Орендодавець на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради від 17.03.2015 № 2-1129 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3857 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0029 ) під нежитлові будівлі по пров. Комунальному, 31/4.

Позивач доводить, що з моменту придбання об"єктів нерухомості за адресою пров. Комунальний, 31/4 у м. Черкаси в червні 2009 року і до часу укладення договору оренди в вересні 2015 року, відповідач користувався земельною ділянкою, яка розташована під та навколо споруд без належних правових підстав, чим завдав збитки позивачу, як власнику земельної ділянки і повинен їх відшкодувати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 284 затверджено ОСОБА_8 визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. ОСОБА_8 визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, в т.ч. завдані неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок, якщо вони обґрунтовані. Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 09.02.2016 № 145 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 16 вересня 2015 року № 12-15 (а.с. 12-13), на підставі якого було визначено збитки у вигляді неодержаного ОСОБА_3 міською радою доходу за час фактичного користування приватним підприємством "Майбут" земельною ділянкою по пров. Комунальному, 31/4, за період з 17.06.2009 по 16.03.2015 в розмірі 134 427 грн. 32 коп. (сто тридцять чотири тисячі чотириста двадцять сім) грн. 32 коп.)

Представник відповідача заперечив проти обґрунтованості та законності позиції позивача щодо стягнення збитків і вказав у своєму відзиві на такі обставини:

На момент придбання відповідачем нерухомого майна за адресою пров. Комунальний 31/4 у м. Черкаси діяла норма ст. 120 Земельного Кодексу України про те, що в разі відчуження об'єкта нерухомості до набувача майна переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт нерухомості та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Такою площею відповідач вважає 236,7 кв.м. під приміщеннями та 95 кв. м. для обслуговування.

Відповідач вважає, що позивач не має права обраховувати свої збитки із загальної площі земельної ділянки 0,3857 га, бо у позивача немає доказів про те, що позивач, користуючись земельною ділянкою, вийшов за межі допустимого мінімуму користування, прив'язаного до придбаного об'єкту нерухомості, а тому користування було правомірним.

Відповідач просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Також відповідач вважає, що позивач не довів наявність всіх чотирьох елементів для настання цивільно-правої відповідальності перед позивачем і при укладенні договору оренди земельної ділянки між сторонами не було узгоджено питання про визначення розміру збитків, які відповідач повинен сплатити на користь позивача. Вину за затримку у підписанні договору оренди відповідач цілком покладає на позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач на підставі договору купівлі продажу від 17.06.2009 набув право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою м.Черкаси пров. Комунальний, 31/4, що розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності міста. Доказів визнання цього договору недійсним чи про наявність підстав вважати його нікчемним у справу не подано.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (ст. 11 ч. 2 п. 3 ЦК), заподіяння шкоди суб’єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 13 Конституції України, частини 4, 5 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У відповідності до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад. Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним, Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з ч. 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з положеннями ст. 120 Земельного Кодексу України в редакції, яка ділянка на час придбання відповідачем об'єктів нерухомості у власність за договором купівлі-продажу від 17.06.2009 року, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 93, ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права.

Відповідно до п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

ОСОБА_8 надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачено ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент набуття відповідачем права власності на будівлю, що розташована на спірній земельній ділянці) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України).

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки (ч. ч. 3, 4, 5 ст. 123 Земельного кодексу України).

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (ч. 6 ст. ст. 123 Земельного кодексу України).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України, набувач нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Земельним кодексом України також встановлено, що:

власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152);

захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків (п. «ґ» ч. 3 ст. 152);

землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.п. «б», «д» ст. 156);

відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. ОСОБА_8 визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 2 ст. 157).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (із наступними змінами) затверджено ОСОБА_8 визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Зазначеним ОСОБА_8 встановлено, що:

п. 1. - власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок;

п. 2. - розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії;

п. 3. відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Як вбачається із наданих сторонами у справу доказів, хронологія відносин сторін у справі з приводу оформлення прав на землекористування, була такою:

- 17.06.2009 року відповідач за договором купівлі-продажу нежитлових будівель придбав у власність об'єкт нерухомості за адресою пров. Комунальний 31/4 у м. Черкаси (а.с. 52).

- 22.12.2009 року відповідач подав до Єдиного центру з оформлення дозвільних документів заяву про оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,3857 га за адресою пров. Комунальний 31/4 в оренду на 49 років (а.с. 68,75). Як пояснив відповідач, дану заяву було повернуто відповідачу, бо у пакеті документів не було нотаріально завіреної згоди попереднього землекористувача - ЗБВ тресту "Черкасирембуд".

Як вказав представник відповідача, він власними силами розшукував даного землекористувача і надавав позивачу у 2010 році довідку з ЄДРПОУ (а.с. 80) про те, що у реєстрі стосовно Заводу залізобетонних виробів та конструкцій з 08.11.2004 року внесено запис про припинення юридичної особи у зв'язку із визнанням її банкрутом.

В подальшому відповідачу знадобилося ще й підтвердження цієї інформації з головного управління статистики у Черкаській області згідно довідки від 24.10.2013 року № 05/3-15/10016 (а.с. 81), щоб у відповідача були прийняті документи в Єдиному центрі з оформлення дозвільних документів. Згодом акт визначення та погодження меж землекористування приватного підприємства "Майбут" від 13.11.2013 року (а.с. 88) для розгляду технічної документації відповідача ОСОБА_3 міською радою було прийнято без підпису від заводу ЗБВ тресту "Черкасирембуд".

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що маючи загальнодоступну інформацію про реєстрацію припинення заводу ЗБВ тресту "Черкасирембуд", позивач у відповідача вимагав погодження землекористування від цього ліквідованого підприємства, яке відповідач не міг надати з об'єктивних причин. В той же час ОСОБА_3 міська рада ніяким чином не вирішувала долю земельної ділянки, на якій був розташований завод і який був суміжним землекористувачем земельної ділянки, на яку претендував відповідач.

Які заходи міською радою вживалися для оформлення статусу земельної ділянки заводу ЗБВ тресту "Черкасирембуд" після реєстрації його припинення внаслідок банкрутства і чому у відповідача тривалий час вимагалися погодження від ліквідованого суміжного землекористувача, які не можливо було надати, представник ОСОБА_3 міської ради пояснити не зміг.

- на підставі звернення відповідача від 03.03.2010 року до Єдиного центру з оформлення дозвільних документів ПП "Майбут" було отримано відповідь за підписом директора Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою ОСОБА_9 від 29.03.2010 року № 1182 (а.с. 76) про необхідність замовлення технічної документації із землеустрою.

За доводами відповідача, 06.07.2010 року він уклав договір № 255/1 (а.с. 27) з ПП "Геотоп-Сервіс" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документа, що посвідчує право на земельну ділянку площею 0,3857 га в оренду на 49 років під нежитловою будівлею в м. Черкаси по пров. Комунальному 31/4.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про землеустрій" максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

У справу не надано доказів перевищення відповідачем шестимісячного строку на виготовлення технічної документації.

Технічна документація у готовому вигляді існувала та була внесена до Державного земельного кадастру 10.12.2013, що вбачається зі штампу на ній (а.с. 71).

- в процесі погодження технічної документації, управління планування та архітектури містобудування та інспектування ОСОБА_3 міської ради погодило технічну документацію відповідача листом від 03.12.2013 року № 9125-з і вважало за можливе відвести земельну ділянку в оренду на 49 років під нежитлові будівлі по пров. Комунальний, 31/4 (а.с. 78). Продовжувалося погодження технічної документації іншими службами.

- відповідач звернувся до ОСОБА_3 міської ради із заявою від 30.07.2014 року про прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду на 49 років (а.с. 64).

- листом від 29.08.2014 року № 1298-з Департамент архітектури містобудвання та інспектування ОСОБА_3 міської ради повернув відповідачу землевпорядну документацію для доопрацювання в зв'язку із тим, що техдокументація не містить нотаріальної згоди землекористувача про вилучення земельної ділянки (а.с. 65) . За доводами відповідача, у позивача знову виникла проблема із документом про погодженням місця розташування земельної ділянки відповідача з боку ліквідованого заводу ЗБВ тресту "Черкасирембуд".

Оскільки згоду даного підприємства неможливо було отримати з об'єктивних причин, то відповідач знову надав позивачу всі наявні у нього довідки з реєстрів про ліквідацію цього заводу (а.с. 79-81) та акт визначення та погодження меж землекористування ПП "Майбут" від 13.11.2013 року без підпису заводу ЗБВ тресту "Черкасирембуд" (а.с. 88).

- із аналогічною заявою про прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду на 49 років відповідач звернувся до ОСОБА_3 міської ради 05 вересня 2014 року ( а.с. 66) і вона була прийнята до розгляду.

- на запит відповідача від 05.12.2014 року про результати розгляду заяви та технічної документації про оформлення права оренди Департамент архітектури, містобудування та інспектування ОСОБА_3 міської ради листом від 26.12.2014 року № 14824-01-25 (а.с. 67) повідомив, що вже підготовлено проект рішення про надання відповідачу земельної ділянки в оренду і після погодження даного проекту відповідними службами він буде представлений для розгляду депутатськими комісіями та сесією міської ради.

- в подальшому сторонами вирішувалося питання скасування незаконної вимоги ОСОБА_3 міської ради про нотаріальне посвідчення договору оренди, яке не вимагається чинним законодавством.

Відповідач надав копію листа від 04.03.2015 року № 362-2 (а.с. 28), яким виконком ОСОБА_3 міської ради проінформував відповідача про те, що виготовлено проект рішення про внесення змін до рішення ОСОБА_3 міської ради від 09.02.2012 року № 3-582 "Про затвердження порядку оформлення" , яким передбачено скасування вимоги нотаріального посвідчення договорів оренди землі. Даний проект заплановано до розгляду на найближчому засідання сесії ОСОБА_3 міської ради.

- на користь відповідача прийнято рішення ОСОБА_3 міської ради від 17.03.2015 року № 2-1129 (а.с. 51) про надання приватному підприємству "Майбут" земельної ділянки в оренду по пров. Комунальному 31/4.

- на неодноразові звернення відповідача щодо підписання договору оренди з боку ОСОБА_3 міської ради у серпні та листопаді 2015 року, ним було отримано відповідь Департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 27.11.2015 року № 2967-01-25 про те, що договір оренди по пров. Комунальний 31/4 у м. Черкаси підписано і відповідачу слід їх отримати в управлінні земельних ресурсів та землеустрою. При цьому листом від 06.11.2015 року відповідач інформував заступника директора департаменту архітектури, містобудування та інспектування ОСОБА_10 про те, що станом на 06.11.2015 передані відповідачем на підпис договори оренди все ще не підписані.

Підписаний обома сторонами примірник договору оренди землі датовано 29.09.2015 року (а.с. 42), однак за доводами відповідача, він фактично отримав договір лише у грудні 2015 року.

Відповідач доводить, що за весь період після укладення договору оренди землі від 29.09.2015 року у нього немає боргу по орендній платі за землю. Також він відшкодовує ОСОБА_3 міській раді неотриманий прибуток в розмірі орендної плати за землю період після прийняття рішення ОСОБА_3 міської ради від 17.03.2015 року № 2-1129 (а.с. 51) про надання приватному підприємству "Майбут" земельної ділянки в оренду по пров. Комунальному 31/4 та до часу підписання договору оренди від 29.09.2015 року в сумі 58,3 тис. грн. (довідка ДПІ у м. Черкаси а.с. 32).

Пунктом 4.1. рішення ОСОБА_3 міської ради від 17.03.2015 року № 2-1129 (а.с. 51) про надання приватному підприємству "Майбут" земельної ділянки в оренду по пров. Комунальному 31/4 визначено, що відповідача, приватне підприємство "Майбут" зобов'язано укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без право установчих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому законом порядку.

Представники сторін пояснили суду, що такий договір між сторонами не укладався і ОСОБА_3 міська рада навіть не пропонувала його проект відповідачу для підписання.

Також питання відшкодування збитків не було включено і до договору оренди землі між сторонами.

Враховуючи обставини взаємовідносин сторін, суд приходить до висновку, що вина відповідача у нанесенні збитків позивачу землекористуванням без оформлення належних документів у 2009-2015 роках, не доведена, протиправного зволікання в оформленні договору оренди відповідач не допускав. Натомість представник позивача не подав належних та обґрунтованих доказів правомірності його тривалих вимог до відповідача про надання погодження меж земельної ділянки із землекористувачем, якого ліквідовано, а статус його земельної ділянки при цьому ОСОБА_3 міською радою залишався не визначений (кому вона належить).

У відносинах сторін мали місце обставини пред'явлення позивачем відповідачу вимог про надання певних документів (погодження меж із ліквідованим землекористувачем та нотаріального посвідчення договору оренди), що є або неможливим до виконання або незаконним і в подальшому ці вимоги були скасовані самою міською радою. Ці обставини призводили до тривалого зволікання в оформленні правовідносин сторін саме з боку позивача у справі.

Представником позивача не пояснено правомірність підстав для затягування місячного терміну розгляду заяв відповідача про прийняття рішення щодо згоди на виготовлення техдокументації та передачі в оренду земельної ділянки під об'єктами нерухомості, не пояснено причини тривалого зволікання із підписанням договору оренди після прийняття рішення про надання ділянки в оренду. За всі ці періоди позивач вимагає відшкодування збитків.

Також представник позивача не пояснив, чому ОСОБА_3 міська рада з 2009 року не вирішувала питання про стягнення збитків із відповідача за користування земельною ділянкою без належно оформлених документів, а зволікала аж до 2016 року.

Таке ж питання слід поставити і щодо невиконання самою міською радою свого ж рішення від 17.03.2015 року № 2-1129 (а.с. 51) про необхідність укладення з відповідачем договору про відшкодування збитків за період з дати набуття права власності на нерухоме майно і до часу укладення договору. Проект цього договору для підписання відповідачу повинна запропонувати сама ОСОБА_3 міська рада.

За змістом ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

На запитання суду про те, яких заходів вживала ОСОБА_3 міська рада для зменшення своїх збитків, які стягуються з відповідача за позовом, представник позивача нічого не зміг пояснити.

Пунктом 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» господарським судам роз’яснено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України.Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини не оформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

На підставі викладеного, позивач не довів всіх складових для покладення на відповідача відповідальності за користування земельною ділянкою без правоустановчих документів, а тому у позові слід відмовити повністю. В даному випадку строк позовної давності не підлягає до застосування при відмові в позові, оскільки позивач не довів своє порушене право та правомірінсть заявлених позовних вимог.

На підставі статті 49 ГПК України, при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 26 серпня 2016 року

Суддя Н.М. Спаських